«Молодіжні субкультури» -

тематична зустріч

 

 

 

 

 

 

 

 Про захід:

 Чи добре ми знаємо наших учнів? Що їм подобається, чим вони захоплюються, що їх цікавить? Одна з таких тем – це молодіжні субкультури. Чому саме ця тема сьогодні:

1. Актуальність
2. Сучасність
3. Зацікавленість учнів та 100% увага протягом всього заходу
4. Тема охоплює різні галузі знань (література, історія, музика, культура взагалі)
5. Тема дає можливість використовувати різні форми роботи.

 

        За можливістю запросити на захід представника однієї чи кількох субкультур.

 

 Мета: розширити знання учнів про поняття та класифікацію молодіжних субкультур, з історією їх виникнення, моральними та культурними цінностями, атрибутикою, чинниками небезпеки;

розвивати вміння розмежовувати істинне від уявного;

виховувати бажання до саморозвитку та самоосвіти, спонукати до систематичного читання.

Обладнання:

• Мультимедійне обладнання
• Презентація
• Відеоролики та відеокліпи
• Підбірка літератури за темою

 

Час проведення заходу: 45-60 хв.

 

 

       Вступ

        Ваш вік – надзвичайно складний і важливий період у житті кожної людини. Саме в цей час, коли ви вже не діти, але ще й не дорослі, шукаєте своє місце в такій групі, яка може задовольнити ваші потреби, єднає спільні інтереси, спільне ставлення до світу.

        Молодіжні субкультури… Що це? Пристанище для однодумців у океані суспільних догм, мікрореальність, яка повністю задовольняє «его» індивідуума, чи просто маскарад? Спробуймо знайти відповіді на ці запитання.

        Субкультура – зведення накопичених певним світоглядом цінностей і порядків групи людей, об’єднаних специфічними інтересами, що визначають їхній світогляд.

        Субкультура – це, на думку тих, хто не хоче «бути як всі», пошук справжніх людських цінностей. Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=w1T1J6oTf5c

        Субкультура – соціальне угрупування, у якому кожен з його представників себе до нього зараховує (тобто ідентифікує). Члени такого угрупування можуть формувати групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки), але їхній зв’язок один з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню одним героєм. Наприклад, субкультура «толкієністів», які грають у рольові ігри за мотивами фентезі-повістей Толкієна, найчастіше мають власні клуби, а «поттермани» (фанати Гаррі Поттера) – одна з наймолодших субкультур, учасники якої згуртовані лише віртуально завдяки книжкам Джоан Роулінг.

        Кожен представник чи носій субкультури приймає норми, цінності, картину світу, стиль життя та інше за зразок свого існування. Паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування (жаргон (сленг), зачіска, одяг, зовнішній вигляд та ін.).

        Спроби заборонити, знищити молодіжні субкультури породжують протестні, агресивні групи.

        Субкультура формується також у музиці, моді та ритуалах. Наприклад, вершиною структури можуть бути модельєри, моделі, рекламні агентства та відомі особистості. Молодь, отримуючи інформацію з телепередач про моду, з музичних кліпів, журнальної реклами, створює власні бачення та стає носієм або представником відповідної субкультури.

        Молодіжні субкультури практично нічим не відрізняються від субкультур взагалі. Підлітків у субкультурах приваблює переважно можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.

        Можна виділити 5 головних характеристик молодіжних субкультур:

1. Специфічний стиль життя і поведінки
2. Наявність власних норм, цінностей, картини світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді
3. Протиставлення себе решті суспільства
4. Зовнішня атрибутика, яка має символічне значення
5. Ініціативний центр, який генерує тексти

Тепер можна вивести означення:

        Молодіжна субкультура – будь-яке об’єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку, традиції, тексти, норми і цінності.

 

Основна частина

        Розглянемо коротенько найпоширеніші з угрупувань.

Хіпі

        На початку свого існування угрупування основну частину його складали підлітки цілком забезпечених батьків. Під впливом східних містиків, які проповідували пошуки гармонії і щастя за межами матеріального світу тисячі хлопців і дівчат тікали з дому, селилися комунами і жили незалежним ні від кого життям, відпускаючи якомога довше волосся. Волоссю хіпі надавали неабиякого значення. В одному з найвідоміших маніфестів хіпі «Маніфесті Сталкера» написано: «Недаремно споконвіку бунтарі, які протестували проти надмірної раціоналізації суспільного життя, люди мистецтва – художники, музиканти, поети – не дуже поважали перукарів… Волосся – це наче антени, які дозволяють вловлювати найтонші коливання фізичного і біологічного поля.»

Увага на екран: https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo

(з початку – до 1 хв. 40 секунд)

        Крім розкішних «патлів» на голові, хіпі мали й інші форми відзнак, найвідомішою з яких є «фенічка» або «фенька». Її вважають вершиною хіповського самовираження. «Фенька» може бути якою завгодно. Саме слово походить від вільної інтерпретації англійського «thing», тобто «річ». Спочатку так називали будь-які дрібнички, які дарували один одному. Пізніше так стали називати прикраси, причому виключно саморобні. Найчастіше «феньки» - це сплетені з бісеру браслети, які, крім функції декору, несуть і інше сенсове навантаження.

Всесвітньовідомий Джон Леннон був представником хіпі.

Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=VOgFZfRVaww

 

Репери й хіп-хопери

        «Реп» - це виключно музичний стиль, у той час як «хіп-хоп» є тією субкультурою, яка, окрім репу, вбирає в себе ще й ді-джеїнг, графіті, специфічну форму одягу, деякі види спорту, брейк-денс та ін., а відповідно, є значно ширшим поняттям, аніж просто «реп».

Яскравий представник напрямку – музикант, співак 50 Cent. Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=SRcnnId15BA

        Історія хіп-хопу – це приклад того, як буквально за одне покоління «босяцький» фольклор американського негритянського гетто перетворився на світовий мейнстрим, а дворові хулігани – на світових суперзірок.

        Почалося все приблизно 1969 року в «чорних» кварталах Нью-Йорка, які називають Південний Бронкс. За легендою, започаткував цей рух DJ Кул Херк, який запустив у мову слівце «b-boys» (скорочення від «break boys», тобто «ламані хлопці», ті, які танцюють брейк). Але суспільство розшифрувало це як «bad boys» (хулігани), а їхніх подруг охрестили «flygirls», тобто «мушки», крикливо одягнені й густо нафарбовані дівчата з вулиці. Зрозуміло, що це ще не був хіп-хоп, але початок було покладено.

        Після нетривалих вуличних боїв і мирних переговорів між різними групами було встановлено типовий «прикид» хіп-хопера – зазвичай спортивні костюми, дуті болонієві безрукавки, несиметрично натягнуті на голову бейсболи і обов’язковий елемент – величезні кросівки (бажано бібі) із ще більшими «язиками». Аксесуарами до цього всього слугували золоті ланцюги на шиї зі знаком долара та вузькі затемнені окуляри. Масивні золоті прикраси в поєднанні зі спортивними костюмами були подібні на медалі олімпійських чемпіонів, що дуже подобалося хіп-хоперам.

Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo (4.20-5.10)

 

Готи

        Не становить жодних труднощів упізнати таких людей. Гот обов’язково одягнений у чорне і в нього обов’язково мармурово-біла шкіра. Готика – явище естетичне, а похмурі образи – не більше, ніж епатаж.

        На стиль вплинула не музика Середньовіччя, а атрибутика епохи романтизму з усією його вампірсько-вурдалацькою образністю й естетикою жахіття.

Характерний зовнішній вигляд готів:

• Чорний (темний) одяг, чорне довге волосся, високі шнуровані черевики;
• Чорний корсет, обтислі чорні нарукавники і чорне максі (для дівчат), одяг під старовину, кльошовані рукави, шкіряний одяг;
• Шипований нашийник;
• Срібні прикраси окультної тематики.

Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo (3.15-4.20)

 

Скінхеди

        Часто скінхедів вважають фашистами. Образ, який ці бритоголові хлопці (а деколи й дівчата) створили навколо себе постійними бійками, сплутався у масовій свідомості з групами неонацистів, які теж здебільшого голять свої черепи і люблять носити одяг темних кольорів. Насправді скінхедів-фашистів не існує, як не існує християн-мусульман чи українських індіанців.

        Відома легенда про виникнення цього руху. Це сталося десь у портових містах Великобританії наприкінці 50-х – початку 60-х років 20-го століття. Звичайні британські хлопці зі звичайних, небагатих родин після звичайного трудового дня сиділи собі в пересічному пабі й пили пиво в очікуванні чергового конфлікту з матросами з торгових суден. Довго чекати не доводилося: приходили матроси і давали хлопцям доброго прочухана… Якось після бійки хлопці поголили волосся (що дуже зручно у вуличних бійках, бо немає за що вчепитися (звідси і походить назва «скінхед» (у перекладі з англійської – гола голова)), відірвали від своїх курток коміри, підкотили штани і взули свої робочі черевики Dr. Martens. Вигляд у них був якщо й не страшний, то принаймні агресивний. Щоправда, матросів це все одно не лякало й вони таки давали хлопцям прочухана, але сам імідж міцно засів у головах мешканців робітничих районів, які почали його наслідувати і швидко поширили цю моду країною.

        Звісно, не можна стверджувати, що ця субкультура була повністю англоподібною. Серед скінхедів набув поширення чоловічий шовінізм, а в 70-х роках до нього додали ще й побутовий расизм, хоча політичні погляди руху сформовані переважно в дусі інтернаціонального пролетаризму. Але мудро сплетінням політики рядові скінхеди не цікавилися. Вони проводили час у бійках, слухали музику «ска» і поміж усім цим додали до свого гардеробу ще одну річ, яка стала сьогодні класичною ознакою приналежності до цієї групи – підтяжки.

        До нас цей рух потрапив разом з панк-рухом. На сьогодні він змішаний з рухом футбольних хуліганів. Скінхедів можна побачити, коли вони вболівають  за свою улюблену команду в якомусь пабі чи на стадіоні.

 

Фріки

        Представники цього угрупування люблять яскраво одягатися і поводитися, привертаючи до себе увагу. Тут і яскраві кольори одягу, і тату, і різноманітний пірсинг. По суті, ці люди не лише яскраво виглядають, а й мислять так само. Зазвичай це співаки, письменники, композитори (переважно творчі натури). Одним із тих представників шоу-бізнесу, хто епатує публіку своїм зовнішнім виглядом, є співак Мерилін Менсон.

Увага на екран:

 https://www.youtube.com/watch?v=Ypkv0HeUvTc

 

Фрик-культура – це культура сміливих і абсолютно відв’язних людей.

        Плюси: немає ніякого негативного ставлення до світу і до «не своїх», немає нічого такого, проти чого вони вороже виступають.

        Мінуси: саме їхня свобода є головним мінусом. Вона дає все, тоді як на них самих неможливо вплинути ззовні, тобто доки це нешкідливо і весело, але невідомо, у що це виллється потім… І ніхто їх не може зупинити.

 

 

  Фу́́рі

        Фурі (англ. furry) — субкультура, що поєднує людей, які захоплюються антропоморфними тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Відмінною рисою субкультури є прагнення до втілення образу антропоморфної тварини у творчості, або собі через ідентифікацію з нею.

Антропоморфною твариною прийнято вважати вигадану істоту, що поєднує у собі якості людини та тварини як в анатомічному, так і духовному плані.

Наділяються людськими якостями в основному хижі ссавці — леви, гепарди, лиси, вовки, а також гризуни. Ці звірі покриті хутром, тому у англомовних носіїв субкультури мають прізвисько «пухнасті» (furries). Це слово традиційно є назвою субкультури.

Субкультура фурі тісно пов'язана з співтовариствами шанувальників диснеївської анімації: «Король-лев», «Chip and Dale Rescue Rangers», «Gummi Bears», «The Secret of NIMH». Саме в диснеївській анімації антропоморфна тварина повноцінно оживає, набуваючи ті чи інші риси людини, стає доброю або злою, боягузливою або хороброю.

Поняття субкультури фурі поєднує:

•                  Шанувальників анімаційних фільмів або оповідань з участю антропоморфних тварин. Наприклад: мультфільм «Король-лев» або цикл романів «Редволл» письменника Брайена Джейкса.
•                  Художників, що полюбляють малювати антропоморфних тварин, тобто митців фурі-арта.
•                  Усіх, хто ототожнює себе з антропоморфними тваринами.

Представників субкультури поєднує різнобічний інтерес до антропоморфних тварин. Отже, головна ідея феномену фурі це антропоморфні істоти.

Шанувальники мультфільмів часто малюють улюблених персонажів, або пишуть оповідання про них. Подібний вид творчості позначується термінами фан-арт або фанфік (ці терміни використовується не тільки в субкультурі фурі).

 

Металісти і байкери

        Їх надихає та об’єднує музика у стилі «метал». Представники цієї субкультури зазвичай носять чорні джинси або шкіряні штани, шкіряні куртки «косухи», чорні футболки або балахони з логотипом улюбленої групи, напульсники – шкіряні браслети із заклепками або шипами, ланцюги на джинсах, звичайні чоботи, кросівки, в основному мають довге волосся. Проте одяг не є основним атрибутом субкультури.

        Байкер – це водій мотоцикла. Для нього байк – стиль життя, а не просто швидкий та зручний спосіб пересування. Серед байкарів зустрічаються релігійні люди, чимало й атеїстів. Але всіх їх об’єднує віра в одного кумира – швидкість. Байкер живе і помирає, прагнучи до позамежного. У цьому байкери схожі на спортсменів. Певною мірою байкінг – спорт, але спорт екстремальний. Закований у чорну шкіру бородач, з ніг до голови покритий татуюваннями, може виявитися майстром спорту міжнародного класу з мотокросу та чемпіоном країни якогось року, але він прийшов у субкультуру байкарів, щоб насолоджуватися свободою та швидкістю.

Вашій увазі український відео кліп про байкарів:

https://www.youtube.com/watch?v=f9DzFDufVXs

 

Панки

        Термін «панк» увійшов в українську мову з англійської, має дуже багато значень. Найдавніша згадка про нього належить ще до часів Вільяма Шекспіра, коли слово означало найдешевшу категорію вуличних повій. У сучасній англійській «punk» означає «гниле дерево», «гниль», «непотріб» і все інше у цьому ж дусі. Наприкінці 60-х років, коли власне і зародився цей молодіжний рух, журналісти так і називали молодь, яка стояла біля його витоків.

        Серед представників цього руху існує красива легенда про те, що панками стали хіпі, які розчарувалися в ідеї загальної любові. Можливо, це так і є, тим більше, що ідеологія оригінального панку, а не його сурогатної місцевої версії, полягає у невизнанні будь-якого насильства, повазі до батьків і абсолютному «пофігізмові», замішаному на доброму гуморі.

        Для того, щоб краще собі уявити суть панку, наведу одну історію, яку можна вносити в підручники з історії субкультури, оскільки вона є кольоровою ілюстрацією панківського духу. У світі корпорація Mc Donald’s відома своїми гамбургерами і безкоштовними туалетами. Так сталося, що в одному місті цей фаст-фуд було побудовано безпосередньо біля точки збору місцевих панків. Зрозуміло, що після напоїв, які панки дуже поважають, мають потребу часто бігати до туалету. Це зовсім не сподобалося менеджерам ресторану. Тому через деякий час туалет вирішили зачинити. Що роблять панки? Вони викрали пластмасового містера Рональда Макдональда (рудого кучерявого клоуна, символ Mc Donald’s) і наступного дня на і’мя директора фаст-фуду приходит пакет, у якому вкладено відрізаний палець ляльки. Пакет супроводжується листом, у якому сказано, що у випадку, якщо туалет не відчинять найближчим часом, то панки кожного дня присилатимуть керівництву фаст-фуда якусь частину тіла клоуна. У цій історії – сутність панків як моделі поведінки.

Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo (2.30-3.15)

        Для того, щоб зрозуміти сутність панків як моделі музики, слід послухати відповідні музичні групи. З найвідоміших рекомендують послухати Velvet Underground, Stooges, Iggi Pop та інші. Саме з музикою пов’язані й «ірокези» - очевидно, найвідоміший символ панку. Наступний відео кліп – яскравий приклад даного угрупування:

https://www.youtube.com/watch?v=Nj6aM9ljdQU

 

 

Ваніль(ки)

        Виключно дівчача субкультура, яка з’явилася не так давно.

        Головні атрибути: фотоапарат з великим об’єктивом, окуляри, чобітки «уги». Читають Пауло Коельо, полюбляють каву, сигарети з ванільним запахом, Нью-Йорк та Париж.

        Плюси: наївні, ніжні, романтичні дівчата, чуттєві, які «літають у небесах».

        Мінуси: паління, надмірне захоплення кавою.

 

Гопники

        Гопник (гоп, гопота) – представник радянської та пострадянської субкультури, утвореної в результаті проникнення кримінальної естетики в робітниче середовище; людина, що вимагає гроші або якісь цінні речі від інших людей, шахрай, грабіжник, хуліган. Зазвичай хлопець із малозабезпеченої родини. Слово походить з російської мови. За однією з версій, воно утворилося від старої абревіатури ГОП (городское общество презрения, ГОПи існували на початку 20-го століття), за іншою – від слів «гоп-стоп» (на злодійському жаргоні – пограбування, напад, збройний грабіж).

        Відеокліп Серьоги «Бумер» можна подивитися як приклад даної субкультури:

https://www.youtube.com/watch?v=6rugPqaOqKM

        Гопи виникли після Другої світової війни як наслідок украй низького рівня життя, загибелі на війні мільйоні чоловіків, дітей яких виховувала вулиця, та тотальної зубожілості. В умовах такої «боротьби за шматок хліба» з хлопців-підлітків виростали справжні злодії.

        Особливості гопів:

• Ходять зграйками по декілька осіб;
• Носять «кепку» та спортивні штани;
• Улюблені прохання: «дай рубас», «займи гривень десять, завтра віддам, мамой клянусь»;
• Усі один одного називають «Васями»;
• Лузають насіння («сємки»).

        Стиль одягу середньостатистичного гопа виглядає приблизно так: спортивний костюм, кросівки, поверх цього може бути надягнута шкіряна куртка або сільська «дубльонка» (взимку), а найголовніше – «кєпка». Цей елемент одягу є гордістю і честю кожного гопа. Хоча досі у вжитку використовують класичні чорні «шапки-воровки». Стиль розмови гопів – українсько-російський суржик. Гопи зазвичай дуже обмежені і нецікаві особи, та й не дивно, адже вони – наслідок ніяк не задовільного стану державної економіки і суспільно-ментальної ситуації.

На наступному відео ви побачите, як виглядають гопники в 10 країнах світу:

https://www.youtube.com/watch?v=13OgMw4Qyn8

 

Емо

        Термін з’явився у середині 80-х років минулого століття як скорочення від слова «емоція». ЕМО – стан душі тинейджера, який чутливо реагує на те, що відбувається навколо, вразливий, часто не знаходить розуміння ні серед однолітків, ні в родині.

        Емо – культура ідеально підходить для людей депресивних, невпевнених у собі, для скромних і чутливих підлітків.

        Свої почуття емо виражають в музиці та поезії.

        Існує спеціальний імідж емо: криве, рване пасмо волосся до кінчика носа, що закриває одне око, а на потилиці – коротко обстрижене. Їх легко можна впізнати по чорному та рожевому кольорах в одязі. Символіка – серце із поперечною тріщиною, череп з кістками, пістолет, чорна зірка.

Увага на екран:

https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo (5.10-6.00)

 

Ролевики

        Це людт, які люблять грати за сценарієм. Вони можуть поставити свою улюблену книжку як спектакль і жити так тривалий час. По суті, все те ж саме, як під час зйомок фільму, тільки без камер.

Увага на екран:

http://texty.org.ua/pg/video/omelyan/read/17916/Tolkijenisty_posuntesa_Na_pole_vyhodat_rolovyky_z

        Плюси: тільки розвинені в інтелектуальному плані люди стають ролевиками. Вони обов’язково освічені, начитані і вельми інтелігентні й миролюбні.

        Мінуси: небезпека «загратися» за тим чи іншим сценарієм і вже не вийти з ролі. За таких ситуацій людина просто вибивається із суспільства.

 

 Растамани

        На їхній погляд, можна: любити людей, палити траву, байдикувати, осягати сенс життя, розповідати іншим про растафарі, філософствувати, грати на барабанах, носити дреди і слухати регбі; не можна:вживати свинину, молюсків, сіль, оцет, рибу без луски, коров’яче молоко, палити тютюн, пити ром і вино, носити речі з чужого плеча, істи приготовану іншими їжу, грати в азартні ігри, торкатися мертвих, проповідувати негідним.

        Плюси: досить спокійна культура і нешкідлива для суспільства (як кажуть: чим би дитя не тішилось…).

        Мінуси: по суті, їх заняття – це неробство, така людина навряд чи стане кимось визначним у соціальному житті.

 

Заключна частина

        Молодіжна субкультура є формою соціальної адаптації молоді. Вона є своєрідним буфером між традиційною культурою та панівною системою молодіжної культури.

        Дорослішаючи, у людини минає потяг до тієї чи іншої субкультури. Неформальний спосіб життя притаманний особам саме підліткового віку. А належність до тієї чи іншої субкультури – це своєрідний спосіб продемонструвати дорослим власні погляди на життя. Тим більше, що підліткам взагалі характерне протиставлення себе дорослим. Тому тинейджери об’єднуються з іншими однодумцями й доводять, що в них є власні життєві позиції. Зазвичай бажання належати до певної субкультури з віком зникає. До цього потрібно ставитися лише як до одного з етапів життя. А вашим батькам я б порадила не реагувати бурхливо на таке волевиявлення. Між іншим, практично всі підлітки проходять через певні групи (гуртки, секції, неформальні рухи). Психологи навіть вважають, що це сприятиме подальшому нормальному розвитку.

        Багато людей упереджено ставляться до представників молодіжних субкультур, зовсім не знаючи, що більшість з них не мають аж ніякого відношення до криміналу, сексуальній розбещеності, сатанізму. Навпаки – це звичайні у спілкування підлітки, більшість з яких початківці – музиканти, письменники, художники та досить обдаровані люди. Наприклад, справжній рокер – це начитана людина, а у справжніх готів дуже високі моральні цінності.

        Представники субкультур виступають проти деяких чинних правил і для цього об’єднуються в групи, створюючи тим самим свою маленьку систему (зі своїм одягом та законами) на противагу системі великій. Але слід зазначити, що існують соціально-небезпечні групи – гопники, сатаністи, скінхеди та інші.

        Кожен має право бути індивідуальним. Молодіжні організації існували завжди, лише самовиражалися по-різному.

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. Бусел Ю. Молодіжні субкультури в Україні / Ю.Бусел // Психолог. – 2009. - №31-32. – С.3-16.
2. Щорс В. Субкультура – новітня цінність у сучасному суспільстві / В.Щорс // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2011. - №1. – С.24-27.
3. Нартова Т. Не хлібом єдиним… Молодіжні субкультури в Україні: ХХ століття / Т.Нартова // Соціальний педагог. – 2011. - №7. – С.33-50.
4. Заїка Н. Бути собою – головний принцип черкаських неформалів / Н.Заїка // Газета «Прес Центр». – 2008. - №7 (134).

5.     Толкієністи, посуньтеся! На поле виходять рольовики з "Аватару" [Електронний ресурс]. – // ТЕКСТИ.ORG.UA. - Режим доступу:http://texty.org.ua/pg/video/omelyan/read/17916/Tolkijenisty_posuntesa_Na_pole_vyhodat_rolovyky_z . - Назва з екрана. – Дата публікації: 02.03.2010. - Дата перегляду: 21.10.2019.

6. Субкультури [Електронний ресурс]/ ХОБЮ ім. Б. Лавреньова  - // YouTube. -  Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=w1T1J6oTf5c. - Назва з екрана. – Дата публікації: 18.05.2012. - Дата перегляду: 21.10.2019.
7. Субкультуры [Електронний ресурс] // YouTube. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=5gnSW6aPBJo. - Назва з екрана. – Дата публікації: 26.02.2012. - Дата перегляду: 21.10.2019.

8.     Imagine - John Lennon & The Plastic Ono Band (w The Flux Fiddlers) (Ultimate Mix 2018) - 4K REMASTER

 [Електронний ресурс] // YouTube. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=VOgFZfRVaww . - Назва з екрана. – Дата публікації: 20.12.2012. - Дата перегляду: 21.10.2019.

9.     50 Cent - Candy Shop ft. Olivia (Official Video)

 [Електронний ресурс]  // YouTube. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=SRcnnId15BA. - Назва з екрана. – Дата публікації: 16.06.2009. - Дата перегляду: 22.10.2019.

10. Marilyn Manson - The Beautiful People (Official Video) [Електронний ресурс] // YouTube  - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Ypkv0HeUvTc. - Назва з екрана. – Дата публікації: 06.10.2009. -Дата перегляду: 22.10.2019.

11.  Байкер-Biker rock ballads [Електронний ресурс]: байкерська рок балада для справжніх романтиків доріг // YouTube - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=f9DzFDufVXs. - Назва з екрана. –  Дата публікації: 17.11.2017. - Дата перегляду: 22.10.2019.

12.  «Король и Шут» - «Кукла Колдуна» HD

 [Електронний ресурс]: музыкальная композиция группы "Король и Шут" - "Кукла Колдуна"/ Использованы кадры их фильма - "Van Helsing" / Премастеринг выполнен в среде - adobe premiere pro // YouTube  - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Nj6aM9ljdQU. - Назва з екрана. – Дата публікації: 26.08.2013. - Дата перегляду: 23.10.2019.

13.  Серёга Черный Бумер клип [Електронний ресурс].  // YouTube. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=6rugPqaOqKM . - Назва з екрана. – Дата публікації: 08.12.2017. - Дата перегляду: 23.10.2019.

14.  Как выглядят гопники разных стран [Електронний ресурс]. // YouTube - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=13OgMw4Qyn8. - Назва з екрана. – Дата публікації: 16.03.2018. -Дата перегляду: 23.10.2019.