Теоретичні засади організації контролю у системі освіти

Про матеріал
Управління як вид діяльності забезпечує оптимальне функціонування та розвиток систем, узгоджує та координує діяльність людей щодо досягнення спільної мети
Перегляд файлу

Теоретичні засади організації контролю у системі освіти

Докорінні зміни соціально-економічних умов життя суспільства викликають суттєві перетворення в системі освіти. Школа в усі часи була й залишається своєрідною моделлю, дзеркалом, що відбиває життя та проблеми суспільства. Вона однією з перших реагує на всі зміни, здійснює постійний зв’язок сучасного з минулим і майбутнім.

Теоретичні засади управління навчальним закладом ґрунтовано на теорії соціального управління, із урахуванням специфічних особливостей і завдань школи як своєрідної соціальної системи. Роботи В. Бондаря, Ю. Васильєва, Л. Даниленко, Г. Єльникової, Ю. Конаржевського, М. Легкого, О. Орлова, Н. Островерхової, В. Пікельної, М. Сунцова, П. Фролова, Т. Шамової, Н. Хміля та інших учених стали підґрунтям створення науково-педагогічної теорії управління школою.

В науковій літературі поняття «управління» розглядають як процес прийняття та реалізації управлінських рішень і як інформаційний процес, тобто процес постійного руху інформації прямими та зворотними зв’язками у процесі управління.

До характеристики процесу управління застосовують системний підхід, адже управляти можна лише системою. У загальному вигляді зміст поняття «управління» розкривають як вплив на систему з метою забезпечення її функціонування з тим, щоб циклічний перехід в якісно новий стан сприяв досягненню поставлених завдань [1].

Управління можна розглядати як систему, вид діяльності та процес. Якщо розглядати управління як систему, то цілком слушним є таке його визначення: «управління є сукупністю взаємопов’язаних, елементів, скоординованих заходів, спрямованих на досягнення певної мети» [2; с. 26].

Управління як вид діяльності забезпечує оптимальне функціонування та розвиток систем, узгоджує та координує діяльність людей щодо досягнення спільної мети [3; с. 14].

Управління розвитком передбачає:

  •                  наявність іманентного процесу, підпорядкованого внутрішньому закону (розуміння цього закону управлінцем);
  •                  наявність зовнішньої управлінської сили;
  •                  наявність усвідомленого ідеалу (місії, мети), що визначає напрям розвитку;
  •                  урахування зовнішніх умов;
  •                  організацію внутрішніх умов, необхідних задля досягнення цілей;
  •                  наявність рефлексії, що поєднує в ціле ідеал, іманентний процес та умови.

Під час дослідження проблеми управління розвитком закладу освіти вчені дійшли висновку, що цей розвиток неможливий без розвитку системи управління ним. Розвиток системи управління  передбачає: розвиток, збагачення всіх характеристик системи; розвиток, оновлення функцій управління та конкретнихуправлінських дій; розвиток, удосконалення організаційної системи управління; розвиток, оптимізацію технологій, механізмів управління; розвиток (саморозвиток) керівників, оновлення їх професіоналізму, особистісний розвиток [4].

Ефективність управління розвитком закладу освіти залежить від забезпечення системою управління:

  •                  високої поінформованості про потенційні можливості нововведень, можливості розвитку установи;
  •                  повноти вивчення актуальних проблем, які й визначають розвиток закладу освіти;
  •                  раціональності вибору спільних та індивідуальних цілей, їхньої інтерактивності;
  •                  раціональності планів — забезпечення ресурсами (матеріальними, фінансовими, кадровими, часу тощо), збалансованості, розподілу функцій, обов’язків, надання прав відповідно до мети розвитку;
  •                  зацікавленості всіх учасників педагогічного процесу, удосконалення діяльності, підвищення професіоналізму педагогів, тобто мотивації всіх виконавців програми розвитку;
  •                  можливості здійснення аналізу, контролю та корекції впровадження новацій, реалізації програми розвитку [5].

Управління функціонуванням має забезпечити використання наявного потенціалу навчального закладу. Його об’єктами є навчально-виховний процес та інші системи, що його забезпечують: матеріально-технічна, кадрова, фінансова тощо. Управління розвитком має забезпечувати збільшення потенціальних можливостей за рахунок засвоєння певних нововведень. Тому об’єктом управління розвитком є інноваційні процеси та процеси, що їх забезпечують. Управління функціонуванням орієнтоване на сьогоденні потреби, а управління розвитком — на майбутні.

Таким чином, управління як функціонування забезпечує реалізацію вже створеного потенціалу, а управління як розвиток орієнтовне на приріст, збагачення цього потенціалу.

Управління навчальним закладом належить до соціального управління. Під соціальним управлінням розуміють вплив на суспільство з метою його упорядкування, збереження якостей, специфіки, удосконалення та розвитку. Соціальне управління регулює економічну, соціально-політичну та культурно-духовну сфери життя суспільства [6].

Внутрішкільний контроль є функцією управління, яка встановлює відповідність реального ходу навчально-виховного процесу загальнодержавним вимогам і планам роботи школи.

Функція контролю тісно пов'язана з усіма функціями управлінського циклу. Особливо тісним є її зв'язок із функцією аналізу, тому що інформація, яка одержується в результаті внутрішкільного контролю, стає предметом педагогічного аналізу. Контроль дає систематизовану інформацію про розходження між метою і одержаним результатом, а аналіз цієї інформації виявляє причини, умови цих розходжень і відхилень. Результати аналізу даних внутрішкільного контролю дають змогу керівнику школи провести своєчасне регулювання (корекцію) протікання педагогічного процесу. Систематичне внесення коректив сприяє об'єднанню діяльності підструктур, окремих груп, спрямовує їх роботу в єдине русло.

Ефективне здійснення завдань внутрішкільного контролю можливе за умов дотримання важливих вимог: систематичності, об'єктивності, гуманізації, індивідуалізації, диференціації контролю.

Змістом внутрішкільного контролю є цілісний педагогічний процес. Тому до основних складових змісту контролю входить: виконання організаційно-педагогічних завдань загальної середньої освіти; хід і якість виконання освітніх програм і державних освітніх стандартів; якість знань, умінь і навичок учнів; рівень вихованості учнів; стан викладання навчальних дисциплін, реалізація ними освітніх, виховних і розвиваючих функцій навчання; стан і якість організації по-закласної виховної роботи; робота з педагогічними кадрами; ефективність спільної діяльності школи, сім'ї і громадськості по вихованню учнів; виконання нормативних документів і прийнятих рішень.

                                                 Список використаних джерел

  1. Галеева Н.Л.  Организация внутришкольного контроля в условиях реализации новых образовательных стандартов// Справочник заместителя директора школы, 2011. - №9.
  2. Гуревич И.В. Моделирование системы внутришкольного контроля / И.В. Гуревич // Директор школы. - 1993. - № 3. - C.32-35.
  3. Ельников Г.В. Научные основы управления / Г.В. Ельников. - Харьков: Научные знания, 2003. - 120 с
  4. Жук Н.Н. Система внутришкольного контроля / Н.Н. Жук // Директор школы. - 2005. - № 1. - С.21- 31
  5. Конаржевский Ю.А. Менеджмент и внутришкольное управление М., Центр «Педагогический поиск», 2003 г.

 

doc
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
23 лютого
Переглядів
92
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку