Тема:Використання інноваційних технологій на уроках української мови і літератури та іноземної мови

 

Зміст:

1.Актульність,ідея і технологія досвіду………..

ст.3-7

2.Форми навчання в сучасній школі ………………

ст.8-9

3.Традиційне чи інтерактивне навчання?.............

ст.9-12

4.Структура інтерактивного уроку………………

ст.11-14

5.Технології кооперативного навчання……………

ст.14-19

6.Технології колективно-групового навчання……..

ст.19-24

7.Технології ситуативного навчання………………

ст.25-28

8. Технології опрацювання дискусійних питань…………………………………………ст.28-32

9. Практичні методи інтерактивного навчання на уроках української мови …………………. ст..32-60

10.Висновок ……………………………….. ст..60-66

11.Література ……………………………..ст..67

Тема:Використання інноваційних технологій на уроках української мови і літератури та іноземної мови

 

 

 

 

Актуальність досвіду

Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи  інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають.

Натомість соціальне замовлення не тільки України, а й світу вимагає перш за все людей, здатних самостійно самовдосконалюватися. Це знайшло відображення і у доповіді ЮНЕСКО "Освіта: прихований скарб", де проголошено: "Людина має навчитися:

•                               пізнавати, тобто оволодівати інструментарієм, необхідним для розуміння того, що відбувається у світі;
•                               діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі свого мешкання;
•                               жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської діяльності" .

Слід звернути увагу на третій пункт, що також є кризовим моментом сучасної шкільної освіти, адже наша школа часто формує випускника, неготового до життя, а особливо до плідної спільної роботи в колективі, де йому доведеться жити та працювати.

Якнайактивніше сприяють цьому інтерактивні методи навчання, що активно розробляються останнім часом. Завдяки закладеним в їх суть самостійній діяльності та груповій взаємодії вони можуть бути корисними та перспективними для вчителя та для учнів.

Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі.

Ідея досвіду

1. Інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення  змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез,

оцінка ).

2.Вчитель отримує можливість диференційованого підходу до учнів із спеціальними потребами .

3.Змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння і навички, організаційні здібності.

4. Основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого учня(відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінка) до внутрішньої (потреба знань)).

5. Значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на вирішення проблем з дисципліною, педагог сильніше розкривається перед учнями як лідер, організатор.

6. Учні, які отримують власний досвід вчителювання, з нової точки зору дивляться на навчально-виховний процес, на роль вчителя і учня у ньому.

Тому при використанні інтерактивних технологій на уроках позитивні зміни спостерігаються у формуванні в учнів основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві, розвитку ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями.Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засоби створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості. 

Інтерактивність освіти сприяє формуванню як предметних умінь і навичок, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей особистості. Така технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації і виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Тому під час такого навчання учні вчаться демократично спілкуватися з іншими людьми, критично й творчо мислити, приймати обґрунтовані рішення. При цьому до роботи залучаються всі учасники процесу, які працюють у групах в облаштованому класі за підготовленим заздалегідь вчителем  матеріалом, із дотриманням процедури й регламенту, в атмосфері довіри.

Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Технологія навчання

Теоретичною основою досвіду є технологія інтерактивного навчання (Дж. Шерман, Г.Фріц, С.Ренегар, Дж. Фредерік, М.Сілберман, О.Пометун, Л.Пироженко, Т.Ремех.Реалізація інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого - емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності (в системі «учитель - учень», «учень - учень»).

Технологія досвіду містить у собі  арсенал різнонаправлених форм, методів традиційної та інноваційної діяльності вчителя та учнів на уроці і в позаурочний час. Особливо цінним є творчий підхід  до створення системи роботи на різних етапах уроку в залежності від його типу та навчального матеріалу.

На всіх етапах уроку  використовую інтерактивні методики, які  поєдную з традиційними (особливо на першому етапі запровадження інновацій) для забезпечення «зони психологічного комфорту» (О.Пометун), а також для запобігання зниження уваги протягом уроку, недопущення зниження інтересу до навчального матеріалу, для подолання дискомфорту через недосконале володіння інструментарієм інтерактивного навчання та враховуючи рівень навчальної підготовки учнів.

Роботу в парах, у малих групах, використання інтерактивних прийомів «Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи - навчаюсь», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Ажурна пилка», різних варіантів дискусійного навчання (дискусія, диспут, дебати) та вправ «Відстрочена увага», «Лови помилку», «Своя опора», «Передай крейду», «Свої приклади», «Дружня порада», «Створи символ»  поєдную  з традиційними формами роботи та з творчою діяльністю нестандартного спрямування: сенкан, «виступ у суді», інтерв'ю з письменником чи героєм, «створення» фільму, вернісаж ілюстрацій до твору, вернісаж ідей, рольова гра, літературна гра та ін.

Велике зацікавлення старшокласників викликає застосування відносно нової в педагогічній практиці форми отримання інформації - активної лекції (О.Пометун), яка, на відміну від традиційної, створює умови для виникнення сумнівів і запитань у слухачів.

Алгоритм інтерактивного навчання передбачає використання таких активних методів навчання як аналіз конкретних ситуацій, уведення в досліджувану проблему, визначення задачі, групова робота над ситуацією, групова дискусія, підсумкова бесіда, рефлексія. Вважаю  важливим поступове введення елементів інтерактивного навчання (як і будь-якої інновації), скрупульозне вивчення інструментарію як учителем, так і учнем, адже невпевненість чи невірна установка на початку роботи у такій ситуації не дасть бажаного результату та призведе до марного витрачання робочого часу на уроці.

Форми навчання

Існують різні форми навчання. І вчитель, свідомий того, що більшість учнів потребують різних методів навчання, для досягнення успіху повинен пам’ятати про це. Від уроків, де в центрі уваги перебуває вчитель, в епоху інформації слід переходити до уроків, де учні діють і самі доходять висновків з допомогою вчителя.

Основа пасивного навчання – це думка, що дитина приходить у школу, як губка, яка всмоктує в себе інформацію, передану вчителем. Знання переходить від учителя до дитини. Найважнішим чинником успіху є вдосконалені програми та підручники.

 

 

Основа активного навчання – це думка, що в дитини великий попередній досвід. При наявності нової інформації, чи нового досвіду – попереднє знання проходить реструктуризацію в нове знання. Дитина є творцем свого власного знання. Найважнішим чинником успіху є бажання вчитися та співпраця учителя з учнем.

Інтерактивне навчання передбачає переосмислення ролі вчителя в навчальному процесі.

Коли вчителі переходять на інтерактивне навчання, знання традиційних предметів (нпр. математика, мова, історія, географія – як фактажного матеріалу) стає менш важливим. Основою майстерності вчителя стає вміння володіти класним навчальним процесом, вміння організувати навчання, щоб учні вчилися.

«Інтерактивне навчання» – це технології навчання, які дають можливість та сприяють   спільно, взаємно, обопільно та вкупі,жваво, енергійно й рухливо займатися під час навчального процесу.

Коли вчителі на уроках використовують інтерактивний метод навчання, значно збільшується відсоток засвоєння нової інформації. При застосуванні інтерактивних методів навчання увесь процес навчання зорінтовується на:

 розуміння

 застосування

 аналіз

 синтез

 оцінювання.

Головним джерелом мотивації при інтерактивному методі навчанні є інтерес самого учня. В результаті притаманний високий рівень активності учнівського інтересу, навчальній діяльності.

Коли вчитель використовує інтерактивний метод навчання, його роль змінюється, у порівнанні з ролею вчителя у традиційному класі. Одночасно змінюється також роль учня.

На традиційному уроці вся увага учнів зосереджена на Тебе – учителя. Ти вповністю керуєш цілим навчальним процесом. Учні залежні від Твоїх дій і вказівок.

Натомість коли Ти використовуєш інтерактивний метод навчання, Ти відпускаєш учнів з-під свого контролю. Учні мають можливість самостійно (безперечно в певних обмежених рамках) діяти. Твоя присутність додає впевненості дитині, сприяє її новим досягненням.

Твоя роль, як учителя під час інтерактивної вправи – це спостерігати. Коли Ти, використовуючи інтерактивний метод навчання, спостерігаєш за процесом інтерактивної вправи, в Тебе з'являється можливість приділити увагу саме тим дітям, котрим вона більше потрібна.

Інтерактивне навчання змінює звичні ілюструючі форми на діалогічні, що ґрунтуються на взаємодії та взаєморозумінні. Враховуючи вищесказане, можна відзначити такі методичні особливості організації інтерактивного навчання: застосування проблемних ситуацій та формулювань, відповідна організація навчального простору, що сприяє діалогу, мотиваційне забезпечення спільної діяльності, дотримання правил навчального співробітництва, використання комунікативних методів і прийомів, оптимізація системи оцінювання процесу та результатів спільної діяльності, розвиток навичок самоаналізу і самоконтролю індивідуальної та групової діяльності.

Головна риса інтерактивного навчання — використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.

Учитель, який використовує інтерактивне навчання, змушена замислитися над тим, – як вчити? Вона сприяє та веде навчальний процес, намагаючись бути посередником між державними стандартами, навчальними матеріалами та учнем. Вона замислюється над тим, які методи, технології та прийоми навчання використати на уроці, щоб найкраще сприяти навчанню учня.

Застосування інтерактивної технології висуває певні вимоги щодо структури уроку.

Структура інтерактивного уроку

№	Етап	Зміст етапу	%часу
1	Мотивація.	Мета – сфокусувати увагу учнів або учасників заходу на проблемі, викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бути питання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т.д.	5%
2	Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів	Мета – забезпечити розуміння учнями (учасниками) змісту їхньої діяльності, тобто чого вони повинні досягти в результаті уроку (заходу) і що від них очікує учитель, викладач.	5%
3	Надання необхідної інформації.	Мета – дати учням (учасникам) достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Форми навчання-міні-лекція, читання роздавального матеріалу,робота з підручником, виконання домашнього завдання.	10%
4	Інтерактивна частина – основна складова уроку	Мета – практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку.	60%
5	Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.	Мета – рефлексія, усвідомлення того, що зроблено на уроці (заході), чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати в майбутньому отримане не уроці.	20%

Тож  розглянемо сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати при  викладанні української мови та літератури.

Інтерактивні технології кооперативного навчання

Розвивають навички

спілкування в групі, вміння висловлюватись, критично мислити, переконувати, вести дискусію, сприяють активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння

 

 

Робота в парах.

 

 Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі в малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

 

Ротаційні (змінювані) трійки. 

Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговорюванню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Два - чотири - усі разом. Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі  вмінь переконувати та вести дискусію.

«Карусель».

Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

Робота в малих групах.

Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Використовуються малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.

“Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення. Це знаходить своє відображення в кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

Клас об'єднується у 5-6 робочих груп і групу експертів з сильних дітей. Робочі групи отримують 5-10 хвилин для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи на дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий запис. Потім, по черзі, надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. До зошитів занотовується кінцевий варіант.

“Синтез думок”. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

“Спільний проект”. Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

“Пошук інформації”. Різновидом, прикладом роботи в малих групах  є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

“Коло ідей”.

 

 (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох позицій, які групи представляють по черзі.

 

«Акваріум».

Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

Технології колективно - групового навчання.

  

 

                                                 

 

 

 

 

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу . Дають можливість грунтовніше працювати над формою висловлювання власних думок,ідей, порівнювати їх з іншими.Допомагають подолати стереотипи,вільніше висловлюватися, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо

Обговорення проблеми в загальному колі. 

Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є пояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань учнів, до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.

 Різновидом загальногрупового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Мозковий штурм.

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Навчаючи - учусь.

 Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Ажурна пилка (“Мозаїка”, “Джиг-со”).

 Дана технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції в тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

«Мозаїка»

Ця технологія дає можливість учням самостійно знайти відповідь на питання,проаналізувавши частини питання.

Аналіз ситуації. На уроках української мови зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально,  у парах, в групах або піддаватися в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Вирішення проблем.

 Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

 

 

                         

 

Як варіант технології вирішення проблем можна  використати “дерево рішень”, яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

“ОБЕРІТЬ ПОЗИЦІЮ”

Дискусія на суперечливу тему. Слід використовувати протилежні думки.

 

 

 Технології ситуативного моделювання.

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                         

                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

                                   

Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру.

Використання гри в навчальному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому наше завдання при застосуванні гри в навчанні полягає в підпорядкуванні гри, визначеній дидактичній меті.

Ігрова модель навчання покликана реалізувати ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення  емоцій, надання дитині можливості самовизначення, надихання і допомога розвитку творчої уяви, надання можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті, надання можливості висловлювати свої думки.

Учасники навчального процесу за ігровою моделлю перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише означуваними правилами гри. Учні самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Учитель в ігровій моделі виступає як інструктор, суддя, тренер, головуючий, ведучий.

Арсенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширений з них є моделюючий.

Стимуляційні або імітаційні ігри. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми, а стимуляція дає можливість учням глибоко вжитися в проблему, зрозуміти її із середини.

Спрощене судове слухання. Технологія спрощеного суду дає можливість учням отримати спрощене уявлення про процедуру прийняття судового рішення, взяти участь у вправі, пов’язаній з аналізом, критичним мисленням, прийняттям рішень.

Громадське слухання. Мета застосування технології: моделювання суспільного слухання за допомогою імітаційної гри дозволяє учням зрозуміти мету і порядок слухань, а також ролі й обов’язки членів державних органів, комітетів, комісій. Крім цього, учні одержують практичний досвід у визначенні і поясненні ідей, інтересів і цінностей, пов’язаних із предметом слухання.

Розігрування ситуацій за ролями. (“Рольова гра”, “Програвання сценки”). Мета рольової гри – визначити ставлення конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід .

Лист літературному персонажу

Учні повинні написати «цільового листа» літературному персонажеві, в якому підтримати його або , навпаки , засудити , допомогти порадою , висловити своє ставлення до його вчинків.

Технології опрацювання дискусійних питань.

Сприяють  розвиткові критичного мислення, дають можливість визначити власну позицію, формують уміння відстоювати свої думки у виразній і стислій формі,  навички публічного виступу та  дискутування.

Метод "Прес"

Навчати школярів дискутувати варто з технології «Метод "Прес"». її засто­совують під час обговорення дискусійних питань та під час проведення вправ, у яких необхідно чітко зайняти свою позицію, довести свою точку зору.

Організація роботи

1. Роздайте учням пам'ятки, у яких зазначено чотири етапи методу "Прес".

-  Висловте свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору. (Я вва­жаю, що... .)

-  Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази.

(... тому що....)

- Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, що ілюструють ваші докази. (..., наприклад, ... .)

- Узагальніть свою думку, зробіть висновок. (Отже, ... таким чином ... .)

2. Доступно поясніть механізм етапів методу "Прес", наведіть приклади.

3.  Дайте можливість учням спробувати застосувати цей метод до будь-якої проблеми.

4.  Перевірте, чи всі зрозуміли механізм застосування методу "Прес".

Обери позицію

Цей метод теж корисний на початку роботи з дискусійними питаннями. Використовують його на початку уроку для того, щоб показати учням різноманітність поглядів на ту чи іншу проблему: за і проти, використовують дві протилежні думки.

Організація роботи

1. Поставте перед учнями дискусійне питання і попросіть їх визначити влас­ну позицію щодо нього.

2. Запропонуйте три позиції:

За                   Не знаю                                    Проти

 

                Не маю конкретної позиції

3. Ознайомте з правилами проведення вправи, обговоріть їх.

4.  Залежно від думки учасників запропонуйте їм обрати позиції біля від­повідного плаката і з однодумцями обговорити це питання.

5. Виберіть кількох учасників і попросіть їх обгрунтувати свою позицію.

6.  Після викладу різних точок зору запитайте, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Причину пере­ходу варто обґрунтувати.

7.  Попросіть учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї та протилежної сторони.

Зміни позицію

Ця технологія дуже подібна до технології "Обери позицію". Вона дозволяє зайняти позицію іншої людини і розвиває навички аргументації, активного слухання.

Організація роботи

1. Попередньо підготуйтеся до обговорення.

2. Поставте всьому класу дискусійне питання.

3. Об'єднайте учнів у пари, потім у групи (четвірки).

4. Дайте завдання розподілити позицію з проблеми ("так" чи "ні") між парами чи самі зробіть це. Одна пара у четвірці обґрунтовує одну позицію, інша — протилежну.

5. Поясніть учням, що в четвірках кожна пара повинна представити партне­рам свою точку зору. Кожен відповідає за свою половину презентації.

6.  Чітко визначте час на підготовку і саму презентацію.

         7.  Виділіть достатньо часу на підготовку аргументів.

         8. Коли час пройде, попросіть пари аргументовано          викласти свою точку зору один одному.

         9.  Потім попросіть пари помінятися позиціями і повторіть все спочатку. На це підводиться значно менше часу.

        10.  Після цього варто дати завдання всій четвірці вільно обговорити тему. Годі учні висловлюють уже свою особисту точку зору. В ході обговорення теж або доходить згоди, або вважає, що їм бракує інформації. Вільна дискусія теж регламентована.

        11. Якщо є час, можна провести загальну дискусію.

        12. Підбийте підсумки дискусії з усім класом.

 

 Практичні методи інтерактивного навчання на уроках української мови 

Робота над даною проблемною темою, впровадження її у власний педагогічний досвід, дали мені змогу переконатися в тому, що поруч з пояснювально-ілюстративними прийомами вчитель повинен застосовувати нові, особистісно зорієнтовані, в яких посилений творчо-діяльнісний компонент. Лише в цьому разі учні під керівництвом учителя здобувають (а не отримують) справді необхідні знання, вміння, навички. І починати таку роботу необхідно відразу, з 5 – 6 класу, тому що саме в цьому віці в дітей зникає безумовна мотивація до навчання, і вчителю необхідно викликати і посилити у школярів власні корисні мотиви у навчанні, викликати інтерес, сприяти кращому засвоєнню і запам’ятовуванню відомостей з мови.

Дані завдання мені, як учителю, вдається реалізовувати, використовуючи на уроках української мови в 5 – 6 класах ігрові завдання та окремі інтерактивні технології навчання, які дають змогу створювати на уроці ситуацію успіху, включати ігрові моменти, супроводжувати роботу доброзичливим коментарем, що дуже важливо для учнів 5 – 6 класів з огляду на їхні вікові психологічні особливості. На таких уроках запорукою успіху стає вміння створити атмосферу пізнання, пошуку, зацікавленості. 

Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови в 5 – 6 класах, я побачила, що завдяки таким технологіям учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.

Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки. Усе це сприяє розвитку творчого, критичного мислення. 

Хочу зазначити, що використання інтерактивних технологій не є для мене самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці. 

Що стосується впровадження даних технологій на уроках мови в 5 – 6 класах, то я, звичайно, використовую не весь їх спектр, а тільки найдоступніші, найзрозуміліші для учнів. Це такі технології як «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, «Навчаючи – учусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».

Наприклад, інтерактивну технологію «Мікрофон» використовую на етапі мотивації навчальної діяльності. Учні мають уявити, що працюють з мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.

У такий же спосіб проводжу етап підсумку уроку, поставивши до учнів питання : Чи досягнута мета уроку? Чи довідалися вони щось нове? Чи збагатили свої знання, словниковий запас тощо? Чи сподобався урок? Чим?

Інтерактивну технологію «Метод ПРЕС» застосовую, якщо потрібно  учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:

1.          Я вважаю,…
2.          Тому що …
3.          Отже,

Цю ж технологію можна застосовувати і під час підсумків уроку, коли перед учнями стоїть питання:

•         Чого не вдалося досягти на уроці?
•     Що було особливо вдалим?

 Наприклад, вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с- , використовую для актуалізації опорних знань з теми інтерактивну технологію «Мозковий штурм» :

•         Якого правила стосується сполучення слів «кафе птах»?
•         Сформулюйте це правило.
•         Наведіть приклади слів на це правило.

На етапі формування вмінь і навичок використовую інтерактивну технологію «Займи позицію». Наприклад, у 6 класі при вивченні теми «Групи прикметників за значенням» кожен учень витягає аркуш з    написаним на ньому прикметником. На дошці – у різних місцях – аркуші з написами: «якісні», «відносні», «присвійні». Кожен учень повинен підійти до відповідного аркуша, назвати свій прикметник і обґрунтувати свій вибір.

Використовуючи на уроках дані технології, я побачила певний результат: учні не лише засвоюють знання, але й розуміють, вчаться їх застосовувати, аналізувати, синтезувати, оцінювати. Тобто, така робота сприяє дуже високому рівню активності учнів, що, на мою думку, є результатом того, що головним джерелом мотивації навчання стає інтерес самих учнів.

Мені ж, як учителю, використання таких технологій дає змогу розв’язувати ряд завдань: пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до моєї думки, розвивати критичне мислення школярів, навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів, уміти арґументувати власні думки, змінювати їх, якщо вони невірні тощо.

Також мені допомагають сприяти підвищенню пізнавальної діяльності, мотивації учнів 5 – 6 класів до вивчення мови ігрові завдання, які я намагаюся використовувати на своїх уроках частіше (якщо це вмотивовано типом уроку, його завданнями), тому що вони, у поєднанні з іншими формами роботи, сприяють глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання, визначенню рівня сформованості вмінь і навичок учнів, розвивають пам’ять, увагу, вміння аналізувати, порівнювати мовні явища. До того ж, школярів цього віку лінгвістичні ігри певною мірою активізують.

Крім того, використання ігрових завдань сприяє розвитку мислячої особистості. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.

Досягненню вищезазначених завдань і цілей уроку сприяють цілий спектр лінгвістичних ігор, які я використовую на уроках мови у 5 -6 класах: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Лінгвоестафета», «Ти – учитель», тощо.

Ігрові завдання я використовую на різних етапах уроку, тому що вони дають можливість і активізувати увагу учнів, і відпрацювати засвоєні знання, і зняти напруження, і підвищити продуктивність роботи. Наведу декілька прикладів використання ігрових завдань:

1. 5 клас. Тема «Антоніми»

На етапі актуалізації опорних знань пропоную учням ігрове завдання «Відгадай загадку» :

 Куций хвіст і довгі ноги.

 Уночі і вдень – тривоги.

 Миру й спокою не знаю:

 Всіх боюся, утікаю.  (Заєць)   

Учні відгадують загадку. Підкреслюю крейдою різних кольорів пари слів (куций – довгі, уночі – вдень, тривоги - спокою).

«Мозковий штурм»

•         Чому саме ці слова об’єднано вчителем у пари?
•         Що можна сказати про значення даних слів?
•         Що можна сказати про їх належність до частин мови?
•         Як називаються такі слова?

Далі – робота по вивченню теми.

2. 6 клас. Тема «Написання прізвищ»

1.                     На етапі закріплення знань учням пропоную для розв’язання лінгвістичну задачу :

 Після закінчення уроку вчителька попросила учня покликати до кабінету Онищенка. Хлопець, вийшовши з кабінету, замислився: кого ж потрібно покликати, адже в класі є і Олена Онищенко, і Петро Онищенко?                                                                                                           

3. 5 клас. Тема «Вживання апострофа»

Розв’язати ребуси. Пояснити написання даних слів.

           7Я (сім’я),  гі  (підгір’я).

                         під 

4. 5 клас. Тема «Спільнокореневі слова»

«Сходи»

Заповнити «сходи» спільнокореневими словами.

				х	і	д
				х	і	д
				х	і	д
				х	і	д
				х	і	д

 

л	і	с
л	і	с
	і	с
л	і	с

 

 

 

 

 

 

Гра «Аукціон» (Тема «Фразеологізми» )

  Проводжу у формі аукціону або естафети: за 3 – 4 хв. учні повинні назвати якомога більше фразеологізмів зі словами: голова, язик, око, зуби, ноги.

 

   «Сховане слово»

Доберіть до кожного слова антонім і прочитайте «сховане» слово. Усі слова –антоніми повинні починатися однаковою літерою.                                                                                                                     

1.Конкретний. 2.Мирний. 3.Неохайний. 4.Відносний. 5.Пасивний. 6.Синтетичний. 7.Неологізм. 8.Симпатичний.

 

 

 

 

 

 

		1
2
		3
				4
		5
			6
	7
				8

 

Орфографічна естафета

Клас ділиться на команди (за рядами). На дошці записано слово з орфограмою (наприклад, директор). Кожен член команди повинен написати слово з орфограмою, яке б починалося буквою, на яку закінчилося попереднє. Виграє команда, що швидше впорається із завданням. (Наприклад: директор – «Рукавичка» - ательє…).

 

«Зайвина» ( 6 клас. Тема «Повторення та узагальнення вивченого з теми «Іменник»» )

Визначити «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір.

1.       Марш, вежа, круча, плече, надія.
2.       Дріжджі, радощі, окуляри, листки, ножиці.
3.       Листоноша, дружина, староста, слуга, сирота.
4.       Для перевірки рівня засвоєння теоретичних знань використовую гру «Ти – мені, я - тобі». Учні заздалегідь мають підготувати питання з теорії теми, що вивчається, для однокласників.
5.       Також учні отримують домашнє завдання (для виконання за бажанням) ігрового характеру: скласти кросворд, ребус, лінгвістичну задачу,            «Зайвину». Такі завдання, як правило, діти виконують із задоволенням, докладаючи і знання, і творчі здібності. Так, наприклад, при вивченні теми «Будова слова. Словотвір» учениця 6 класу склала лінгвістичну гру для однокласників «Відгадай слово» :

А) Відгадайте слово, у якому: корінь від слова земля, суфікси від слів весняний, ліжко, закінчення від слова лопата (землянка).

Б) Відгадайте слово: державна пісня + частина світу (гімназія).

В) Відгадайте слово: вороняче слово + гральна карта (картуз).

Г) Відгадайте слово, у якому: префікс від слова безбарвний, корінь від слова вода, суфікс від слова парний, закінчення від слова гарний (безводний).

Крім того, використовую в 5 – 6 класах нетрадиційні уроки: мовний турнір, брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження, урок-казка тощо, які також зацікавлюють учнів і підвищують рівень пізнавальної діяльності і мотивації до вивчення рідної мови. Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально  обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади.

Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :

І – бесіда, у якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя).

ІІ –  повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його – стисло, доступно, у логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.

Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше". Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.

Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор:

1. Пояснюю матеріал, ілюструю прикладами і паралельно складаю схему–опору на дошці. При цьому  не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.

2. Аналізований навчальний матеріал( не забуваємо про роботу в групах, колективне обговорення проблеми) представляю у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові частини. Учні повинні "відновити" схему, користуючись правилом у підручнику.

3. Не пояснюю матеріал а, лише записую на дошці низку прикладів, що ілюструють правило. Завдання учнів – "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.

4.  Вдома за власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають приклади.

5. Учні отримують випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці декілька гімназистів презентують свою роботу, виступаючи в ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.

 

Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме творчий підхід.

Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти".

Так, у 9 класі пропоную такі опори при вивченні теми "Лінгвістика тексту"

Морфеми, а точніше їх умовні позначки, зображуємо у "зоряному небі"

 

 

 

 

 

 

 

Під час ознайомлення з класифікацією речень колективно склали таку картину:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При складанні схем часто використовую спеціальні позначки, формули, підказки. Наприклад:

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 ОСОБЛИВА

ЛЗ ЛЗ                           частина мови 

ГЗ ГЗ

СР СР

? ?

Пояснення: ЛЗ- ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ГЗ – граматичне значення, СР – синтаксична роль, ? –питання.

Таку піраміду можна використати для ілюстрації частоти вживання префіксів з-, с-, зі-.

 

Така робота розвиває в дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне в теоретичному матеріалі.  При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.

Уміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку,  дає  мені змогу успішно розв`язати поставлені питання. Для цього визначила такий алгоритм:

•    визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;
•    провести достатню попередню підготовку;
•    забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
•    дати учням інструктивні матеріали.

Як зразок, пропоную фрагмент уроку у 8 класі.

Тема "Звертання"

Кожна група отримує завдання, після його виконання звітує перед класом. Разом робимо висновки, узагальнення, які записуємо в зошит.

1 група – графічний самодиктант

Зобразити схеми речень у таблиці, виділити граматичні основи. Зробити висновок щодо постановки розділових знаків у реченнях зі звертаннями.

Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять…
"Матінко моя!..- кричить Дмитрик.- Матінко!"
Язиче, язиче, лихо тебе кличе.
Ой дівчино, шумить гай…
Цвіти, розвивайся, Україно!
Ану, діти, до роботи.

2 група – Поставити розділові знаки, вказати вид звертання. Зробити висновок.

1. Не хилися явороньку ще ж ти зелененький!
2. Засмійся Матвійку дам копійку.
3. Ой сину мій сину сину молоденький де нічку пробував?
4. Не плач не журися молодий козаче.
5. Спи ж ти малесенький  пізній -бо час…
6. Ой і не стелися хрещатий барвінку.

3 група - Вправа-редагування. Зробити висновок про роль звертань у мовленні ( подаємо вже заповнену таблицю)

Неправильно	Правильно
Петенька, йди сюди!	Петрику (Петрусю ),  підійди сюди!
Ой ти,  мій котик!	Ой  ти, мій котику!
Андрюшка, відкрий очі –уже ранок!	Андрійку, розплющ очі - уже ранок!
Анічка, поділи грушу пополам!	Ганнусю, поділи грушку навпіл!
Ох ти ж, моя  куколка!	Ох ти ж , моя лялечко!
Дєвочкu, осторожно!	Дівчатка, обережно!
Пробач мене, дедушка, умоляю!	Пробач мені, дідусю, благаю!
Шофер , притормозіть, будь ласка!	Пане водій, пригальмуйте, будь ласка!
Вибачаюсь тьотя, яка слідуюча зупинка?	Вибачте, будь ласка, тітонько, яка наступна зупинка?
Будьте добрі, дядя, подвинтесь!	Будь ласка (прошу Вас), будьте добрі, посуньтеся!
Пацан, до якої години працює общєствєний транспорт?	Агов, юначе, до котрої години працює громадський транспорт?

 

Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти -  мені, я - тобі", " Взаємоперевірка".

У своїй роботі я намагаюся застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору.   Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

Метод «мозкова атака – карусель» використала на підсумковому уроці з розділу "Лексичне значення слова" (5 клас).

На великих аркушах паперу записані підтеми:

1. Омоніми.

2. Синоніми.

3. Антоніми.

4. Фразеологізми.

Об'єднавшись у чотири групи, діти рухаються від однієї таблиці до наступної. У кожної групи є 5 хвилин, щоб записати все, що вони знають з цієї теми. Кожна група отримує фломастер певного кольору. Групи закінчують свою подорож біля таблиці, з якої почали. При такій роботі діти мають змогу висловити свої думки з кожної теми, а також побачити, що було дописано іншими групами.

Вивчаючи в 5 класі тему «Правопис і та и в основах слів іншомовного походження», при поданні нової інформації використовую інтерактивну вправу «Ажурна пилка».

Перед початком роботи учні отримують картку-інструктаж.

Картка-інструктаж «Ажурна пилка»

Як організувати роботу

•                 Під час роботи за допомогою методу «Ажурна пилка» ви повинні бути готовими працювати в різних групах.
•                 Спочатку ви працюватимете в «домашній» групі (1, 2, 3, 4...), де вивчите та обговорите свій матеріал. Щоб ефективнішою була ваша робота, оберіть головуючого, тайм-кіпера (того, хто буде стежити за часом), секретаря та доповідача, який буде пред’являти вашу інформацію.
•                 Потім в іншій групі (відповідно кольору) ви будете виступати в ролі «експертів» з питання, над яким ви працювали в «домашній» групі, та отри­маєте інформацію від представників інших груп.
•                 В останній частині заняття ви знову повер­таєтесь у свою «домашню» групу для того, щоб поділитися тією новою інформацією, яку вам на­дали учасники інших груп, виробите спільні вис­новки та рішення.

Зауваження. У кожній «домашній» групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а в кожній «експертній» — однакові. У «домашніх» гру­пах повинно бути від 3 до 5 чоловік. Кожна «експерт­на» група повинна знати місце збору для роботи.

Інтерактивна вправа «Ажурна пилка»

1. Визначення мети вправи:

•            глибоко усвідомити матеріал уроку за корот­кий проміжок часу;
•            поглибити навички роботи в групах.

2. Створення «домашніх» та «експертних» груп.

3. Визначення завдань групам.

«Червоні» — вивчити та сформулювати правила написання і в словах іншомовного походження. За­писати у зошит такі слова: інструкція, відеофільм, Іліада, візаві, пілот, мітинг, журі, амбіції.

Пояснити написання і в цих словах, за допомо­гою «Словника іншомовних слів», визначити зна­чення підкреслених слів.

«Сині» — вивчити та сформулювати правила на­писання и в словах іншомовного походження. Дібра­ти речення-алгоритм для кращого запам’ятовування правила «дев’ятки». Зразок: Цить, жінко, чоловік заспіває «Реве та стогне Дніпр широкий».

Записати в зошити слова, вставити пропущені букви.

Д...кція (вимова), т...раж (кількість примірників друкованого видання), ф...зична (праця), с...рени (різкі звукові сигнали), ц..тата (дослівний уривок з тексту), ж...рафа, ч...нара (східний платан), ш...фер (штучний покрівельний матеріал), р...туал...

«Жовті» — пояснити алгоритм написання і та и в словах іншомовного походження, що означа­ють власні назви, дібрати свої приклади.

«Зелені» — презентувати словничок слів-винятків із правила «дев’ятки», пояснити правила написання і в словах іншомовного походження.

Слова-винятки: всупереч правилу «дев’ятки» и пишеться після приголосних (найчастіше після г, х, п, к, л, м, в, н, б) перед наступними приго­лосними у словах:

а) в найдавніше запозичених із тюркських мов, що починаються на -баш (голова) та -ки: башлик, башкир, кишлак, кисет, кинджал, ки­лим;

б) у церковних назвах: диякон, єпископ, митрополит, католик;

в) а також у деяких словах, що часто вживають­ся: жасмин, лимон, гиря, мигдаль, канитель.

Букву і пишемо:

а) після літер та позначення голосних: інтуїція, Каїр, еліпсоїд;

б) у словах, що закінчуються на їзм: героїзм, атеїзм.

•            Робота в «домашніх» групах.

Завдання — опрацювати правила написання і та и в словах іншомовного походження на тако­му рівні, щоб можна було дохідливо передати їх іншим. Виконавши визначені завдання, учні роз­ходяться до «експертних» груп відповідно кольо­ру своєї картки.

•            Робота в «експертних» групах.

Члени «експертних» груп вислуховують по черзі кожного представника «домашньої» групи і таким чином отримують повну інформацію про правопис і та и в словах іншомовного походження.

Примітка: у кожній «експертній» групі повинні бути представники із кожної «домашньої» групи.

•            Повернення в «домашні» групи.

Кожен ділиться інформацією, отриманою в «ек­спертних» групах, при потребі один одному допо­магає з’ясувати незрозумілі правила чи приклади.

Основне завдання «домашніх» груп на цьому етапі — корекція та остаточне узагальнення всієї інформації.

У сильному класі пропоную групам виконати вправу: дібрати українські відповідники до слів іншомовного походження, пояснити напи­сання і та и.

Горизонт — обрій, аплодисменти — оплески, турист — подорожній, гігантський — величез­ний, орфографія — правопис, вакцина — щеп­лення, дефіцит — нестача, дискусія — суперечка, абітурієнт — вступник, симпатія — приязнь, апа­тичний — байдужий, млявий.

Вивчаючи в 5 класі тему «Правила вживання апострофа», при закріпленні навчального матеріалу проводжу роботу в групах, яка передбачає відгадування кросворда та виконання вправ-ігор «Третє зайве» і «Фонетичні загадки».

Кросворд «Слова з апострофом»

1. Група близьких родичів, що проживають разом. (Сім’я)
2. Елементи вбирання священника. (Ряса)
3. Частина голови. (Тім’я)
4. Запашна лікарська рослина. (М’ята)
5. Що не можна вживати в піст. (М’ясо)

1		1	1	1
	2
3
	4
5

 

Вправа-гра «Третє зайве»

1 група

Св..ятослав, В..ячеслав, П..єр.

Міжгір..я, р..яд, повір..я.

2 група

Зв..язок, цв..яшок, тьм..яний.

Риб..ячий, черв..як, мавп..ячий.

3 група

Р..ясно, з..яблик, об..ява.

Р..ябка, р..ядно, бур..ян.

Вправа-гра «Фонетичні загадки»

1. Приголосний, дзвінкий, не маю пари. Знайдіть мене у слові мати.
2. Приголосний, дзвінкий, без пари. Разом із голосними, що є у слові хата, позначаюсь однією буквою.
3. Приголосний, глухий. Моя пара – [д].
4. Голосний, ненаголошений. В алфавіті позначаюсь першою літерою

Завдання:

1 група. Складіть фонетичну загадку до слова «м’язи».

2 група. Складіть фонетичну загадку до слова «м’яч».

3 група. Складіть фонетичну загадку до слова «м'ясо».

Така робота сприяє не тільки формуванню вмінь і навичок уживання апострофа, а й викликає інтерес до вивчення української мови.

Висновок

Отже, завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.

На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. На жаль, навіть старшокласники часто не мають цих навиків (це помічає кожен педагог-практик), коли відбувається підготовка до якогось позакласного заходу і починаються "цікаві" процеси в колективі: спочатку всі претендують на роль лідера, а коли доходить до реального продукування ідей і їх  втілення в життя, клас стає пасивним і всі чекають на зовнішнє керівництво. У  слабкоорганізованому класі колектив відразу пасивний, керівника доводиться призначати "згори", але обов’язково знайдеться "непокірний". Тобто не відбувається нормального процесу розподілу ролей, взаємодії, прийняття рішень та їх виконання. Учні не здатні, оскільки не вміють, а не вміють тому, що їх не навчили співпрацювати. А саме ці навички будуть корисними і постійно застосовуваними в дорослому житті. При правильному, спланованому і систематичному застосуванні інтерактивних методів цю проблему можна розв’язати.

Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.

Але у процесі застосування інтерактивного навчання в мене постійно виникали різні проблеми та труднощі. Вважаю за доцільне їх навести, щоб показати практичну сторону інтерактивного навчання.

Отже, типові проблеми:

Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо й має, боїться висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: “У нас рідко запитують власну думку”, “Чи цінна моя думка?”, “А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?”, “Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету” тощо.

Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.

Учень не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, іти на компроміс.

Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.

Труднощі в малих групах: лідери намагаються “тягнути” групу, а менш підготовлені учні відразу стають пасивними.

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу.

Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити, треба старанно планувати свою роботу.

Як показали результати, після запровадження цих методів у моїй роботі відбулися наступні зрушення:

учні набули культури дискусії;

виробилося вміння приймати спільні рішення;

поліпшилось уміння спілкуватися, доповідати;

якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу, замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”, “застосувати”;

якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.

Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.

Засоби досягнення  мети інтерактивного навчання

1. Використовую різні  форми і методи, що дозволяє розкрити суб’єктивний досвід учнів.

2. Створюю атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу.

3. Стимулюю учнів до висловлювання, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, отримати неправильну відповідь.

4. В ході уроку використовую дидактичний матеріал, що дозволяє учням  обрати найбільш важливі для них види, форми навчального змісту.

5. Оцінюю діяльність учнів не лише за кінцевим результатом „правильно”, „неправильно”, але і у процесі їх дослідження.

6. Заохочую прагнення учнів знаходити свій спосіб роботи (розв’язку задачі), аналізувати способи роботи інших учнів в ході уроку, вибирати і опановувати найбільш раціональний спосіб.

7. Створюю педагогічні ситуацій спілкування на уроці, що дозволяють кожному учневі проявити ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створюють умови  для самовдосконалення учнів.

Так,у процесі своєї діяльності щодо інтерактивного навчання,я намагаюсь:

1. Переходити з позиції носія знань в позицію організатора власної пізнавальної діяльності учнів, тобто  керую пізнавальною діяльністю учнів;

2. Мотивую пізнавальну діяльність учнів на уроці за рахунок комунікації, взаєморозуміння і домагаюсь або зацікавленості, або стійкого ставлення до предмета;

3. Організовую творчі і самостійні роботи на уроці;

4. Використовую колективні способи навчання;

5. Організовую роботу учня з учнем або джерелом знань;

6. Організовую допомогу діяльності учня, проявляю увагу до його діяльності, що підкреслює її значення;

7. Створюю систему успіху, тому що розробляє такі завдання і таку методику, при якій учень обов’язково справиться з роботою;

8. Створюю обстановку, що залучає учня до діяльності, яка викликає позитивні емоції;

9. Організовую гуманну систему взаємовідносин „вчитель-учень”, „учень-вчитель”, при поєднанні вимоги і поваги до людини, позитивних емоцій в суспільстві;

10. Організовую самоаналіз власної діяльності учнів і її самооцінку.

Не забуваю й про критерії ефективності уроку з інтерактивним навчанням:

1. Використовую проблемні, творчі завдання;

2. Застосовую завдання, що дозволяють учням самостійно вибирати тип, вид і форму матеріалу (словесну, графічну, умовно-символічну);

3. Створюю позитивний емоційний настрій на роботу всіх учнів в ході уроку;

4. Обговорюю з учнями в кінці уроку не лише того, що дізналися, що засвоїли, але й того, що сподобалось, що не сподобалось і чому, щоб хотілося виконати ще раз, а що зробити по-іншому.

5. Стимулюю учнів до вибору і самостійного використання різних способів виконання завдань;

6. При опитуванні учнів та їх оцінюванні звертаю увагу не тільки на правильність відповіді, але й аналіз того, як учень міркував, який спосіб використав, чому і в чому помилявся.

За таких умов учні прагнуть бути почутими, намагаються висловлюватися з порушеної теми, пропонувати, не боячись помилитися, свої варіанти.

 

Література:

1. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007.

2. Інформаційно-методичний журнал „Школа2, № 6, червень 2006.

3. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5-6.

5. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000.

6. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002.

7. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004.

9. Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова і література. – 2003. - №48.

10. Фасоля А.М. Урок в умовах особистісно-зорієнтованого навчання // Українська мова і література. – 20Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури /Упоряд. К.Ю.Голобородько, Н.П.Ткаченко. – Харків: Вид. група «Основа», 2007 (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»;  Вип.. 4 (41).

11. Нетрадиційні уроки. Українська література 5-12 класи/ Укладач Л. Нечволот. - Харків, 2007.

12. Орищин Р., Залюбовська. Л.Інтерактивні технології на уроках української літератури. - Тернопіль, 2008.

13. Пентилюк М., Окуневич Т. Сучасний урок української мови. - Харків,2007.

14. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К.: СПД Кулінічев Б.М., 2007.03. - №46.