Оборонець жінок “Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче і з ціллю свідомою промовляв в обороні жінок, в обороні їх права на повне, чисте людське життя, котрий би таким могучим словом бичував усе те, що в’яже, деморалізує і тисне женщину”, – влучно зазначив Іван Франко
Розвиток жіночої теми Знову й знову в своїх творах штурмував Шевченко жіночу тему, моделюючи варіанти її розвитку то у великих епічних полотнах (“Катерина”, “Наймичка”, “Неофіти”, “Марія”), то зовсім стисло, конспективно – в мініатюрах на кілька рядків (“Ой, люлі, люлі, моя дитино...”, “По вулиці вітер віє”, “Полюбилася я...” тощо).
Омріяне щастя Т. Шевченко — гнівний борець проти соціальної несправедливості, а жіночі понівечені долі — яскраві аргументи. Поет стверджує, що лише воля може подарувати жінці щастя. Як приклад — образ Оксани із поеми «Гайдамаки». Вона пройшла через тяжкі випробування, але все ж таки отримала омріяне щастя.
Головним “полем бою” жінки за свою людську гідність і суверенність для Шевченка, як і для багатьох його сучасників, були інтимні стосунки. Навколо права на вільне щасливе кохання і розгортаються колізії переважної більшості балад, поем, ліричних творів на сторінках “Біблії українського народу” – “Кобзаря”
“Кохайтеся, любітеся, як серденько знає!” Не піддаючи жодному сумніву цього права, автор радить дівчатам: “Кохайтеся, любітеся, як серденько знає!”, хоча і сам поки що не може вказати позитивного виходу з любовної колізії. Кохання у кращому випадку приводить героїнь до трагічних фольклорних символів (“Лілея”, “Тополя”), а частіше закінчується реальною трагедією їх життя й загибеллю (“Причинна”, “Катерина”).
Позашлюбне материнство Наступний крок у вирішенні проблеми безбатченків робиться в поемі “Наймичка”. На відміну від самогубства Катерини, Ганна знайшла сили забезпечити щасливе життя своєму синові і його сім’ї. Останній епізод поеми – сцена кончини Ганни – своєю емоційністю нагадує передсмертні хвилини святих. Цим автор підкреслив колосальну моральну велич щоденного материнського подвигу самозречення своєї героїні.