ТЕОРІЯ МНОЖИННОГО ІНТЕЛЕКТУ Г. ГАРДНЕРА ТА ПОТРЕБИ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ
1. Основні положення теорії множинного інтелекту
Багато теорій навчання намагалося пояснити процес здобуття знань. Теорія множинного інтелекту одна з таких, які були представлені в дослідженнях Говарда Гарднера, Брюса Кемпбела, Томаса Армстронга та Мері Енн Крістісон.
Дана теорія була обгрунтована Говардом Гарднером, професором Гарвардського університету, ще у 1983 році. Г. Гарднер ідентифікував сім основних типів інтелекту: вербально-лінгвістичний, логіко-математичний, візуально-просторовий, тілесно-кінестетичний, музичний, міжособистісний та внутрішньоособистісний. У 1999 році він додав восьмий, натуралістичний [10].
Професор вважає, що кожна людина володіє вісьмома типами інтелекту. Дана теорія не є теорією «типів» для визначення переважаючого інтелекту. Це теорія когнітивного функціонування, яка стверджує, що особистість має ознаки різних типів інтелекту. Є багато способів бути здібним в межах кожної категорії. Теорія множинного інтелекту наголошує на багатому різноманітті способів, якими людина може проявляти таланти як в межах одного типу, так і декількох типів[2].
Типи інтелекту працюють разом складним чином, взаємодіючи один з одним. Щоб приготувати їжу, потрібно прочитати рецепт ( вербально-лінгвістичний), розрахувати порції ( логіко-математичний), розробити меню, що задовольнить членів родини ( міжособистісний), задовольнити свій апетит (внутрішньоособистісний). Коли дитина грає у футбол, вона застосовує тілесно-кінестетичний, візуальний, вербально-лінгвістичний, міжособистісний та внутрішньо особистісний типи інтелекту.
Г. Гарднер наголошує на тому, що вчених тепер цікавить питання не наскільки розумними є люди, а як працюють типи інтелекту. Традиційно рівень інтелекту вимірюється I.Q. тестами, та ці тести оцінюють лише один з типів інтелекту. Професор представив нове бачення інтелекту. Його теорія є плюралістичною точкою зору, яка визнає багато сторін пізнавальних здібностей та пізнавальних стилів. Тому слід зазначити, що люди мають різні пізнавальні здібності.
Сьогодні ідеї освіти фокусуються на індивідуалізованому навчанні та самостійності учнів. Здобувачі освіти мають бути відповідальні за навчання, усвідомлювати свої слабкі та сильні сторони. Саме теорія множинного інтелекту є дуже важливою для сучасної освіти, оскільки кожен індивідуум має вісім типів інтелекту і вони співпрацюють унікальним чином.
Ідеї Г.Гарднера аргументують, що діти вчаться по-різному, і, коли одна дитина отримує гарні результати з математики, інша досягає успіху у вивченні мов.
Тому необхідно застосовувати різноманітні підходи та види діяльності. Учений вважає, що замість покладання на одну форму навчального плану, необхідно пропонувати індивідуалізоване навчання, щоб навчальний план враховував потреби кожної дитини.
Дана теорія здатна змінити вчительське та учнівське бачення навчання. Простий тест, який показує, які типи інтелекту превалюють, може відкрити учням нові перспективи. Це змінить їх ставлення до індивідуальних розумових здібностей та навчання і підвищить їх самооцінку. Як результат, учні зможуть розвивати сильні типи інтелекту та покращувати слабші. Теорія множинного інтелекту зможе допомогти вчителям фокусуватися на сильних та слабких сторонах дітей.
У школах більша увага приділяється лінгвістичному та логіко-математичному типам інтелекту. Г. Гарднер вважає, що ми маємо приділяти рівноцінну увагу учням, які мають здібності, пов’язані з іншими типами інтелекту. На жаль, саме цих учнів ігнорують, сприймаючи нездатними до навчання. Вони не можуть навчатися в типовому оточенні. Учителі мають будувати уроки, використовуючи музику, мистецтво, навчання співпраці, рольові ігри, мультимедіа, екскурсії, методи самооцінки та самоконтролю.
Потрібно залучати всі або майже всі типи інтелекту, що оптимізує навчання. І, як наслідок, у майбутньому педагоги будуть мати активних та успішних учнів. Г.Гарднер стверджує, що майже кожен має здатність розвивати усі вісім інтелектів, якщо йому надається необхідна підтримка та супровід [2].
2. Міжнародний вплив теорії Г. Гарднера
Міжнародний вплив теорії множинного інтелекту став вершиною її розвитку. На разі теорія є частиною освітньої картини більшості націй світу. У деяких випадках її вплив зафіксовано на державному рівні, у інших — він є більш локальним, в індивідуальних школах, де вчителі застосовують її до унікальних вимог їх власної культури.
Використання теорії Г. Гарднера є частиною навчального процесу в таких країнах, як Австралія, Бангладеш, Канада, Китай, Данія, Ірландія, Нідерланди [5].
У Женеві престижна міжнародна організація бакалаврату (International Baccalaureate (IB) Organization), що пропонує програми 600,000 студентам у 128 країнах, нещодавно визнала роль Г.Гарднера. Психолог здійснив вплив на зміну поглядів щодо викладання та способів навчання. Визнано, що всі студенти мають сильні та слабкі сторони, які мають бути підтримані для розкриття їх потенціалу» [2].
На академічному рівні теорія вивчається в університетах Туреччини, Індонезії, Алжиру (дисертаційні дослідження, статті).
На індивідуальному шкільному рівні тисячі шкіл у світі застосовують теорію в навчальному плані різними способами. Учитель з Аргентини описує досвід навчання учнів початкової школи. У рамках уроку «Юні помічники» учні відвідали людей різних професій, вели журнал, писали листи, розігрували сценки [2].
У Чилі в початковій школі (Amancay Elementary School) в Сантьяго були проведені тематичні тижні. Під час тижня мистецтв учні спілкувалися з письменниками та малювали зі справжніми художниками [2].
На Філіппінах учні (MI International High School, Quezon City) використали на практиці теорію множинного інтелекту. Студенти розробляють реальні бізнес-плани, основані на ідеях, що виникли на уроках, побудованих на основі даної теорії. Лінгвістична група розробляла бізнес-план медіа центру, що створює книги для підлітків, пов’язаних з проблемами оточення, особистим та емоційним ростом. Музична група розробила бізнес, що пропонував музичні композиції та послуги звукозапису. Група учнів з переважаючим міжособистісним інтелектом створила концепцію сімейного ресторану [2].
На суспільному рівні теорія теж широко застосовується. У Китаї освітня спільнота (the Multiple Intelligences Education Society) поширює теорію через семінари, статті, радіопрограми, телеінтерв’ю для освіти не тільки учнів, а й батьків.
У Данії виробник Данфос створив тематичний парк «Всесвіт Данфосу» та інтерактивний музей з теорії множинного інтелекту, де діти і дорослі можуть взяти участь у 50 видах діяльності, що тестують їх типи інтелекту та переконують у їх обдарованості [2].
3. Використання теорії множинного інтелекту як спосіб індивідуалізації та диференціації навчання
Навчання іноземній мові є сферою, яка також піддалася позитивному впливу теорії множинного інтелекту. Цю точку зору розділяє такий відомий педагог як Герберт Пухта. Доктор філософії вважає, що перебування в позитивній навчальній атмосфері заохочує учнів, оскільки використання положень теорії зменшила відстань між відчуттями та почуттями та тим, як учні вчать мову. Тому діти краще виражають себе, процес навчання стає легшим та швидшим. Учні добре запам’ятовують матеріал, стають активнішими, їх мотивація зростає. Учителі мають застосовувати стратегії використанні теорії множинного інтелекту, щоб дослідити поведінку учнів.
Слід зазначити, що слово не є єдиним джерелом ефективного навчального процесу. Воно повинне включати рухи, почуття, кольори, форми, відчуття та думки, звуки та оточення. Знаходження такого балансу створить необхідні умови для успішного навчання. Г. Пухта вважає, що навчання – це не тільки мова, це те, як мозок зберігає інформацію. Він пояснює, що навчання мові залежить від трьох факторів: позитивна атмосфера, переконливий зміст та свідоме навчання [8].
Оскільки метою кожного вчителя англійської мови у загальноосвітній школі є досягнення його учнями вільного та досконалого рівня володіння іноземною мовою, застосування теорії множинного інтелекту є рушійною силою в здобутті успіхів.
Згідно з різними вченнями теорія множинного інтелекту і навчання англійській як другій мові є двома факторами, що впливають на навчання різних учнів. Тому це дозволяє учням подвоювати шанси на успіх, розуміти та зберігати інформацію.
Застосування теорії множинного інтелекту у ході навчання іноземній мові ґрунтується на врахуванні різноманіття індивідуальних психологічних відмінностей учнів та створенні відповідних шляхів для їх актуалізації в умовах навчально-пізнавальної діяльності. Беручи за основу той факт, що теорія множинного інтелекту загалом дає точний опис відмінностей у здібностях людей, можна припустити, що деякі учні можуть легше, ніж інші, навчатися завдяки стимулюванню та підкріпленню домінуючих видів їх здібностей. Сучасний викладач, враховуючи вимоги індивідуалізації і диференціації навчання, повинен уміти працювати одночасно з різними учнями (з різним рівнем знань, різним складом розуму, різним ставленням до навчання), вибудувавши особливу лінію навчання для конкретного учня з урахуванням особливостей його інтелектуальних здібностей [1].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ