Тема: Закони Хаммурапі

Мета уроку: поглибити знання учнів з історії Вавилону, ознайомити з основними засадами дослідницької діяльності: читання, осмислення, аналіз, синтез, тлумачення тощо.

Тип уроку: систематизації та корекції знань.

Форма проведення уроку: лабораторно-практична робота.

Обладнання: адаптований текст «Законів Хаммурапі».

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів

На цьому етапі вчитель просить пригадати учнів, як історики відтворюють минуле. Про що можуть розповісти речові джерела? Про що ми можемо дізнатися, використовуючи письмові джерела? Якими науковими знаннями повинен володіти історик, щоб прочитати давні письмові джерела?

ІІ. мотивація навчальної діяльності учнів

Вислухавши відповіді, вчитель просить учнів відповісти, як, на їхню думку, пишуться підручники з історії. Підвівши школярів додатковими запитаннями до правильної відповіді, повідомляє, що на сьогоднішньому уроці у них буде можливість написати невеличкий навчальний текст на основі вивчення історичного письмового джерела.

ІІІ. оголошення та представлення теми

Викликавши інтерес до змісту майбутньої навчальної діяльності та не знайомого їм з попередніх уроків процесу отримання нових знань, вчитель оголошує тему та очікувані навчальні результати, представлені у вигляді невеликого навчального тексту, написаного самими учнями. Після цього вчитель дуже коротко розповідає історію виникнення Вавилонської держави та знаходження в 1901 році французькою експедицією двометрового базальтового стовпа з викарбуваними на ньому законами царя Хаммурапі. Далі організуються дослідницькі групи та проводиться короткий інструктаж.

IV. Лабораторно-практична частина уроку

Групи отримують картки з дидактично адаптованим текстом законів царя Хаммурапі та завданнями до них.

1-а група. Дає відповідь на питання: «Як відбувався суд у Стародавньому Вавилоні»?

§ 1. Якщо людина викриватиме людину і провини не доведе, то позивача має бути забито.

§ 2. Якщо людина викриватиме людину у чаклунстві й доведе, то та, яка звинувачувалася, піде до Божої Річки (Тигру та Євфрату) та плигне у воду. Якщо її поглине Божа Річка, то позивач забере її майно. А якщо та Божа Річка залишить її живою, то натомість неї та, яка викривала у чаклунстві, має бути забита, а виправдана Божою Річкою забере її майно.

§ 5. Якщо суддя розглядав судову справу й вже ствердив печаткою, а відтак сам бодай у чомусь переінакшив вирок, то суд мусить викрити того суддю, який переінакшив вирок. І всю суму того позову, за який було заплачено судові, він мусить заплатити у 12 разів більше, а у приміщенні суду з його місця судді мусять його підвести, й по цьому він вже не може повертатися до суду, у якому порядні судді.

§ 6. Якщо людина щось богове (майно храму) або з палацу царя украде, її має бути забито, а також ту, яка наслідувала її приклад, також має бути забито.

§ 9. Якщо від людини щось зникне, а вона схопить річ у руках іншої людини, а та, у чиїх руках має бути схоплена суперечлива річ, мовитиме: «А мені ґендляр продав, і я маю свідків!», а господар зниклого мовитиме: «І я приведу своїх свідків!», то покупець може привести ґендляра і свідків, які були при тому, коли купувалася річ. Господар зниклої речі мусить привести свідків, яким вона відома.

Судді розглянуть справу і ухвалять, а свідки, при яких була куплена річ, мусять під присягою довести, що їм відомо. Тоді ґендляр — злодій і його має бути забито. Господар зниклої речі отримує її з поверненням і має взяти відважене йому срібло із дому ґендляра.

Завдання

Прочитавши уважно закони царя Хаммурапі, напишіть невелику розповідь, в якій би містилася відповідь на наступні питання:

1. Хто вирішував справи в суді?

2. Як позивач доводив свою правоту в суді?

3. Як визначалася вина людини в суді?

4. Яке покарання найчастіше передбачалося в законах царя Хаммурапі?

5. Яку відповідальність ніс суддя за своє рішення?

6. Які вимоги передбачалися щодо судді?

2-а група. Дає відповідь на питання: «Яким було господарське життя вавилонян?»

§ 53. Якщо людина лінується зміцнити дамбу свого поля і (внаслідок цього) дамба не була зміцнена нею, і в її дамбі відбудеться прорив, а водою буде затоплена оброблена земля (громади), людина, в дамбі якої відбувся прорив, повинна відшкодувати хліб, який він знищив.

§ 59. Якщо людина зрубає в саду людини дерево без (відома) господаря саду, то вона повинна віддати 5 мін срібла (грошова одиниця в Вавилоні).

§ 218. Якщо лікар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і спричинить смерть цій людині або зніме більмо людині бронзовим ножем і пошкодить око людині, то йому потрібно відрізати пальці.

§ 229. Якщо будівельник побудує людині будинок і зробить свою роботу погано, так, що побудований ним дім зруйнується і причинить смерть господарю, то цього будівельника потрібно вбити.

§ 260. Якщо людина вкраде шкіряне відро чи мотику, то повинна віддати 3 сиклі срібла (грошова одиниця в Вавилоні).

§ 265. Якщо пастух, якому були дані для випасу великий та дрібний скот, буде нечесним, змінить клеймо чи віддасть скот за срібло, то його потрібно викрити ...

Завдання

Прочитавши уважно закони царя Хаммурапі, напишіть невелику розповідь, в якій би містилася відповідь на питання:

1. Якими були заняття жителів Вавилону?

2. Що дозволяло вавилонянам займатися хліборобством?

3. З якою небезпекою було пов’язано заняття хліборобством?

4. Які професії були поширеними у Вавилоні?

5. Які знаряддя праці та інструменти використовували стародавні вавилоняни?

6. Які матеріали та метал використовували вавилоняни для виготовлення знарядь праці?

3-я група. Дає відповідь на питання: «Якими були відносини в сім’ї вавилонян?»

§ 128. Якщо чоловік візьме жінку і не укладе письмового договору, то ця жінка не дружина.

§ 138. Якщо чоловік залишає свою першу дружину, що не народила йому дітей, то він повинен віддати їй срібло в сумі її викупу, а також відшкодувати їй придане, принесене нею з дому її батька, і потім залишити її.

§ 143. Якщо дружина не цнотлива і виходить із дому, марнотратна, соромить свого чоловіка, то цю жінку потрібно кинути у воду.

§ 145. Якщо чоловік одружиться з безплідною дружиною, вона не дасть йому дітей і він матиме намір взяти собі невільницю, то ця невільниця не може бути рівною в правах з дружиною.

§ 150. Якщо чоловік подарує своїй дружині поле, сад, будинок чи рухоме майно і видасть документ з печаткою, то після його смерті діти не можуть вимагати від неї нічого по суду.

§ 153. Якщо дружина чоловіка дасть його умертвити через іншого чоловіка, то цю жінку потрібно посадити на кіл.

§ 160. Якщо чоловік принесе в будинок тестя шлюбний дарунок і віддасть викуп, а потім батько дівчини скаже: «Я не віддам тобі своєї доньки», то він повинен повернути в подвійному розмірі все, що було принесене йому.

§ 168. Якщо людина матиме намір вигнати свого сина і скаже суддям: «Я вижену мого сина», — то судді повинні дослідити цю справу, і якщо син не вчинив тяжкого гріха, достатнього для позбавлення його спадщини, то батько не може позбавити його спадщини.

§ 195. Якщо син вдарить свого батька, то йому потрібно відрізати пальці.

Завдання

Прочитавши уважно закони царя Хаммурапі, напишіть невелику розповідь, в якій би містилася відповідь на питання:

1. Як укладався шлюб в Стародавньому Вавилоні?

2. Якою було становище жінки у вавилонській сім’ї?

3. Чи мала вавилонянка права, захищені законом?

4. Яке покарання міг застосувати батько до свого сина?

5. Чим сім’я в Стародавньому Вавилоні відрізняється від сучасної української сім’ї?

4-а група. Дає відповідь на питання: «Які верстви населення існували у вавилонському суспільстві?»

§ 7. Якщо людина купує з рук сина людини (повноправного громадянина, якого називали ще авілум) чи із рук раба людини без свідків чи договору чи візьме на збереження срібло, золото, раба, рабиню, вола, вівцю, віслюка, то ця людина — злодій, її потрібно убити.

§ 15. Якщо людина виведе за міські ворота раба палацу, чи рабиню палацу, чи раба мушкенума (вавилонянина, що працював на державу), чи рабиню мушкенума, то її потрібно убити.

§ 26. Якщо редум або баірум (тяжкоозброєний і легкоозброєний воїни), якому було наказано виступити в царський похід, не піде чи найняв найманця і надішле його замість себе, то цього редума або баірума потрібно вбити.

§ 36. Поле, сад чи будинок редума, баірума не можуть бути продані за срібло.

§ 37. Якщо декум (молодший офіцер) чи лубуттум (старший офіцер) забрав добро редума, завдавав утисків редуму, віддав редума в найми чи забрав подарунок, який дав цар редуму, то цей декум чи лубуттум мають бути вбиті.

§ 117. Якщо людина має борг і віддасть за срібло в боргове рабство свою дружину, свого сина чи доньку, то вони повинні служити в домі їх покупця 3 роки; на четвертий рік їх потрібно відпустити на свободу.

§ 127. Якщо людина протягне палець проти божої сестри (жриці) чи дружини людини і не докаже звинувачення, то ця людина повинна відповісти перед суддями, а також їй потрібно збрити скроні (знак безчестя).

Завдання

Прочитавши уважно закони царя Хаммурапі, напишіть невелику розповідь, в якій би містилася відповідь на питання:

1. На які верстви поділялося населення у Вавилонській державі?

2. Як людина у Вавилоні могла стати рабом?

3. Чому, на вашу думку, перебування у рабстві за борги було обмежено трьома роками?

4. Чому царські закони захищали рядових воїнів?

V. Осмислення нових знань і умінь

На цьому етапі учні зачитують складений у групі навчальний текст. За потреби текст коригується спільними зусиллями. Після цього навчальний текст, складений учнями, порівнюється з відповідним текстом в підручнику (до речі, тексти, укладені учнями, виходять набагато цікавішими і зрозумілішими).

V. Систематизація й узагальнення нових знань та умінь.

Підбиття підсумків уроку

За допомогою уявного мікрофона учні відповідають на питання:

1. Чи важко було самим писати навчальний текст?

2. Що було найцікавішим у процесі роботи з документом?

3. Які труднощі виникли при роботі з історичним документом?

4. Які деталі найбільше запам’яталися?

5. Що стало справжнім відкриттям на уроці?