Тема: Заповідні місця мого Харкова

Тема: Заповідні місця мого Харкова

Мета: 

• формувати у дітей знання та уявлення про Харків  - як першу столицю України;
• дати уявлення про те, що місто Харків – це частина України - мала батьківщина;
• уточнити знання дітей про те, що в кожної людини є своє рідне місце;
• закріпити уявлення дітей про символіку міста Харкова;
• розширити та систематизувати знання дітей про місто Харків, його своєрідність, визначні місця та архітектурні споруди: Південний вокзал, площу Свободи, сад імені Т. Шевченка, пам’ятник

Т. Шевченку, Дзеркальний струмінь; центральний парк культури і        відпочинку імені М. Горького

• виховувати патріотизм та національну самосвідомість, любов та повагу до історії рідного краю.

Харків – одне з найбільших міст України, що розташоване на північному сході країни. 

Харків – це перша столиця України. Ще років 20 тому про це згадували мало і вкрай неохоче, а питання про дійсні причини переїзду столиці з Харкова до Києва в 1934 році досі залишається без відповіді. Проте, сьогодні про цей факт з біографії міста знає будь-який школяр.

Харків – місто з понад 360-річною історією , засноване у 1654 р., в якому гармонійно співіснують неповторна історична архітектура і досягнення сучасного мегаполісу. Нині столиця Харківської області входить до трійки кращих міст України.

Місто стоїть на «трьох китах» – річках Уди, Лопань, Харків .

Географічне розташування

Харків розташований на північному сході країни за 470 км від Києва і за 40 км від російського кордону. Місто займає площу 320 квадратних кілометрів, посідаючи другу строчку рейтингу найбільших міст України.

Територія Харкова з найдавніших часів була межею.

Перш за все, межею географічною – тут північні ліси зіткнулися з південними степами і виробили розумний природний компроміс – лісостеп.

Північніше жили племена осілих землеробів. У 10 – 12 століттях на місці Харкова було староруське місто, яке деякі історики співвідносять з містом Харка, що згадується в арабських середньовічних джерелах. Він теж був прикордонним містом – далі на південь і схід починалися володіння кочівників.

 Вчені стверджують, що народна пам’ять зберегла ім’я того слов’янського міста в назві річки, від якої в середині 17 століття отримав свою назву сучасний Харків; принаймні, так виглядає найсучасніша версія про походження назви міста.

Перші переселенці з Правобережжя, теж додали немало рис до харківського міського характеру. Це були люди рішучі і мужні; їм були властиві авантюризм і оптимізм – всі вони готові були ризикувати ради свободи. Харків, як і всі середньовічні міста, виник як військова фортеця. Будували її переселенці з Правобережжя. Новонароджене місто було дерев’яною фортецею з довжиною стін близько кілометра, оточену хатинами-мазанками. Населення налічували близько 2 тисяч.

Зате характер у міста був бійцівський. Про це говорить і перший герб Харкова – стріла в туго натягнутому луку.

Жодного разу татари не змогли узяти Харків. Він стояв непорушний, а під захист його стін збиралося навколишнє населення. Свідком того давнього часу є собор Покрову Божої Матері – найстародавніша кам’яна будівля Харкова, що збереглася до наших днів.

18 століття принесло зміну пріоритетів – з військової фортеці Харків перетворюється на крупний торговий центр.

 Міняється і герб міста – замість стріли там тепер жезл бога торгівлі Меркурія і ріг достатку, а в харківському міському характері з’явилося лукавство, відчуття гумору і уміння знаходити спільну мову зі всіма – адже інакше багато не наторгуєш.

 Звичайне губернське місто, що оживало лише під час ярмарків, перетворилося на науковий і учбовий центр.

Саме завдяки наявності в Харкові університету в місто на постійне місце проживання приїжджають іноземці – німці і французи, почалося видання одних з перших в Україні журналів і газет, був відкритий театр і музей Витончених мистецтв і старовини, влаштовувалися концерти і виставки. Інтелектуальний потенціал сучасного Харкова, його вузівські, культурні і театральні традиції беруть свій початок саме звідти. У другій половині 19 століття до торгівлі і науки додається могутня промисловість – і Саме 20-е століття сформувало зовнішність сучасного Харкова.

 А ще Харків – справжній заповідник конструктивізму – авангардного стилю 20-х років країни. А перлина архітектури цієї епохи – будівля Держпром – увійшло до всіх архітектурних довідників світу.

Від того столичного періоду, високого злету, Харкову в спадок залишилося бажання здорового лідерства, активність, життєва сила і усвідомлення власних можливостей в досягненні мети.

Дійсно, з 1919 по 1934 роки Харків був столицею. Але багато українців і досі з деякою гордістю називають Харків «першою столицею».

У списку харківських пріоритетів першостоличність – головний, але не єдиний пункт. У Харкові був відкритий перший в  Палац піонерів,

перша дитяча залізниця

 і перший в Україні аеропорт;

Харків першим вийшов в український радіоефір; збірна Харкова по футболу стала першим чемпіоном України і СРСР; харківські вчені першими в розщепили атомне ядро. Цей список історичних пріоритетів можна було б продовжити, але краще доповнити його пріоритетами сьогоднішнього дня.

 Харків - багатонаціональне місто: тут з давніх-давен живуть українці і росіяни, поляки і євреї, німці і вірмени, болгари і татари, білоруси і греки, цигани і латиші, представники інших народів Європи та Азії. Сьогодні в місті налічується 50 національно-культурних об'єднань. Жителів міста відрізняє традиційна привітність до гостей, звідки б вони не прибули.

Приїхавши сюди, ви обов'язково знайдете душевний і теплий прийом, побачите місто, яке вразить вас різноманітністю архітектурних стилів, традицій та ідей, і просто добре відпочинете.

Харків займає друге місце в Україні і сімнадцяте в Європі за чисельністю

Місто має розгалужену мережу громадського транспорту – тролейбуси, автобуси, маршрутні таксі, трамваї.

 З 1975 року в Харкові діє метрополітен,

що складається з трьох ліній, загальною протяжністю майже 40 км.

Харків - це великий промисловий центр України. Основу виробничого потенціалу становлять підприємства високотехнологічних галузей: енергомашинобудування, електротехнічної промисловості, транспортного і сільськогосподарського машинобудування, приладобудування, радіоелектроніки, авіакосмічної промисловості. Продукція багатьох харківських підприємств, у тому числі й така наукомістка, як сучасні танки, літаки й турбіни, відома на світовому ринку.

Місто «увібрало» в себе майже 400 промислових підприємств. Провідне місце посідають такі галузі, як машинобудування, металообробка, електроенергетика. Найвідомішими промисловими гігантами є Харківський Тракторний Завод, Харківський завод транспортного машинобудування імені Малишева (військова промисловість), Харківське державне авіаційне підприємство, виробниче об'єднання «ХАРТРОН» (космічна і ядерна електроніка), турбінний виробник «ТурбоАтом», Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш» та інші.

Сьогодні Харків називають містом трьох літер «Т» – трактори, турбіни, танки. Ще сюди варто додати літаки і підшипники. Зберігає лідерство місто і в освіті – Харків займає перше місце в країні по кількості вузів.

Недивно, що інколи Харків називають студентським містом. Адже в екс-столиці сконцентровано 69 вишів, в яких навчається понад 200 тис. студентів, зокрема 12 тис. – іноземних. У топ вищих навчальних закладів входять Харківський національний університет імені Каразіна, Харківський політехнічний інститут,

Харківський національний університет радіоелектроніки,

 Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого

 та інші відомі навчальні заклади.

 Харків – один з найбільших культурних центрів України. Місто буквально дихає багатими культурними традиціями. У ньому функціонують 6 державних театрів і 19 недержавних театральних об'єднань, 7 державних і 13 приватних музеїв, 8 галерей, 80 бібліотек. Справжніми зірками культурного життя міста стали Харківський національний академічний театр опери і балету ім. Лисенка (ХАТОБ),

 Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Шевченка,

 Харківський історичний музей,

 Харківський художній музей, Галерея «АВЕК»,

Харківська державна наукова бібліотека ім. Короленка. Харків - місто з багатими культурними традиціями.

  Театр для дітей та юнацтва, Ляльковий театр.

Крім того, є багато театральних груп, театрів-студій, самодіяльних театрів. Харків може похвалитися великою кількістю музеїв і кіноконцертних залів (у тому числі, залом органної та камерної музики). У місті працює багато бібліотек. Фонди Державної наукової бібліотеки ім. В.  Г. Короленка налічують понад 6,5 млн книг і видань, серед яких є рідкісні й унікальні. Велику роботу з організації концертів  музичного мистецтва проводить Харківська обласна філармонія.

Заслужену популярність серед жителів і гостей міста мають цирк, зоопарк, дельфінарій.

Харківський цирк  є одним з найстаріших і найавторитетніших установ даного профілю в Україні. Історія цирку складається з ряду славних сторінок, що дає нам можливість по праву пишатися досягненнями багатьох поколінь артистів і працівників цирку.

розташований у саду ім. Т. Г. Шевченка в Харкові. Є найбільшим дельфінарієм у СНД, складається з: двох басейнів, які вміщують по три мільйони літрів води кожний, основного залу, розраховано на тисячу місць та океанаріуму. Відкритий 28 травня 2009 року. Входить до складу національної мережі культурно-оздоровчих комплексів «Немо».  Дельфінарій "Немо" — комерційний проект, що переслідує освітню та культурно-оздоровчу мету. Тут будуть проводитися не тільки шоу, але і сеанси дельфінотерапії, розраховані на пацієнтів, які страждають на церебральний параліч, у тому числі, — з інших країн світу. Що стосується умов утримання тварин, то вони відповідають міжнародним стандартам, що затверждені Європейською асоціацією зоопарків та акваріумів.

   Наразі в морях України водиться 3 види дельфінів. Найпоширеніший — афаліна, він нараховує близько десяти тисяч екземплярів. За сторіччя тільки на території колишнього СРСР знищено півтора мільйона дельфінів, які використовувалися для виробництва жиру, клею, консервів.

Визначні пам'ятки та найцікавіші місця першої столиці

«Туристичний відлік» в місті слід починати з головного символу Харкова, який розкинувся в центрі міста майже на 12 га – Площі Свободи. Вона має своєрідну форму: верхня частина прямокутна (прилегла до однієї зі старих вулиць – Сумської), нижня – округла, в центрі якої розбитий парк. Якщо дивитися на площу з висоти пташиного польоту, можна побачити, що вона має форму колби або чарівної лампи. Площа Свободи за розмірами дванадцята у всьому світі, шоста в Європі і перша в Україні.

Далі, гуляючи головною вулицею Харкова – Сумською, нас зустрічає Центральний парк культури і відпочинку імені Горького Цей зелений куточок – прекрасне місце для культурного відпочинку. У ньому розташувалася безліч атракціонів, дитячих скульптур, фонтанів, десятки «заквітчаних» клумб, фігурні кущі, озеро з постійними мешканцями – качками і лебедями, найбільше в Україні колесо огляду і канатна дорога протяжністю 1387 метрів.

Також на вулиці Сумській знаходиться й інша візитна картка міста – фонтан «Дзеркальний струмінь».

Вночі його освітлюють прожектори різними кольорами кожні декілька секунд так, що створюється враження, ніби ротонда переливається всіма барвами веселки. Це улюблене місце харків'ян і гостей міста, а також популярне місце для весільних фото молодят. Воно навіть стало забобонним. Говорять, якщо вночі під сяючим куполом загадати бажання, воно неодмінно виповниться.

Обов'язково слід побачити пам'ятник Тарасу Шевченку,

адже він вважається кращим серед понад 250 пам'ятників поету у всьому світі! Скульптори створили справжній витвір мистецтва: шістнадцятиметрову статую оточують 16 менших за розміром постаментів у вигляді герої творів Шевченка.

Харків - спортивне місто.

Тут створено всі умови для занять спортом і виховання майбутніх майстрів і чемпіонів. Працюють 19 стадіонів, 850 спортивних майданчиків, 363 спортивних зали, 19 басейнів, понад 40 тенісних кортів, гольф-клуб. Гордістю Харкова є футбольна команда «Металіст»

 і волейбольна команда «Локомотив».

 В історію світового спорту назавжди вписано імена багатьох харків'ян. Це дворазові олімпійські чемпіони Рустам Шаріпов (спортивна гімнастика), Людмила Джигалова (легка атлетика), Юрій Поярков (волейбол), олімпійські чемпіони Марія Гороховська (спортивна гімнастика), Ігор Рибак (важка атлетика), Василь Матушевич, Юрій Венгеровський (волейбол), Олексій Баркалов (водне поло), Ігор Целовальников, Володимир Мовчан (велоспорт), Яна Клочкова (плавання).

«Фе́льдман-Екопа́рк»(Feldman Ecopark) — регіональний ландшафтний парк (regional landscape park) у Дергачівському районі Харківської області, один з об'єктів природно-заповідного фонду України, масштабний благодійний проект МБФ «Фонду Олександра Фельдмана». На території «Екопарку» ростуть 6 видів місцевих рослин, занесених у Червону Книгу України, 18 видів тварин, занесених в Червону Книгу України та 5 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку.

В екопарку є зоопарк, який налічує близько 2000 тварин.

В зоні Контактного зоопарку відвідувачі мають можливість погодувати та погладити так звану тактільну групу В парку створено та працює Центр реабілітації рукокрилих — єдиний проект в Україні.

Знайдені або передані до центру рукокрилі оглядаються досвідченими фахівцями, у разі потреби — ім надається медична допомога, а навесні їх випускають на волю.

«Фельдман-Екопарк» працює цілорічно, всі послуги безкоштовні.

Харківський цирк  є одним з найстаріших і найавторитетніших установ даного профілю в Україні. Історія цирку складається з ряду славних сторінок, що дає нам можливість по праву пишатися досягненнями багатьох поколінь артистів і працівників цирку.

Недавні архівні знахідки свідчать про те, що перші опалювальні дерев'яні цирки почали з'являтися в нашому місті з початку 60-х років 19 століття.

На манежі Харківського цирку вперше вийшов на манеж в ролі клоуна-килимового в майбутньому народний артист СРСР, «сонячний клоун» О.Попов.

Практично всі видатні артисти Радянського цирку виступали на нашому манежі.

Харківський цирк залишається улюбленим місцем дозвілля харків'ян і гостей міста, де глядачі незмінно отримують заряд оптимізму, де веселі жарти, запаморочливі трюки, наші «брати менші» радують: своїм мистецтвом і дарують людям гарний настрій!