До розіграшу
залишилось:
10 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Тематика проведення та матеріали батьківського лекторію для 1-6 класів

Про матеріал

Планування та проведення батьківського лекторію для 1-6 класів. Даний матеріал допоможе класному керівникові ефективно та змістовно провести батьківські збори.

Перегляд файлу

https://photoshop-master.ru/adds/adds8646/1.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

Батьківський

л е к т о р і й

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Грубі помилки батьків у розмові з дітьми

                           http://childdevelop.com.ua/doc/images/news/2/225/220_i.jpg

     Знайте: ваші слова можуть вплинути на роботу мозку вашого малюка. Тому навчіться використовувати правильні формулювання.

    Виховання – одне з найбільш непростих, але значущих життєвих завдань для батьків. На жаль, народна мудрість і хибні уявлення про правильний підхід до виховання можуть призвести до неефективного спілкування й боротьби за владу в сім'ї.

   Деякі батьки вибирають авторитарну модель виховання, яка не дозволяє дитині мати свою власну думку або відчувати себе необхідною. Інші ж батьки проявляють зайву турботу й увагу, вибираючи виховання, яке дозволяє все, абсолютно не вчить дітей самоконтролю та необхідності обмежувати свої бажання. Дослідження показують, що зазначені крайнощі можуть негативно позначитись на здатності дітей регулювати свої емоції й формувати здорові взаємини.

     Найкращий вид виховання – це справедливе, гнучке, шанобливе виховання, яке має на меті навчання, а не підпорядкування собі. Чути й поважати почуття, дозволяти вибирати, але встановлювати справедливі й чіткі обмеження на неприйнятну поведінку – це і є той здоровий баланс, до якого ми всі повинні прагнути. Ця стаття навчить вас, як уникнути неефективних способів спілкування, що порушують рівновагу і призводять до боротьби за владу чи знижують самооцінку дитини та її батьків.

1. Занадто багатослівні й виснажливі бесіди з дитиною

Коли батьки продовжують і продовжують щось казати, діти налаштовуються проти них. Дослідження довели, що людський мозок здатний утримувати одночасно тільки чотири «порції» інформації (або унікальних ідей) в короткостроковій (активній) пам'яті. Це становить приблизно 30 секунд або одне-два речення.

Неефективний приклад: «Я не впевнена, що в цьому навчальному півріччі ти зможеш ходити й на балет, і на футбол. Знаєш, напевно, ти не зможеш це робити, тому що заняття футболом щовівторка, у середу й четвер о 16:00, і в ті ж дні балет. А значить, тобі доведеться нашвидкуруч перевдягатись і ходити не завжди охайним, бо в тебе не буде достатньо часу на себе, тим більше тобі треба буде складати всі необхідні речі для балету в понеділок увечері, а значить, усе треба випрати ще в неділю...».

У цій промові стільки різних ідей, що малюк буде плутатись і волею-неволею налаштовуватися проти батька. Крім того, вислів має в цілому негативний, тривожний тон, який може викликати в дитини реакцію, наповнену сумнівами й тривогою. Не треба викладати малюку всю інформацію відразу. Краще розбийте її на окремі фрагменти, щоб вона стала більш легкою для сприйняття. Перш ніж піднімати питання про всілякі перешкоди, спочатку дозвольте дитині розповісти про свої власні вподобання.

Ефективний приклад: «Якщо в цьому півріччі ти підеш і на балет, і на футбол, тобі доведеться кілька вечорів іти відразу з одного заняття на інше. Давай сядемо й подумаємо, чи має це сенс для тебе і для мене».

У цьому прикладі батько обмежує розмову двома пропозиціями, що полегшує дитині сприйняття інформації. Він також дає чіткі уявлення про спільну мету (працювати на благо обох) і подальші кроки (сісти й обговорити це питання). Нарешті, така розмова повідомляє про готовність співпрацювати та враховувати дитячі потреби, як і потреби дорослих.

2. Обурення й багаторазові попередження

Більшості мам знайома ситуація раннього ранку, коли всі поспішають, і кожному треба допомогти зібратись, наприклад, перевірити, чи взяли діти спортивну форму для фізкультури або музичні інструменти «на музику», зібрати їм їжу, підписати щоденник і ще багато-багато іншого. Дитина, яка відволікається і здається невмотивованою до того, щоб зібратися вчасно, – це найбільший виклик для зайнятих батьків. Багато з них відчувають, що не можуть контролювати ситуацію, й відчайдушно намагаються зробити це за допомогою обурення, претензій або критики. Проблема в тому, що тим самим ви фактично вчите дітей ігнорувати вас, тому що незабаром вони вже з досвіду будуть знати, які нагадування чутимуть по дорозі на заняття. Доки діти зовсім маленькі, їм потрібно більше допомоги та навчання, але коли вони стають старшими, досвідчені батьки дозволяють своїм дітям брати на себе більшу відповідальність за наслідки своїх вчинків або за бездіяльність.

Неефективний приклад (з 10-річною дитиною): «Я розбудила тебе на годину раніше спеціально, тому що ти ніколи не можеш зібратися вчасно. Ти повинен почати одягатися просто зараз. Чи повинна я щось підписати у твоєму щоденнику?».

Десятьма хвилинами пізніше: «Я ж сказала тобі збиратись, а ти все ще байдикуєш. Через тебе ми всі запізнимося. Піди почисть зуби та вдягнись».

Десятьма хвилинами пізніше: «Де твій щоденник? Я ж попросила тебе принести його мені на підпис. І ти досі не закінчив одягатись. Ми вже запізнюємось» і т. п.

Ця мама бере на себе занадто багато відповідальності й побічно дає дитині зрозуміти, що не довіряє їй управління ситуацією без широкого інструктажу та втручання. Вона немов «нависає» над дитиною, намагаючись у кожній дрібниці скеровувати життя свого сина чи доньки. Це так зване «вертолітне виховання», яке може призвести дітей до невпевненості в собі, зайвої залежності, позбавити їх можливості відчути свою автономність і компетентність. Тон також є негативним і нав'язливим, що, швидше за все, викличе роздратування, обурення, образу та опір або пасивну агресію дитини.
 


Ефективний приклад: «Ми будемо виїжджати у школу рівно за 45 хвилин. Якщо ти не готовий до уроків, тобі доведеться пояснити це своїм учителям».

Ці інструкції є короткими, передають чітке й конкретне очікування з наслідком при його невиконанні. Вони вільні від осуду, тривоги та спроб контролювати дії дитини. Батько дозволяє дитині набути досвід закономірних наслідків її власної поведінки.

3. Використання почуття провини й сорому, щоб зробити дитину піддатливою

Один з найбільших уроків, які кожний отримує як батько, полягає в тому, що маленьким дітям часто не властиво відчувати усвідомлене співпереживання (емпатію) й увагу до ваших потреб. Вони розвиваються поступово, у міру дорослішання, відчуваючи батьківську емпатію по відношенню до себе. Тому очікування того, що маленькі діти зможуть стати на ваше місце й подивитись на певні речі вашими очима, дещо передчасне. Коли дитина відмовляється виконати якусь указівку, це зовсім не означає, що вона «черства», недбайлива або байдужа. Просто дитина орієнтована на отримання задоволення тут і зараз, а також на пізнання своїх кордонів і меж, щоб дізнатися, що для неї є прийнятним, а що ні.

Більшість батьків перебуває у стресовому стані через безліч завдань, що стоять перед ними, часто вони навіть забувають подбати про самих себе. Тому, якщо діти не проявляють бажання до взаєморозуміння, це може спричинити образи та обурення батьків. Важливо виділити час і побути наодинці зі своїми почуттями, заспокоїтись, використовуючи глибоке дихання або розмову із самим собою, і зробити це треба раніше, ніж дозволити негативним емоціям виплеснутись і звести нанівець усе напрацьоване спілкування з вашою дитиною.

Неефективний приклад: «Я неодноразово просила тебе привести в порядок свої іграшки, і що? Ось вони валяються по всій підлозі у вітальні. Хіба ти не бачиш, що я весь день на ногах, працюю, не покладаючи рук, – заради вас же. Тепер я повинна спотикатись об твої іграшки або витратити свій дорогоцінний час на їх прибирання! Що з тобою, чому ти така егоїстка?».

Цей батько (мама) виплескує велику кількість негативної енергії. І хоча всі ми можемо поспівчувати її фрустрації, звернення до дитини обвинувачувальне й неповажне. Називати дитину «егоїстичною» або мати на увазі, що з нею щось не так, дуже шкідливо. Діти засвоюють ці негативні ярлики й починають сприймати себе з негативної сторони. Образа, приниження чи сором дитини можуть на фізичному рівні негативним чином сформувати провідні шляхи в її головному мозку. Називайте неприйнятною поведінку дитини, але ваш малюк усе одно повинен залишатись у ваших очах милим і привабливим.

Ефективний приклад: «Я бачу, що іграшки ще не прибрані, і мене це засмучує. Для мене важливо, щоб у домі був порядок і всі ми могли жити в ньому комфортно. Усі іграшки, які тобі не потрібні, треба буде сьогодні ввечері відправити спати в гараж. Ти зможеш отримати їх назад, коли прибереш решту іграшок завтра».

Цей батько явно декларує свої власні почуття й потреби без гніву та звинувачень. Він застосовує чітку, зрозумілу, але не надмірно каральну реакцію й надає дитині можливість завтра спробувати ще раз і досягти успіху в наступній спробі. Він не приписує малюку негативну мотивацію й не вішає ярлик на його особистість.

4. Небажання вислухати своїх дітей

Усі ми хотіли б навчити наших дітей поважати інших людей. Кращий спосіб зробити це – моделювати шанобливе та дбайливе поводження в наших власних взаєминах. Це допоможе дитині зрозуміти цінність поваги та емпатії, навчить прийомів ефективного спілкування. Часто уважне слухання – найскладніше для батьків, бо діти весь час перебивають нас або наш розум обтяжений безліччю різних доручень. У даному випадку правильним буде сказати малюку: «Мені зараз важко вислухати тебе, тому що я зайнята приготуванням обіду, але через десять хвилин я до тебе прийду». Краще відкласти розмову й виділити для неї інший час, ніж вислухати наполовину, без ентузіазму або ображено. Однак пам'ятайте, що дітям важко довго чекати, вони хочуть, щоб їх почули скоріше!

Неефективний приклад: реакція батьків на сина, який розповідає, що він забив гол на футболі (не дивлячись в очі): «О, це добре, любий. Тепер іди й пограй зі своєю сестрою... (Бурмочучи про себе): Так... яку ж температуру мені виставити для курочки?».

Ефективне вислуховування передбачає невербальне залучення, таке як зоровий контакт, передача нашого розуміння за допомогою виразу обличчя й голосу, кивка голови й пантоміміки в цілому, а також передбачає використання слів, щоб відобразити наше розуміння почутого. Цей батько вчить свою дитину не турбувати його, що речі, важливі для дитини, не важливі для нього самого. А отже, малюк, швидше за все, відчує себе самотнім і не досить хорошим.

Ефективний приклад: реакція батьків на сина, який розповідає, що він забив гол на футболі. «Ти забив гол?! Фантастика! Я бачу, що ти дуже радий і пишаєшся тим, як ви грали. Я хочу почути про те, як усе відбувалось».

Цей батько проявляє інтерес та ентузіазм, запрошуючи малюка уточнити й описати те, що сталось. Він співзвучний невербальному вираженню стану дитини й відображає його почуття, тим самим допомагаючи малюку усвідомити власні реакції. Цей тип відповіді призводить до того, що дитина буде відчувати себе важливою й гідною уваги та турботи. Такий тип емпатичного резонансу допомагає малюку формувати більш якісні провідні шляхи в головному мозку, а також розуміти зміст і значення емоцій.

Виховання дітей – це важка робота, в якій усі ми час від часу робимо помилки. Ефективне спілкування з нашими дітьми вимагає часу й енергії. Ми повинні усвідомити наші власні почуття й автоматичні реакції і сповільнитись настільки, щоб мати можливість встигнути вибрати більш турботливий та уважний підхід. Проводячи дітей через обмеження й наслідки, уважно вислуховуючи їх і надаючи їм автономію, ми навчимо їх поваги.

Обов'язково бережіть себе і дбайте про себе так, щоб у вас завжди було багато енергії для дітей. Можливо, вам варто переглянути пріоритети й дозволити деяким речам відбуватись безконтрольно. Це того варте, повірте. Діти, які мають поважаючих їх, хоч і зайнятих, але послідовних батьків, учаться регулювати свої емоції більш ефективно, краще розуміти самих себе й будувати більш успішні відносини з оточуючими.

 

 

Як допомогти дитині виконати домашнє завдання
http://childdevelop.com.ua/doc/images/news/5/504/homework2_i.jpg 

Допомагати дитині з виконанням домашньої роботи зовсім не означає робити замість неї! У даній статті пропонуються десять порад, як батьки можуть найкращим чином допомогти своїй дитині виконати домашнє завдання так, щоб вона ефективно навчалась, отримувала користь зі своїх завдань і приносила зі школи добрі оцінки.

Забезпечте дитині сприятливі умови та надайте необхідні матеріали
Важливо забезпечити дитині спокійний, добре освітлений простір подалі від відволікаючих чинників, а також надати всі необхідні навчальні матеріали – папір, зошити, маркери, ручки й олівці, словники, зручний письмовий стіл і т. п. – усе, що тільки потрібно для того, щоб дитині було зручно й вона могла ефективно виконувати свою домашню роботу. Відразу після школи попросіть дитину переглянути всі завдання й визначити, які підручники та матеріали необхідні для їх виконання. Усі ми раніше, як очманілі, в останній момент мчали в магазин по транспортир, кольоровий папір або повертались у школу по забутий підручник – і нічого смішного в цьому не було! Нехай же в дитини все необхідне буде під рукою.

Визначте персональний простір для кожної дитини
Навіть якщо ваші діти дуже слухняні (як же вам пощастило), вони, імовірно, відволікають один одного під час занять. Спробуйте знайти для кожної дитини своє окреме робоче місце або розплануйте час так, щоб діти спокійного виконували домашні завдання у спеціально відведених місцях. Якщо одна дитина закінчить свою домашню роботу раніше, займіть її читанням або попросіть посидіти спокійно, доки вся сім'я не буде готова до спільного проведення часу у вітальні.

Продумайте розклад

Створіть раціональний графік, який передбачає адекватне співвідношення часу на навчання та дозвілля дитини. Більшість дітей найбільш продуктивні на початку вечора, за деякий час до сну, іншим, перш ніж сісти за підручники, потрібна невелика перерва на ігри, обід чи вечерю або принаймні перекус. Найголовніше – це встановити певний режим, який буде індивідуально підходити вашій дитині та враховувати всі її потреби.

Зробіть час виконання домашніх завдань вільним від високих технологій
Обмежте час для телевізора, мобільного телефону, планшета й ноутбука. Якщо вашій дитині не потрібен комп'ютер для виконання домашнього завдання або телефон для консультацій з однокласниками (порада: переконайтеся, що це дійсно необхідно!), нехай вона здасть вам усі свої високотехнологічні пристрої на час виконання домашньої роботи. Таке правило, звісно, складно встановити й застосувати, особливо у відношенні до технічно одержимих дітей у віці від десяти до тринадцяти років і підлітків, але чим краще дитина зосередиться, тим швидше виконає домашню роботу і зможе повернутись до своєї сторінки в соціальних мережах.

 

 

Будьте готові стати довідником.     Завжди будьте готові відповісти на будь-які запитання про домашнє завдання. Спробуйте вирішити одну-дві задачі разом з дитиною, а потім перевірте, чи зможе вона вирішити наступну задачу самостійно. Давайте дивитися правді в очі: у вас як у батька (у мами) дуже багато важливих справ – вечеря на плиті, кілометровий список нагальних завдань і, можливо, ще один жвавий малюк на додачу. Однак не забувайте нагадувати своєму школяру (і собі самим), що школа й навчання понад усе, і ви завжди готові відповісти на будь-які запитання або перевірити домашню роботу дитини.

Не впадайте у крайнощі з бажанням допомогти
Ігнорування прохань дитини про допомогу з домашнім завданням – це одна крайність, а виконання роботи замість неї – інша, обидві вони повинні бути справжнім табу. Уникайте простого надання відповідей. Замість цього ставте запитання, які дозволять дитині розділити складну задачу на кілька невеликих, послідовних і простих етапів. Ви не зможете складати за дитину іспити, тому виконання замість неї складних шкільних проектів і рішення математичних задач ніяк не допоможуть їй у довгостроковій перспективі.

Користуйтесь не тільки шкільним щоденником
З першого дня навчання у школі дайте дитині блокнот для записування завдань, який, крім офіційного щоденника, буде додатковим засобом фіксації заданого. Ви також можете придумати просту відомість виконання домашніх завдань або якусь іншу форму звітності. Що б ви не вибрали, переконайтеся, що ваша дитина записує свої завдання на папері, це допоможе їй нічого не пропустити. Як тільки вона впорається з домашньою роботою, порівняйте виконаний обсяг зі щоденником, щоби переконатися, що все зроблено.

Підтримуйте зв'язок з учителем і школою
Дізнайтеся, чи є в учителя вашої дитини сайт або сторінка в соціальних мережах, на якій він (вона) перераховує домашні завдання і, можливо, пише якісь рекомендації стосовно їх виконання; чи передбачена у школі допомога при виконанні домашніх завдань («ГПД», наприклад), репетиторство або можливість додаткових занять, які можуть бути корисними, якщо дитина матиме труднощі з виконанням домашньої роботи. Під час батьківських зборів або в будь-який інший момент протягом навчального року діліться своєю стурбованістю кількістю або складністю призначених домашніх завдань. Неодмінно повідомляйте вчителю, якщо у вашої дитини систематично виникають якісь труднощі або вона не у змозі самостійно зробити більшу частину домашньої роботи.

Робіть роботу над помилками
Переглядайте закінчені й оцінені завдання дитини. Не сваріть її за погані оцінки або зроблені помилки. Обговоріть ці помилки, щоби переконатися, що ваша дитина зрозуміла матеріал. Неправильні відповіді завжди дають можливість учитись, до того ж ці складні питання можуть зустрітись на іспиті. Тому варто допомогти дитині зрозуміти правильні відповіді, доки матеріал ще свіжий у пам'яті.

Підтримуйте здорові звички
Багато дітей відчувають нестачу сну, який украй необхідний їх організму, що розвивається, проводячи в ліжку значно менше 8,5 години. Якщо ваша дитина дрімає над завданням з літератури, спробуйте змістити час відходу до сну на одну годину раніше протягом одного тижня й перевірте, наскільки це виявиться ефективним. Якщо графік вашої дитини щільно розписаний різними заняттями як по днях, так і вечорами, починаючи від спортивних гуртків і музичної школи до волонтерської діяльності або навіть роботи по кілька годин на день, може, прийшов час переосмислити їх доцільність. Дітям необхідний час, щоб розслабитись у кінці дня. Крім того, переконайте дитину в необхідності здорового харчування та регулярних фізичних вправ для гостроти розуму й запобігання хворобам.

 

ДИТИНА І КОМПˊЮТЕР

ЧИ  ЗАЛЕЖИТЬ  ВАША  ДИТИНА  ВІД  КОМП'ЮТЕРА

            Комп'ютерні ігри – риса нашого сучасного життя. Сьогодні вони стали не лише розвагою, а й певним носієм культури, оскільки фокусують сучасну мораль та етику.

            Комп'ютер, як будь-який носій культури, одні можливості для самовираження створює, а інші обмежує.

           Сучасні діти можуть легко працювати з різними комп'ютерними новинками.

           Але головне: щоб вони не потрапили в залежність від ” комп'ютерного друга ”,

а все-таки цінували і прагнули до живого, емоційного, людського спілкування.

              СПЕЦІАЛІСТИ  визначають наступні ознаки залежності дитини від комп'ютера:

Дитина їсть, п'є, готує уроки біля комп'ютера

            Дитина провела хоча б одну ніч біля комп'ютера.

            Повертаючись додому, дитина одразу сідає за комп'ютер.

            Добре почувається за комп'ютером, відчуває певну ейфорію.

            Якщо дитина позбавлена можливості сидіти за комп'ютером  або вимушена займатись якоюсь         іншою справою - вона стає дратівливою, неспокійною.

            Дитина починає більше  часу проводити за комп'ютером і зменшує час для занять, домашніх справ,        повністю чи частково втрачаючи до них інтерес.

            Починає часто конфліктувати з близькими людьми через свою діяльність.

            Починає говорити неправду.

            Очікує наступного  "сеансу” життя у віртуальній реальності, через що покращується настрій.

СПЕЦІАЛІСТИ  ЗАУВАЖУЮТЬ, ЩО

без шкоди для здоров'я дитина може працювати за комп'ютером не більше 15 хвилин підряд, підліток

– 1-2 години ( після 2 годин у 73 % підлітків з'являється  зорова та загальна втома ).

Комп'ютер може стати помічником і " другом дитини ”, якщо дорослий буде розповідати про  його позитивні

сторони: за допомогою комп'ютера можна створювати незвичні малюнки, сюжети, музичні твори, відшукати

цікаві сайти про живу природу, історичні події тощо.

            Варто нагадувати дитині про обов'язкове виконання після роботи за комп'ютером гімнастики для очей:

        Міцно заплющити очі на 3-5 сек, потім розплющити на 3-5 с. Повторити 6-8 разів.

        Швидко поморгати протягом 30 с.

        Подивитись у вікно, знайти нійвіддаленішу точку і  затримати на ній погляд.   

        "Написати” очима цифри від 1 до 1 до 9.

        "Намалювати” очима 6 горизонтальних вісімок і 6 вертикальних.

        "Намалювати” очима 6 геометричних фігур (коло, квадрат) за годинниковою стрілкою, потім - проти.

 

 

«Про шкідливі звички та роль батьків

в розвитку стійкої потреби дітей щодо   здорового способу життя»

 

Добрий вечір, шановні батьки! Адміністрація школи від щирого серця вітає вас з початком навчального року та бажає міцного здоров’я та успіхів. В ефірі постійно діючий педагогічний лекторій для батьків. Сьогодні наша розмова піде «Про шкідливі звички та роль батьків в розвитку стійкої потреби дітей щодо здорового способу життя»

Звичка — друга натура?

Підростають наші діти... Із маленьких дітлахів вони перетворюються на підлітків. Зростають діти, і більш серйозними стають проблеми, з якими ми стикаємось.

Сьогодні нам хотілося б запропонувати вам замислитись про шкідливі звички, що підстерігають на життєвому шляху кожну людину, які здатні перекреслити все життя.

Як вберегти свою дитину від куріння, алкоголю, наркотиків? Можливо, ми не знайдемо сьогодні унікального рецепту, але спробуємо почати розбиратися у цій проблемі.

Чому підлітки починають палити, вживати алкоголь?

Підлітковий вік — вік становлення. Підліток ще погано знає навколишній світ, самого себе. Він поспішає жити, увійти у світ дорослих людей, все хоче попробувати, про все скласти власну думку. Якщо ж до цього додати чимало нових проблем, перші розчарування, драми, то можна зрозуміти, чому саме підліток такий схильний до шкідливих звичок. Результати обслідувань школярів, які мають шкідливі звички, дозволили скласти так званий рейтинг причин, що, на думку самих підлітків, відіграли найважливішу роль у прийнятті ними згубного рішення.

1) Бажання походити на своїх друзів, знайомих, відповідати своїй групі однолітків.

2) Бажання відчути нові приємні відчуття, про які так багато розповідають освічені знайомі.

3) Цікавість, прагнення випробувати себе у новій, майже екстремальній ситуації.

4) Вплив авторитетної для підлітка людини.

5) Прагнення забутися, розслабитися, зняти напругу, неприємні відчуття.

6) Прагнення демонстративного протесту:

Таким чином, найбільш дієвою причиною залучення підлітків до алкоголю та інших шкідливих звичок є бажання походити на своїх друзів, знайомих, відповідати вподобанням свого оточення.

Але перед очима підлітків завжди присутній приклад батьків, які або зловживають шкідливими звичками, або дотримуються здорового способу життя.

 

Чи варто обговорювати з дитиною проблему шкідливих звичок, якщо вини є у батьків?

Існує дві головні причини, через які батьки ухиляються від розмов з дитиною про тютюн та алкоголь:

— батьки вважають, що не мають права говорити про це, адже самі палять або вживають алкоголь;

— батьки не вважають за необхідне торкатись цієї проблеми, тому що самі не палять і не вживають алкоголь і гадають, що їхнього прикладу для дитини достатньо.

Шановні батьки, в обох випадках ви робите помилку. Незалежно від того, вживаєте ви самі чи ні, розмова на цю тему завжди корисна. Ваша дитина ще не визначилась, тому її може «занести» в будь-який бік. Дуже важливо не ухилятись від запитань дитини з приводу вашої особистої поведінки.

Однак, чим більш відвертими будете ви, тим простіше буде вашій дитині зрозуміти те, що ви говорите. Наприклад, ви можете сказати, що добре розумієте ту шкоду, яку завдає паління, але самі не в змозі позбавитись цієї звички. Якщо у вашій родині ніхто не палить і не п'є, то ви напевне подаєте гарний приклад. Проте, на практиці буває і так, що позитивна атмосфера в родині сама по собі не виховує в дитині протидію зовнішньому впливу. Тож і в цьому випадку підлітку потрібна батьківська порада.

Як саме потрібно обговорювати з підлітком проблему шкідливих звичок?

Перш за все визначте, що ви хочете донести до свідомості дитини, яку думку сформувати? Пам'ятайте, метою вашої розмови про негативний вплив вживання алкоголю, тютюну — не відгородити дитину від зіткнення із цими речовинами, але навчити приймати розумні рішення, займати правильну і відповідальну позицію при зустрічі з цими речовинами.

У реальному житті існують деякі труднощі дотримання прийнятого рішення, тому обов'язково має бути обговореною тема існування і важливості соціального впливу. Ваша дитина повинна знати про вплив оточення на неї (а також про вплив, який вона може здійснити на своє оточення). Підліток повинен навчитися казати «ні» тому, хто пропонує йому щось погане. Тому ви маєте виявляти інтерес до того, чим займаються друзі вашої дитини.

Як загартувати дитину настільки, щоб вона могла сказати «ні» спокусі? Відповідь шукають дорослі по всьому світу. Психологи радять батькам поставити перед собою два завдання:

— сформувати в дитини ставлення до спокуси, уміння дати їй точну оцінку і сказати собі: «Так, у світі є багато речей, що приносять задоволення. Деякі з-них небезпечні, і я зумію побудувати своє життя без них»;

— створити умови для об'єднання підлітків навколо позитивних цілей. Фахівці пропонують практичні поради, які можуть виявитись корисними підлітку в певних ситуаціях. Вони пишуть, що відмова від спиртного або наркотиків — не така вже легка й справа. Вона потребує серйозного обмірковування, певної практики і підтримки зі сторони, а головне — сили волі. Психологи пропонують навчити дитину скористуватися найбільш прийнятною відповіддю при відмові від запропонованого наркотику чи алкоголю.

 

Підсумки зборів.

Підліток прагне вирватись з-під диктату дорослих. Як свідчать життєві спостереження, ми всі не дуже любимо прислухатись до чужої думки. А дитині тим більше хочеться випробувати себе без будь-чиєї допомоги, поради. Тож не позбавляйте її цієї нагоди, наскільки це можливо. Навчіть дитину приймати правильні рішення самостійно, і ви самі відчуєте, що це — запорука її щасливого життя і вашого спокою.

На останок нашої зустрічі пропоную вам, шановні батьки, сформувати принципи підтримки дитини, які вбережуть її здоров'я і щастя вашої родини:

— терпимість;

— увага;

— тактовність і делікатність;

— обов'язкове дотримування слова як важливого інструменту в родинних стосунках;

— уміння поставити себе на місце дитини;

— гнучка система контролю, яка не пригнічує підлітка, а підтримує його;

У родині діти одержують перші навички здорового способу життя. Але лише здорова не тільки у фізичному, а й у соціально-моральному сенсі родина зможе виростити та виховати здорову в усіх відношеннях людину. В основі родини лежить любов усіх членів родини один до одного. Але є дві особливі людини, які дають початок родині, ростять нас. Це батько й мати - перші зразки мужності та жіночності.

Діти та підлітки вбирають у свою свідомість у першу чергу не наставляння, умовляння чи погрози, а ту атмосферу, яку створюють батьки, спілкуючись між собою та з оточуючими. Якими принципами керується родина, такі принципи покладаються в основу ставлення до життя й у дітей.

Сьогодні ми з вами торкнулися важливої теми, що стосується і морального обличчя наших дітей і, насамперед їх здоров я.

А здоров я дітей – « крихка кришталева кулька », і тримають її три атланти: спадковість, спосіб життя і середовище.

Пам'ятайте, що дитина – дзеркало своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так само і в дітях відбивається особистість батька та матері. Майбутнє належить тільки дітям. Робіть все, щоб дитинство і майбутнє наших дітей були прекрасними. Любові й довіри, щирості та взаєморозуміння, успіхів та щастя вам та вашим дітям!

На цьому наш батьківський лекторій закінчено! На все добре! Хай вам щастить!

 

 

 

ВІДМІННОСТІ  ХЛОПЧИКІВ  І  ДІВЧАТОК

Реалістичний образ свого тіла - важлива складова компетентності дитини дошкільного віку  у сфері життєдіяльності «Я Сам», субсфері «Я-фізичне». Становлення самосвідомості суттєво пов»язане з орієнтацією дошкільника у своїй статевій належності («Я-хлопчик/дівчинка»). Показником його нормального особистісного розвитку виступає намагання порівняти себе з іншими, ідентифікувати з одними, знайти відмінності від інших людей. Перші 6-7 років життя є першим етапом психосексуального розвитку зростаючої особистості. Становлення особистості є становленням хлопчика і дівчинки з специфічними для них проявами свідомості та поведінки. Процес розвитку статеворольової свідомості і поведінки  протягом дошкільного віку характеризується певною динамікою, в якій має орієнтуватися дорослий, який виховує і навчає дитину.

                Вікова динаміка психосексуального розвитку.

                3 – 4 роки: дитина усвідомлює свої статеві відмінності, хоча орієнтується при цьому на одяг, довжину волосся, голос, іграшки;

                5 – 6/7 років:  дитина засвоює свою статеву належність, усвідомлює її незмінність; формується статева ідентичність як єдність переживання та рольової поведінки; розвивається статеворольова свідомість (вона знає, що в майбутньому стане дядею-татом-дідусем або тьотьою-мамою-бабусею; розрізняє професії, пов»язані з статевою належністю).

Стратегія поведінки дорослого. Якщо батьки і педагоги спокійно, в мінімальному обсязі,  правдиво задовольнять інтерес дитини до функціонування статевих органів людини та  процесу народження, їй не доведеться шукати відповіді на природні запитання у сторонніх людей, підглядати тощо. Саме відсутність інформації живить інтерес дошкільника до психосексуальних проблем, спонукає до пошуку важливих для її світоглядної позиції відповідей. Грамотні, філософічно забарвлені пояснення батьків і педагогів не носитимуть в собі сексуальної стимуляції. Варто організовувати з дитиною індивідуальні бесіди на зразок тих, в яких її знайомлять з явищами природи, правилами дорожнього руху. Проводити колективні бесіди недоцільно, оскільки запитання стосовно статевих відмінностей, зачаття, пологів, виникають у дітей одного віку в різний час і під впливом різних життєвих ситуацій.

Психофізіологічні відмінності та соціальні властивості. Виховуючи  дитину дошкільного віку, батьки і педагоги мають брати до уваги, що у хлопчиків і дівчаток по-різному функціонує мозок, по-різному організовані  психічні процеси. Ігнорування цих відмінностей, безстатева освіта знижують виховний та навчальний ефект, гальмують становлення статеворольової поведінки, нівелюють природні властивості дитини. Система знань про відмінності типових представників чоловічої і жіночої статі допоможе дорослому оптимізувати процес організації життєдіяльності дитини дошкільного віку та навчально-виховного процесу.

Організація життєдіяльності. В умовах сімˊї та навчального закладу педагогічний процес має спрямовуватися не лише на  виховання і навчання дівчаток, але й хлопчиків (поки що освіта реалізує радше жіночу, ніж чоловічу стратегію і тактику), здійснюватися  не лише педагогами-жінками, але й представниками чоловічої статі.

Організація життєдіяльності дівчинки.  Дорослий чітко і розгорнуто формулює інструкцію, уточнює та деталізує завдання. В разі ускладнень під час  його виконання запитує дитину, чи потрібна допомога, не на початку роботи: поки що вона знаходиться на піку своєї працездатності, може обійтися власними силами. Підтримки (емоційної, а, можливо, і практичної) вона потребуватиме у другій її половині, коли втомиться. Доцільно схвалювати  її самостійні намагання, звернути увагу на високу якість  виконання завдання, на старанність дівчинки. Варто  підкреслити соціальну вартість кінцевого продукту праці, його важливість для когось-чогось. Висловлюючи оцінне судження, доцільно дивитися в очі дівчинці, своїм виглядом (мімікою, жестами) підсилюючи позитивне враження про її роботу та її відповідність вимогам. Надати право переробити або покращати результат своєї праці – внести корективи, виправити помилки, внести зміни в оформлення тощо та показати його іншим. Старанність дівчинки зростатиме, якщо вона усвідомлює, що її поробка комусь потрібна -  дарується молодшим дітям, використовується у грі чи на заняттях, використовується як дарунок для рідних та близьких.

Організація життєдіяльності хлопчика.  Дорослому не слід детально все пояснювати, доцільно передбачити етап самостійного пошуку дошкільником відповідей на запитання. Доцільно трішки недопояснювати хлопчику, наштовхувати саму дитину на знаходження принципу розвˊязання задачі. Обовязково передбачити можливість вияву ним творчості, елементів новаторства, винахідництва, раціоналізаторства. Варто посилити вимоги до самостійності та правильності виконання,  проте бути дещо поблажливішим  до ретельності. На початку роботи недоцільно втручатися в діяльність хлопчика, краще надати йому можливість вийти на пік своєї працездатності. Саме тепер завдання можна дещо ускладнити, урізноманітнити, а в разі потреби, спростити.  Не слід жорстко регламентувати діяльність, доцільно якомога рідше переривати незавершений процес творчості. Звільнити, по можливості, від надмірної опіки.  Частіше звертатися до дитини спокійним, привітним тоном, зменшити кількість  висловлювань в імперативній формі, збільшити  кількість  обгрунтувань, пояснень, переконувань. Висловлювати інструкцію лаконічно, виділяти головне, звертати увагу на сутнісне. Оцінювати, перш за все, процес виконання діяльності, виділяти моменти, пов’язані з самостійним доланням дитиною труднощів, проявом вигадки, оригінальністю кінцевого продукту.  Частіше використовувати у спілкуванні з хлопчиком запитальні речення: «Як ти вважаєш?», «А  якщо спробувати інакше?», « Ти з цим погоджуєшся? Чому?» тощо.

В цілому батькам і педагогам варто визнати існування статевої специфіки поведінки  дошкільника та доцільність введення «чоловічої» та «жіночої» стратегій організації педагогічної діяльності, ніж заперечувати їх.  Це сприятиме ефективному впровадженню у практику особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти, посилить її гуманістичну спрямованість, стимулюватиме до розробки та апробації різноманітних  технологій виховання і навчання хлопчиків і дівчаток. 

 

 

ЯК ВИХОВАТИ ДОБРУ ДИТИНУ

      Нинішній час для досягнення щастя особливо потребує сильних особистостей. Сила їх у доброзичливості та вмінні контактувати з іншими людьми, у здатності програвати, не озлоблюючись, спостерігати за успіхом друзів, не заздрячи. Ця сила іншого ґатунку, ніж зло та агресія. Вона здатна принести дитині щастя. Не тиском і владою, не покаранням і страхом, а доброзичливою увагою до дитини та її проблем можна допомогти їй позбутися озлобленості та агресивності. Справді сильною особистістю є особистість відкрита, доброзичлива, добра.

  • Любіть дитину. Не забувайте, що їй необхідна Ваша ласка: обіймайте, цілуйте, гладьте по голівці. Знаходьте радість у спілкуванні з дитиною.
  • Безпосереднє спілкування з дорослими, приклад дорослих, наслідування їх – суттєвий фактор морального формування особистості.
  • Значну роль відіграє вплив дорослих на адекватне ставлення дитини до недоброго та доброго,на формування правильних моральних оцінок.
  • Критеріями для моральної оцінки є ті моральні норми, правила, які висувають дорослі до власних дітей.
  • Діти виховуються не лише на добрих прикладах, а й на прикладі активного подолання поганого. Стимул пробуджує в дитині бажання здійснювати той вчинок, який від нього чекають дорослі. Тому не можна вважати моральним той вчинок, що здійснюється через боязнь покарання, через власну вигоду.
  • Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.
  • Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.
  • Акцентуйте увагу на розумінні мотивів моральної поведінки, значенні ситуації самостійного морального вибору.
  • Дозволяйте дитині творити: конструювати, ліпити, клеїти, малювати.
  • Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії, походи, свята.
  • Надавайте перевагу повноцінному харчуванню, а не розкішному одягу.
  • Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці.
  • Не робіть з дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом родини зі своїми правами та обов’язками.
  • Дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на власну долю.
  • Пам’ятайте! Дитина, що сповнена зла й агресії, менш щаслива, ніж дитина доброзичлива.

 



 

 

Орієнтовні розробки батьківських зборів

 

1-й клас

ПЕРШІ ЗБОРИ. ЗНАЙОМСТВО З БАТЬКАМИ УЧНІВ-ПЕРШОКЛАСНИКІВ

 

Педагоги зустрічаються з батьками першокласників перед початком навчального року. Доречніше за все проводити таку зустріч-збори наприкінці серпня. Учитель використовує перші збори для того, щоби познайомитися з батьками, налаштувати родину на необхідність спілкування зі школою, педагогами, створити оптимістичний настрой на навчальну діяльність, зняти страх родини перед школою.

Задачі зборів:

1. Познайомити батьків із педагогами, школою, адміністрацією, службами школи й один з одним.

2. Допомогти родині підготуватись до навчання дитини в першому класі.

Запитання для обговорення:

Де батькам можна одержати консультацію з питань виховання дитини?

За якими законами повинно йти виховання в родині?

Що цікавого є в окремо взятій родині - традиції та звичаї (обмін досвідом)?

План проведення зборів (орієнтовний)

I. Знайомство з директором школи та шкільною адміністрацією.

II. Представлення педагога, який буде працювати з класом.

III. Екскурсія шкільною будівлею.

IV. Міні-лекція «Закони виховання в родині. Якими їм бути?».

V. Анкетування батьків із теми зборів.

VI. Самопредставлення  - візитна картка родини.

VII. Батьківський тренінг «Дитина у дзеркалі батьків».

Хід зборів-зустрічі

Збори проводяться в тому класі, де будуть проходити заняття дітей. Клас святково оформлений (можна розмістити на стенді побажання, творчі роботи учнів, які закінчили початкову школу). На дошці фотографії випускників, які учились у педагога, який набирає клас.

I. Вступне слово директора школи (як варіант). Шановні татусі й мами, дідусі та бабусі, усі дорослі, які прийшли на першу зустріч зі школою, поріг якої переступлять у вересні ваші малята!

Сьогодні ми оголошуємо вас і себе членами однієї великої команди корабля за назвою «Школа». Наше плавання починається сьогодні, а закінчується через дванадцять років. Стільки ми будемо разом, а поки наш корабель буде плисти океаном знань, ми будемо переживати шторми та бурі, смутки та радості. Хочеться, щоб це плавання було цікавим, радісним і значущим у житті кожної дитини та кожної родини.

 

Як навчитись переборювати труднощі, як навчити падати, набиваючи якнайменше шишок, де одержати консультацію, що вичерпує відповідь на нерозв'язне запитання - про все це можна довідатись у кабінеті заступника директора з початкової школи.

II. Виступ заступника директора з початкової школи

Виступ повинен містити інформацію про традиції та звичаї початкової школи, про вимоги до учнів. Необхідно познайомити батьків зі статутом школи, вручити кожній родині візитну картку школи, указати дні консультацій заступника директора з початкової школи, представити вчителів початкових класів, які будуть працювати з конкретним класом.

III. Самопрезентація вчителя

Учитель проводить самопрепрезентації (як варіант):

Розповідь про себе, про вибір професії педагога.

Розповідь про своїх учнів-випускників, про плани на майбутнє в роботі з новим класом.

IV. Самопрезентація родин

Дуже цікаво проходить на батьківських зборах-зустрічі самопрезентації родин. Це свого роду візитна картка родини. Бажано записати на магнітофон виступи батьків, які розповідають про себе на зборах. Така робота дозволить відразу визначити особливості родин, ступінь їхньої відкритості, систему сімейних цінностей і взаємин. Класному керівнику буде важливо проаналізувати міні-розповіді про родину.

План самопрезентації родини

1. Прізвище, ім'я, по батькові батьків.

2. Вік батьків, день народження родини.

3. Інтереси, захоплення родини.

4. Традиції та звичаї родини.

5. Девіз родини.

Можна записати девізи родин на листі ватману, що кріпиться на дошці у класі. Цей матеріал можна буде успішно використовувати в роботі з учнями.

V. Екскурсія шкільною будівлею

Після самопрезентації батьків, педагогів і встановлення теплої атмосфери проводиться екскурсія по школі. Дуже важливо показати батькам кабінет психологічної служби, познайомити з розкладом його роботи, запропонувати записати телефон довіри психологічної служби.

VI. Поради батькам

Наприкінці зустрічі кожна родина одержує наказ у вигляді сувою, в якому записані закони виховання дитини в родині. Батькам дається можливість прочитати закони та поставити запитання вчителеві.

VII. Анкетування батьків

Проводиться наприкінці зборів із позначеної теми.

Можна зробити загальну фотографію на пам'ять про перший «шкільний» день батьків.

 

 

 

 

 

 

ДРУГІ ЗБОРИ. ПРОБЛЕМА АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ У ШКОЛІ

Форма проведення: «круглий стіл».

Задачі зборів:

1. Познайомити батьківський колектив із можливими проблемами адаптації дітей у перший рік навчання.

2. Розробити рекомендації для створення системи комфортних взаємин із першокласником.

Питання для обговорення:

Фізіологічні труднощі адаптації першокласників у школі.

Психологічні труднощі адаптації першокласників у школі.

Система взаємин дітей у класі.

Хід зборів

I. Обговорення першого шкільного дня дитини

Батьки діляться враженнями один з одним і вчителями: з яким настроєм дитина прийшла додому, як її поздоровляли члени родини, які подарунки вона одержала.

II. Батьківський практикум-гра «Кошик почуттів»

Це може виглядати приблизно так.

Слово педагога. Шановні мами й татусі! У мене в руках кошик, на дні якого знаходяться найрізноманітніші почуття, позитивні й негативні, котрі може відчути людина. Після того як ваша дитина переступила шкільний поріг, у вашій душі, у вашому серці міцно оселились почуття й емоції, що заповнили все ваше існування. Опустіть руку в кошик і візьміть «почуття», що найбільше переповняє вас уже тривалий період часу, назвіть його.

Батьки називають почуття, що їх переповняють, які вони болісно переживають.

Таке завдання дозволяє акцентувати увагу на важливості події, виявити проблеми та труднощі, що виникають у родинах, та обговорити ці проблеми в ході розгляду теми зборів.

Фізіологічні умови адаптації дитини до школи

Обговорення питання

Ознайомлення педагога та лікаря з проблемами здоров'я дитини. Зміна режиму дня дитини в порівнянні з дитячим садком. Необхідність чергування ігор з навчальною діяльністю дитини. Спостереження батьків за правильною позою під час виконання домашніх занять (попередження короткозорості, викривлення хребта). Організація правильного харчування дитини. Турбота батьків про загартовування дитини, максимальний розвиток рухової активності (створення вдома спортивного куточка). Виховання в дітях самостійності та відповідальності як головних якостей збереження власного здоров'я.

Психологічні труднощі адаптації дитини до школи

Під час обговорення даної проблеми необхідно звернути увагу на такі важливі умови психологічної комфортності в житті першокласника:

  • створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини з боку всіх членів родини;
  • роль самооцінки дитини в адаптації до школи (чим нижче самооцінка, тим більше труднощів у дитини у школі);
  • формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня;

 

  • обов'язкове знайомство з дітьми її класу та можливість їхнього спілкування після школи;
  • неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності третіх осіб (бабусь, дідусів, однолітків);
  • виключення таких засобів покарання, як позбавлення задоволень, фізичні та психічні покарання;
  • урахування темпераменту в період адаптації до шкільного навчання;
  • надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація контролю її навчальної діяльності;
  • не тільки заохочення дитини за навчальні успіхи, а й моральне стимулювання її досягнень;
  • розвиток самоконтролю та самооцінки, самодостатності дитини.

 

  Взаємини однокласників

Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик, ім'я якого значуще для цілого покоління учнів, батьків і вчителів, опублікував правила, що можуть допомогти батькам підготувати дитину до спілкування з однокласниками у школі. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їх допомогою готувати дитину до дорослого життя.

  • Не віднімай чужого, але і своє не віддавай.
  • Попрохали - дай, намагаються відняти - намагайся захиститись.
  • Не бийся без причини.
  • Кличуть грати - іди, не кличуть - спитай дозволу грати разом, це не соромно.
  • Грай чесно, не підводь своїх товаришів.
  • Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Два рази ні в кого нічого не проси.
  • Через оцінки не плач, будь гордим. З учителем через оцінки не сперечайся і на вчителя за оцінки не ображайся. Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати, вони обов'язково в тебе будуть.
  • Не ябедничай і не наговорюй ні на кого.
  • Намагайся бути акуратним.
  • Частіше кажи: давай дружити, давай грати, давай разом підемо додому.
  • Пам'ятай: ти не краще за всіх, ти не гірше всіх! Ти - неповторний для самого себе, батьків, учителів, друзів!

Дуже добре, якщо батьки помістять звід цих правил у кімнаті чи в робочому куточку своєї дитини на видному місці. Бажано наприкінці тижня звернути увагу дитини на те, які правила їй удається виконати, а які - ні і чому. Можна спробувати придумати разом з дитиною свої правила.

 

 

 

 

 

ТРЕТІ ЗБОРИ. ТЕЛЕВІЗОР У ЖИТТІ РОДИНИ ТА ПЕРШОКЛАСНИКА

 

Задачі зборів:

1. Визначити разом з батьками достоїнства й недоліки наявності телевізора в житті дитини.

2. Визначити найменування та кількість передач для перегляду дітьми.

Питання для обговорення:

Роль телебачення в житті дитини.

Вплив телепередач на формування характеру та пізнавальної сфери дитини.

Запитання для дискусії:

Чи вважаєте ви, що телевізор повинен бути в числі головних предметів побуту?

Які телепередачі, на ваш погляд, формують особистість дитини?

Як, на ваш погляд, необхідно організувати перегляд телевізора дитиною? Припустіть можливі варіанти.

Хід зборів

I. Вступне слово вчителя (варіант). Телевізор у житті дитини - це добре чи погано? Скільки часу і які передачі повинні дивитись діти? Чи треба виключати телевізор, якщо ми вважаємо, що передача дитині буде нецікава? Ці й інші запитання сьогодні вимагають відповіді.

Трохи статистики:

Дві третини наших дітей у віці від 6 до 12-ти років дивляться телевізор щодня.

Час щоденного перегляду телепередач дитиною складає в середньому більше двох годин.

50 % дітей дивляться телепередачі поспіль, без усякого вибору та виключень.

25 % дітей у віці від 6 до 10-ти років дивляться ті самі телепередачі від 5 до 40 разів поспіль.

38 % дітей у віці від 6 до 12-ти років при визначенні рейтингу використання вільного часу на перше місце поставили телевізор, виключивши при цьому заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі та спілкування з родиною.

Але, можливо, ви подумаєте, що ця статистика не стосується наших дітей? Дарма. Ось результати опитування у класі, проведеного приблизно за такими запитаннями:

Скільки разів на тиждень ти дивишся телевізор?

Ти дивишся телевізор один чи зі своєю родиною?

Ти любиш дивитись усе поспіль чи віддаєш перевагу якійсь окремій передачі?

Якби ти опинився на незаселеному острові, які би предмети ти замовив доброму чарівнику, щоби твоє життя було цікавим і ненудним?

II. Обговорення результатів аналізу відповідей дітей на запропоновані запитання

III. Дискусія

Далі можлива дискусія з питань:

Що ж робити і чи потрібно щось робити? Можливо, варто заборонити перегляд телепередач чи обмежити дитини визначеними програмами?

Що дає дитині телевізор? Є чи в перегляді телепередач, особливо для першокласників, щось позитивне?

 

 

Проводяться обговорення проблеми й обмін думками.

Думки учнів 10-літнього віку про перегляд телепередач

Перегляд телевізора дає можливість:

розслабитися, забути щоденні проблеми, відійти від страхів і переживань;

знаходити відповіді на запитання, на які не відповідають дорослі через зайнятість;

зрозуміти за допомогою телевізора, що таке «добре» і що таке «погано»;

дізнаватись про різні явища в різних галузях знань;

розвивати уяву, фантазію, емоційну сферу.

Коментар учителя, обговорення

До даних батьківських зборів можна підготувати виставку малюнків дітей «Я дивлюсь телевізор».

IV. Рекомендації батькам:

1) Разом із дітьми визначати телепередачі для перегляду дорослими та дітьми на наступний тиждень.

2) Обговорювати улюблені телепередачі дорослих і дітей після перегляду.

3) Вислуховувати думки дітей із приводу дорослих передач і висловлювати свої думки з приводу дитячих.

4) Телевізор не повинен бути значущою частиною в житті батьків, тоді це стане позитивним прикладом для дитини.

5) Необхідно зрозуміти, що дитина, яка щодня дивиться сцени насильства, убивств, звикає до них і навіть може відчувати від таких епізодів задоволення. Необхідно виключити їх із перегляду малятами.

V. Домашнє завдання батькам: визначте для себе відповіді на такі запитання.

Скільки часу проводить ваша дитина біля телевізора?

Чи ставить запитання після перегляду передач, чи хоче обговорити з вами передачу?

Яким передачам віддає перевагу?

В якій передачі хотіла би сама взяти участь?

Як зробити, щоб діти не чули від батьків: «Знову уроки ввечері робиш?», «Чим ти займався, знову біля телевізора сидів?» і т. д.

Батькам на замітку

Необхідно пам'ятати про те, що вплив телебачення на психіку дітей різко відрізняється від подібного впливу на дорослих. Наприклад, першокласники, за результатами досліджень, не можуть чітко визначити, де правда, а де неправда. Вони сліпо довіряють усьому тому, що відбувається на екрані. Ними легко керувати, маніпулювати їхніми емоціями та почуттями Лише з 11-ти років діти починають усвідомлено сприймати те, що пропонує телебачення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЧЕТВЕРТІ ЗБОРИ. ЕМОЦІЇ ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ

Форма проведення: сімейна рада.

Задачі зборів:

1. Ознайомитися із самооцінкою учнів класу.

2. Визначити причини переваги негативних чи позитивних емоцій в учнів.

Хід зборів

I. Вступне слово педагога (варіант). Шановні мами й татка! У нас сьогодні батьківські збори, які ми проводимо у формі сімейної ради. Сімейна рада збирається тоді, коли справа не терпить зволікань і вимагає всебічного аналізу. Перш ніж ми перейдемо до ради за оголошеною проблемою, послухайте, будь ласка, магнітофонний запис відповідей дітей на запитання: який я? (Наприклад, я - добрий, красивий, розумний і т. д.).

Після прослуховування запису батьки повинні відповісти на запитання про мотиви вибору дитиною прикметників, що позначають позитивні та негативні якості. Відбувається обмін думками.

Сьогодні ми поговоримо про людські емоції. Мені хотілося звернути вашу увагу на ті емоції, що стимулюють розвиток неврозів, руйнують здоров'я дитини. Це емоції руйнування - гнів, злість, агресія та емоції страждання - біль, страх, образа. Спостерігаючи за дітьми, доводиться констатувати, що емоції страждання, руйнування їм ближче, ніж емоції радості й добра.

II. Батьківський тренінг

Питання

Наведіть приклади ситуацій із вашого життя, з життя родини або ситуацій, що спостерігаються, пов'язані з негативними та позитивними емоціями.

Чи можете ви сказати, що у відповідях дітей на магнітофонній стрічці ви почули відзвуки негативних емоцій? (На думку психологів, позитивні емоції з'являються в людини тоді, коли її люблять, розуміють, визнають, приймають, а негативні - при незадоволенні потреб.) Як формувати позитивні емоції? Із чого починати?

Перед вами лежать аркушики паперу. Запишіть на них висловлювання, заборонені у спілкуванні з дитиною у вашій родині, а також висловлювання, що рекомендуються й бажані.

Висновок. При спілкуванні з дітьми не слід уживати такі, наприклад, висловлювання:

Я тисячу разів казав тобі, що...

Скільки разів треба повторювати...

Про що ти тільки думаєш...

Невже тобі важко запам'ятати, що...

Ти стаєш...

Ти такий же, як...

Відчепись, ніколи мені...

Чому Олена (Настя, Ліля і т. д.) така, а ти - ні...

При спілкуванні з дітьми бажане вживання таких висловлювань:

Ти в мене найрозумніший (красивий і т. д.).

 

Як добре, що в мене є ти.

Ти в мене молодець.

Я тебе дуже люблю.

Як ти добре це зробив, навчи й мене.

Дякую тобі, я тобі дуже вдячна.

Якби не ти, я б ніколи з цим не справився.

Постарайтесь використовувати перераховані бажані висловлювання якнайчастіше.

III. Рекомендації батькам:

1) Безумовно приймайте свою дитину.

2) Активно слухайте її переживання, думки.

3) Якнайчастіше спілкуйтеся з нею, займайтеся, читайте, грайте, пишіть один одному листи та записки.

4) Не втручайтесь у її заняття, що їй по плечу.

5) Допомагайте, коли просить.

6) Підтримуйте та відзначайте її успіхи.

7) Розповідайте про свої проблеми, діліться своїми почуттями.

8) Вирішуйте конфлікти мирно.

9) Використовуйте у спілкуванні фрази, що викликають позитивні емоції.

10) Обіймайте та цілуйте один одного не менше чотирьох разів на день.

IV. Домашнє завдання батькам: напишіть листа своїй дитині, який їй варто розкрити у випускному класі школи.

Анкета для батьків

1. Чи стимулюєте ви прояв позитивних емоцій у своєї дитини? Як ви це робите?

2. Чи виявляє ваша дитина негативні емоції? Чому, на ваш погляд, вони виникають?

3. Як ви розвиваєте позитивні емоції своєї дитини? Наведіть приклади.

Анкетування проводиться протягом ходу зборів, педагог виділяє для цього 10-15 хвилин. Листки з відповідями батьки віддають педагогу, який використовує їх у подальшій роботі з батьками й учнями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П'ЯТІ ЗБОРИ.

ПІДСУМКИ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ - «ПЕРЕГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ...»

 

Форма проведення: усний журнал.

Усний журнал - це аркуші ватману, складені у вигляді великої книги, перевитої стрічкою. Кожний аркуш - сторінка життя класу за рік.

На цих зборах хочеться зупинитись особливо. Тут підбивається підсумок роботи батьків, чого вони навчаються за рік. Зустріч повинна бути урочистою, цікавою, незвичайною. Збори проводяться разом з учнями.

Хід зборів

I. Огляд сторінок усного журналу

Сторінка перша. «Наше життя на уроках» (фрагменти уроків).

Сторінка друга. «Наші перерви» (фізкультпауза, ігри тощо).

Сторінка третя. «Наше життя після уроків» (найбільш яскраві моменти заходів, проведених у класі за рік).

Сторінка четверта. «Наша творчість» (огляд творчості учнів: читання віршів, пісень, гурткова діяльність).

Сторінка п'ята. «Ми і наші батьки» (нагородження батьків за роботу у класі).

Медаль - дитяча долонька, розмальована й розписана дітьми.

Сторінка шоста. «Наші плани на літо» (кожний учень одержує на літо завдання, яке він повинен виконати для всього класу).

II. Підсумки роботи батьків учнів за рік

З повідомленням виступає класний керівник, представник від батьківського комітету.

Наприкінці зборів учні разом з батьками та вчителями фотографуються. Вручаються фотографії, зроблені раніше на інших зборах і заходах класу.

 

 

 

 

 

 

2-й клас

ПЕРШІ ЗБОРИ. ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК У ШКОЛІ ТА ВДОМА

Задачі зборів:

1. Обговорити з батьками новий етап у фізичному та психічному розвитку дітей.

2. Підвищити з боку батьків контроль фізичної підготовки.

Питання для обговорення:

Значення фізичної культури для повноцінного розвитку особистості.

Урок фізкультури та його вимоги до учня.

План проведення зборів

I. Анкетування батьків (на початку зборів проводить педагог).

II. Повідомлення даних про вплив фізичної культури на розвиток особистості (можливе залучення викладача фізичної культури та медичних працівників).

III. Оперативний аналіз результатів анкетування (дається наприкінці зборів).

Анкета для батьків

1. Чи подобаються вашій дитині уроки фізичної культури?

2. Чи розпитуєте ви свою дитину вдома про заняття фізичною культурою?

3. Яким би ви хотіли бачити урок фізичної культури?

До зборів можна підготувати виставку малюнків «Я на уроці фізичної культури».

 

ДРУГІ ЗБОРИ. АГРЕСИВНІ ДІТИ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ

Задачі зборів:

1. Визначити рівень агресії учнів класу, використовуючи спостереження вчителя й результати анкетування батьків.

2. Допомогти батькам зрозуміти причини агресії в дітей і знайти способи її подолання.

Питання для обговорення:

Причини дитячої агресії.

Батьківська влада, її види та шляхи впливу на дитину.

Шляхи подолання дитячої агресивності. Рекомендації з подолання дитячої агресії.

План проведення зборів

I. Анкетування батьків.

II. Повідомлення результатів аналізу причин дитячої агресії (виступ педагога, рекомендації батькам).

III. Оперативний аналіз відповідей батьків.

IV. Обмін думками за темою зборів.

Анкета для батьків

1. Чи буває ваша дитина агресивною?

2. В яких ситуаціях вона виявляє агресію?

3. Проти кого вона виявляє агресію?

4. Що ви робите в родині, щоби перебороти агресивність дитини?

 

 

 

 

 

ТРЕТІ ЗБОРИ. ПОКАРАННЯ Й ЗАОХОЧЕННЯ В РОДИНІ

Задачі зборів:

1. Визначити оптимальні позиції батьків із теми зборів.

2. Розглянути запропоновані педагогічні ситуації на практиці.

Питання для обговорення:

Види покарань і заохочень у сімейному вихованні.

Значення покарання й заохочення в родині (аналіз педагогічних ситуацій і результатів анкетування).

План проведення зборів

I. Виступ класного керівника за результатами анкетування.

II. Обмін досвідом батьків.

Використовуючи матеріали спеціальної літератури та результати анкетування батьків із теми зборів, проведених заздалегідь, учитель організує активний батьківський обмін досвідом і дає рекомендації на основі свого педагогічного досвіду.

Анкета для батьків

1. Які заходи покарання й заохочення використовуються в родині?

2. За що ви караєте й заохочуєте дитину?

3. Як реагує дитина на заохочення та покарання?

 

ЧЕТВЕРТІ ЗБОРИ. ПІДСУМКИ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Проводяться традиційно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3-й клас

СПІЛКУВАННЯ В РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ ДИТИНИ

Задачі зборів: 1. Визначити значення спілкування для дітей і дорослих.

2. Розглянути проблеми, виявлені в результаті анкетування дітей, і провести обговорення з теми зборів.

Питання для обговорення:

Спілкування і його роль у житті людини.

Спілкування дитини в родині. Результати цього процесу для дорослих і дітей.

План проведення зборів

I. Виступ учителя, підготовлений за даними спеціальної літератури.

II. Оперативне анкетування й аналіз відповідей батьків та учнів, якщо і вони відповідали на аналогічні запитання.

Анкета для батьків

1. Скільки часу в день ви відводите на спілкування з дитиною?

2. Чи відомо вам від самої дитини про її навчальні успіхи, про шкільних друзів і друзів поза школою, як звуть її сусіда чи сусідку по парті?

3. Які проблеми є у вашої дитини?

 

ДРУГІ ЗБОРИ. ТРУДОВА УЧАСТЬ ДИТИНИ В ЖИТТІ РОДИНИ.

Задачі зборів:

1. Ознайомлення батьків із формами трудової участі дитини в житті родини.

2. Визначити роль родини у вихованні працьовитості дитини.

Питання для обговорення:

Праця та її значення в житті дитини.

Інтелектуальна праця та працездатність.

Роль родини в розвитку працездатності та працьовитості дитини.

План проведення зборів

I. Розбір ситуацій (виступ педагога).

Використовуючи результати анкетування батьків, проведеного до зборів, учитель зупиняється на конкретних педагогічних ситуаціях.

II. Ознайомлення з виставкою.

Батьки знайомляться з підготовленою учнями до зборів фотовиставкою «Праця в нашій родині».

III. Рекомендації батькам.

Педагог дає рекомендації з фізіологічних аспектів дитячої праці, а також поради з розвитку працездатності й виховання працьовитості.

Анкета для батьків

1. Чи любить ваша дитина трудитись?

2. Що вона любить робити?

3. Чи вміє вона робити роботу самостійно чи тільки з вашою допомогою?

4. Як довго може трудитись ваша дитина?

5. Робота виконується захоплено чи неохоче?

 

 

ТРЕТІ ЗБОРИ. УЯВА ТА ЇЇ РОЛЬ У ЖИТТІ ДИТИНИ

Задачі зборів:

1. Підкреслити важливість уяви в загальному й естетичному розвитку дитини.

2. Допомогти батькам розвивати творчі починання у своїх дітей.

Питання для обговорення:

Роль уяви в житті людини.

Роль уяви в розвитку естетичної культури дитини. Зустріч батьків з учителем музики, педагогами музичної школи, учителем малювання та фахівцями, які працюють у галузі інших видів мистецтв.

План проведення зборів

I. Анкетування батьків.

II. Виступ класного керівника з проблеми.

Педагог розглядає проблеми уяви в житті дитини, повідомляє дані аналізу анкет, заповнених батьками до зборів. Результати анкетування педагог використовує в подальшій роботі у класі.

III. Виступи представників творчих професій.

Консультації з ними бажано організувати для батьків після зборів.

Анкета для батьків

1. Чи вміє ваша дитина фантазувати та мріяти?

2. Чи любить ваша дитина перевтілюватись?

3. Чи стимулюється в родині бажання дитини виявляти фантазію, вигадку (створення віршів, поздоровлень до свята, ведення щоденників, прикрашання будинку тощо)?

 

 

ЧЕТВЕРТІ ЗБОРИ. МУЗИЧНЕ СВЯТО «МИ І НАШІ ТАЛАНТИ»

Подібні збори проводяться традиційно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4-й клас

ПЕРШІ ЗБОРИ. ФІЗІОЛОГІЧНЕ ДОРОСЛІШАННЯ І ЙОГО ВПЛИВ

Задачі зборів:

1. Ознайомити батьків із проблемами фізіологічного дорослішання дітей.

2. Намітити шляхи впливу на особистісні якості роботи.

Питання для обговорення:

Фізіологічне дорослішання і його вплив на поведінкові реакції дитини.

Педагогічні ситуації за темою зборів.

План проведення зборів

I. Анкетування батьків.

II. Виступ класного керівника з проблеми.

Педагог знайомить батьків із загальними проблемами фізіологічного дорослішання.

III. Виступи шкільного лікаря та психолога.

IV. Повідомлення вчителя за результатами аналізу анкет, які батьки заповнили в ході зборів.

Анкета для батьків

1. Що змінилось у вашій дитині останнім часом?

2. Як вона стала поводитися вдома?

3. Чи виявляє вона свою самостійність? (Як і в чому?)

4. Чи боїтесь ви майбутньої розмови з дитиною з питань статі?

 

ДРУГІ ЗБОРИ. НАВЧАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ ДИТИНИ

 

Збори проходять разом з учнями.

Форма проведення: пізнавальні «олімпійські» ігри для визначення кращого (у письмі, рахунку, читанні, декламації, співі тощо).

Задачі зборів: головна задача ігор - дати можливість кожній дитині виявити свої здібності, свою унікальність і неповторність.

Питання для обговорення:

Здібності, їх види та значення в житті людини.

Здібності учнів нашого класу та їх реалізація в навчальній діяльності.

План проведення зборів (ігор)

I. Вступне слово класного керівника.

II. «Олімпійські» змагання.

Зробивши невеликий вступ про здібності людини та їх розвиток, педагог організує «олімпійські» змагання з урахуванням конкретних здібностей дітей. До суддівської колегії входять члени адміністрації, учителі-предметники та батьки, вони нагороджують «олімпійців».

 

 

 

 

 

 

ТРЕТІ ЗБОРИ. МОВНІ НАВИЧКИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ В НАВЧАННІ ШКОЛЯРІВ

Задачі зборів:

1. Оцінити мовні навички й уміння учнів.

2. Дати рекомендації батькам за результатами аналізу підсумків навчання за чотири роки.

Питання для обговорення:

Актуальність проблеми. Вплив мовних навичок на розумову працю школярів.

Роль батьків у розвитку мовних навичок. Особливості розмовної мови в домашній обстановці.

План проведення зборів

Вступне слово вчителя за результатами аналізу мовних умінь учнів (твору, буриме і т. д.).

Виступи вчителів-фахівців за результатами аналізу психолого-педагогічного консиліуму (за підсумками чотирьох років навчання) та формулювання рекомендацій з розвитку мовних умінь дітей у родині.

Знайомство з класним керівником і вчителями, які будуть навчати дітей у 5-му класі.

 

ЧЕТВЕРТІ ЗБОРИ. ПІДСУМКИ ЧОТИРЬОХ РОКІВ НАВЧАННЯ

Підготовча робота до зборів:

За тиждень до зборів необхідно провести анкетування учнів і батьків.

Проаналізовані результати анкетування використовуються класним керівником при підготовці підсумкових зборів, що проводяться за участю учнів.

Збори повинні бути святом і запам'ятатись і дітям, і батькам.

Питання для обговорення:

Підбиття підсумків чотирирічного навчання.

Особливості (психологічні та фізіологічні) майбутньої адаптації випускників початкової школи до навчання в середній школі.

Анкета для учнів

1. Чи сподобалось тобі вчитись у твоєму класі?

2. Які предмети тобі подобались більше всього і чому?

3. Чи хочеться тобі вчитись далі?

4. Що запам'яталось більше всього?

5. Якими ти уявляєш учителів у 5-му класі?

6. Яким ти хочеш стати, навчаючись далі?

7. Яким ти уявляєш свого класного керівника?

8. Яким він повинен бути, щоб тобі хотілося з ним спілкуватись?

9. Що б ти хотів побажати майбутнім першокласникам?

10. Що б ти хотів побажати своїй першій учительці?

Анкета для батьків

1. Якими ви бачите майбутніх учителів свого сина чи дочки?

2. Якими професійними якостями вони повинні володіти?

3. Які якості ви хочете розвинути у своїй дитині за допомогою вчителів, які будуть працювати у 5-му класі?

4. Які якості ви хотіли б змінити у своїй дитині за допомогою вчителів, які будуть з нею працювати?

5. У чому могла би виявити себе ваша дитина крім навчальної роботи?

6. Чого ви очікуєте від класного керівника, який буде працювати з вашою дитиною?

7. Яку допомогу ви можете надати класу, щоб життя вашої дитини в цьому класі було цікавим?

 

 

 

5-й клас

ПЕРШІ ЗБОРИ. ТРУДНОЩІ АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ У 5-МУ КЛАСІ

Форма проведення: «круглий стіл».

Запрошуються педагоги, які працюють у класі, керівники гуртків, у яких займаються або будуть займатись діти, бібліотекар, лікар чи медсестра.

Задачі педагогів:

1. Познайомитися з батьками та послухати короткі характеристики, які вони дадуть своїм дітям.

2. Розповісти про вимоги до навчання зі свого предмета.

Задача лікаря: ознайомити з результатами проведеного медичного огляду, дати рекомендації з урахуванням отриманих даних, відзначити фізіологічні особливості, пов'язані з віковими змінами дітей.

Задача бібліотекаря: коротко розповісти про можливості бібліотеки, познайомити з бібліотечним фондом, порекомендувати інші бібліотеки (з великим фондом, доступно розташовані й т. п.).

Задача керівника позашкільних установ: ознайомити з умовами прийому дітей до різних гуртків і напрямами їх роботи.

Питання для обговорення:

Роль родини та її значення в адаптації школярів у зв'язку з новою якістю навчання й віковими особливостями.

Закони шкільного життя в навчанні й вихованні школяра.

 

ДРУГІ ЗБОРИ. РОЛЬ СПІЛКУВАННЯ В ЖИТТІ ШКОЛЯРА

Форма проведення: дискусія.

Задачі зборів:

1. Звернути увагу батьків на форми, стиль спілкування школярів - достоїнства й недоліки.

2. Показати вплив навколишнього середовища в родині, колективі, вплив телевізійних передач і т. д.

Питання для обговорення:

Значення спілкування дитини в родині.

Проблеми спілкування в дитячому колективі.

Задачі школи та колективу класу в подоланні проблем у спілкуванні.

План проведення зборів

I. Анкетування учнів.

II. Розбір педагогічних ситуацій.

У ході зборів аналізуються різні педагогічні ситуації та проводиться анкетування учнів. Із питань, наведених в анкеті, можливі й індивідуальні бесіди класного керівника.

Результати анкетування використовуються класним керівником під час обговорення теми зборів.

 

 

 

 

 

Анкета для учнів

1. Чи подобається тобі розповідати своїм батькам про прожитий день?

2. Чи завжди твої батьки вислуховують тебе до кінця?

3. З ким ти скоріше поділишся своїм секретом: з мамою, татом, іншим чи подругою?

4. Які ласкаві слова кажуть тобі батьки та в яких випадках?

5. Чи вважає родина святом твій день народження?

6. Які свята у своїй родині ти любиш?

7. Якби ти був чарівником, що ти хотів би змінити у своїй родині?

 

ТРЕТІ ЗБОРИ. КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ РОДИНИ

Форма проведення: обмін думками з теми зборів.

Задачі зборів:

1. Показати батькам значення культурних цінностей у вихованні дітей.

2. Формувати культуру традицій, уміння бачити прекрасне в повсякденному житті.

Питання для обговорення:

Книга та її значення в розвитку пізнавальних і моральних якостей особистості.

Культурні традиції родини.

Вплив культурних цінностей родини на пізнавальний розвиток дитини.

План проведення зборів

I. Розповіді батьків про традиції родини у формуванні культурних цінностей: читання книг, газет і журналів; відвідування театрів і музеїв; знайомство з природою, туристичні походи і т. д.

II. Лекція класного керівника про вплив культурних традицій родини на пізнавальну активність дитини (пов'язати її з думками, висловленими у процесі обговорення теми збори).

ЧЕТВЕРТІ ЗБОРИ. «ВОТ И СТАЛИ МЫ НА ГОД ВЗРОСЛЕЙ»

Форма проведення: творчий огляд.

План проведення зборів

I. Конкурс на кращий текст гімну класу.

II. Сюрпризи на тему «У майбутньому році бажаю тобі...».

III. Завдання на літо всім учням: «Де б ти не був, пам'ятай про друзів».

IV. Представлення класної газети «Вузлик на пам'ять».

V. Нагородження батьків за активне співробітництво з класом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6-й клас

ПЕРШІ ЗБОРИ. РОЛЬ КНИГИ В РОЗВИТКУ ЯКОСТЕЙ ЛЮДИНИ

Форма проведення: «круглий стіл».

Задачі зборів:

1. Показати батькам значення книги, літератури у вихованні дітей.

2. Розвивати в батьків інтерес до формування в дітей бажання читати.

3. Познайомити батьків з результатами спостереження за розвитком читацьких здібностей учнів.

Питання для обговорення:

Що являє собою підручник?

Яку роль відіграє книга у вашій родині?

Які традиції вашій родині?

Як ваші діти ставляться до підручника й до книги взагалі? Чи люблять читати книги?

Збори проходять за участю дітей.

План проведення зборів

I. Анкетування батьків (можливе й анкетування дітей з аналогічних питань). Результати анкетування класний керівник використовує для подальшої роботи з батьками й учнями.

II. Виступ бібліотекаря школи з аналізом читацьких умінь, запитів учнів. Нагородження найбільш читаючих дітей.

III. Виступ учителів-предметників з повідомленнями для дітей та їхніх батьків про те, що собою представляє підручник і які основні вимоги до уроку.

IV. Виступ батьків і дітей з проблеми:

книга в нашій родині;

традиції нашої родини;

ставлення учнів до читання (результат техніки читання в 6-му класі).

V. Відкриття «Книги рекордів» класу. Виявлення найактивнішого читача.

Анкета для батьків

1. Чи любить ваша дитина читати? Яким книгам вона віддає перевагу?

2. Як прочитується книга: швидко чи ні?

3. Які книги люблять у вашій родині?

4. Чи ваша дитина вважає книгу хорошим подарунком?

 

ДРУГІ ЗБОРИ. ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ШКОЛЯРА ТА ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

Задачі зборів:

1. Познайомити батьків з результатами обстежень фізичного розвитку дітей.

2. Формувати культуру фізичного виховання дітей.

Питання для обговорення:

Фізіологічні проблеми дорослішання дітей (виступ лікаря).

Задачі фізвиховання, вимоги до уроку, проблеми класу. Шляхи їх рішення, спортивні гуртки та секції (виступ учителя фізичної культури).

Проблеми фізичного розвитку учнів, шляхи рішення проблеми у класі (виступ класного керівника).

 

 

План проведення зборів

I. Анкетування учнів.

II. Повідомлення результатів обстеження фізичного розвитку дітей. Проводиться шкільним лікарем, медичною сестрою, учителем фізкультури.

III. Виступ класного керівника.

Анкета для учнів

1. Чи любиш ти уроки фізичної культури?

2. Чим тобі подобається займатись на уроці?

3. Що би ти хотів виправити в собі за допомогою цих уроків?

4. Що би ти хотів побажати учителю фізичної культури?

Цікавим буде порівняння результатів анкетування батьків та учнів, проведеного за цією тематикою раніше.

 

ТРЕТІ ЗБОРИ. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ УРОКУ. ВІД ЧОГО ВОНА ЗАЛЕЖИТЬ?

Задачі зборів:

1. Познайомити батьків з результатами аналізу навчальної діяльності учнів класу.

2. Показати батькам досягнення та проаналізувати причини навчальних невдач школярів.

Питання для обговорення:

Аналіз уроків з різних предметів, на яких був присутній і класний керівник, проблема активності учнів на уроці.

План проведення зборів

I. Виступ класного керівника про проблему активності учнів на уроці.

II. Рекомендації батькам.

 

ЧЕТВЕРТІ ЗБОРИ. ПІДСУМКИ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Форма проведення: обговорення разом з учнями.

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
3 лютого
Переглядів
559
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку