Тест до казки «Забруднимо воду - засмутимо природу»

ЗАБРУДНИМО ВОДУ - ЗАСМУТИМО ПРИРОДУ!

                                                           Наталка Лелик

Жило собі дівчатко на імʼя Природа. Матуся Земля і татко Вітер леліяли малечу, зігрівали ніжністю.

- Коли ж наша Природа зміцніє? - бувало, журиться Земля.

- О-о-ой, Зе-е-емле-е-е, - гудів Вітер, - ча-а-ас ле-е-етить шви-

и-идко. Ви-и-иросте наша доня.

І дівчинка росла, набиралася сил!!!

Часто бігала полями, лісами... Збирала в долоньки хмаринки, розчищаючи небо. Босі ніжки ледь-ледь торкалися маків,

конюшини, ромашок.

- Вона так ш-ш-швидко бігає, - захоплено шелестіли трави, - 1 так ніжно! Не ш-ш-шарпає нас за кіски. Навпаки, голубить і любить

нас.

- Цві-цві-цвітіть, квіточки, грайте на цим-цим-цимбалах, мурашки!- цвірінькають пташки, летять із Природою навипередки.

Одного разу підбігла красуня до улюбленої річки. Ще із народження купалася в ній; вдивлялася у світло-сині барви, вслухалася у мелодійний шум води.

- Дніпре! Мій любий Дніпре! - дзвінким

голосочком

привіталася Природа, торкаючись пальчиками швидкої течії.

Та раптом...завмерла від побаченого!..

Поруч велика Людина у великому капелюсі мила брудні

чоботи.

.Вода зашуміла, почала просити допомоги і, змиваючи бруд із взуття, стала брудно-сірого кольору, втратила барви.

Серденько Природи пришвидшено застукотіло, дівчинці боляче було слухати гірке ридання світлого доброго дідуся Дніпра.

Вона підвелася...й побігла... Сльози котились з очей.

Її друзі також засумували: пташки мовчки сиділи на гілках, метелики більше не красувалися строкатим вбранням, квіти опустили голівки.

...Дівчата, затуливши долонями очі, від безсилля упало на

землю.

Не ж-ж-журись, - гуділи джмелі, намагаючись хоч

трішки заспокоїти.

Почули батьки плач своєї доні, стривожились. Вирішили

провчити великого Кривдника.

..Відчувши спрагу, Людина зайшла в дім попити води.

Зачерпнула горнятком з відра - побачила брудну каламутну воду...

Зрозуміла тоді свою помилку. Забрудненого Дніпра стало до болю жаль. Попросила вибачення в річки.

Зраділа Природа! Помчала назустріч хвилькам, щоб знову привітатися з милим дідусем.

Тепер річка не плакала, а переливалася різноманітними

барвами яскраво-синього кольору.

Заспівали пташки, запурхали метелики, витанцьовуючи на волошках швидкий танок!!! Усі раділи разом з Природою, милувалося красою чистої води.

Задоволено посміхалися й батьки дівчинки. Земля пригорнула доню до себе, поцілувала. А татко, розчісуючи волоссячко красуні, голосно промовив: „Ти ще така-а-а безза-а-ахисна! Потрібно бе-е-ерегти тебе ко-о-ожному!" І покотилося відлуння земними

просторами!!!

...Цю Луну чути до цього часу, і звучить вона все частіше та гучніше!

                    Тест

«Забруднимо воду - засмутимо природу!»

1. Яке імʼя було у дівчинки?

а) Природа

б) Земля

 в) Флора

2. Куди часто бігала дівчинка?

 а) в ліс

б) до озера

в) до річки

3. Чому заплакала дівчинка?

 а) через пустощі вітру

б) через поведінку чоловіка

в) через образу на батьків

4. Чому батьки вирішили провчити Кривдника?

 а) щоб не плакала дівчинка

б) щоб провчити великого Кривдника

в) щоб заспокоїти друзів дівчинки

5. Чи зрозумів чоловік свою помилку.

 а) зрозумів

б) не зрозумів

в) частково зрозумів

6. Яка головна думка твору? Обгрунтування ії.

a) „Забруднимо воду - засмутимо природу"

б) вода тим і гарна, що робить добре

 в) біля джерела починається життя