8 клас. Контрольна робота. Просте речення. Двоскладне речення.

Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва.

Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів.

Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином.

Стежкою наближалися дві молодиці.

Наша душа прагне довершеності, краси.

Життя прожити - не поле перейти.

Дві хмароньки пливли кудись в убранні золотім.

Ніколи ніхто в житті не полюбить сильніше, як мати.

Вічна мудрість простої людини в паляниці звичайній живе.

Найвища радість - угадувати порухи вітру.

Забути мову - зрадити душу.

Бити байдики - річ нескладна.

Мій заповіт - любити землю тихо і сердечно.

Кожна пташка своїм носиком живе.

Море було безбарвне, аж чорне.

Гірські печери ще затоплені водою.

Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

Без діла слабіє сила.

Починає світати за лісом червоною барвою.

Пильно дивляться тисячі вікон.

Я біжу раненько до хати колядувати.

Платон міг мислити холодно й тверезо.

Світ рухливим і мінливим став.

Словом і піснею славити хочу щедре братерство і нашу родину.

Ніколи пить ворожі коні не будуть воду у Дніпрі.

Повинна мати думати і дбати про всіх живих і мертвих на землі.

Я хочу мріяти минулим.

Молитву найдостойнішу свою я починаю словом "Україна".

Степ став сліпучою, гулкою цілиною.

І мене виходять зустрічати край дороги наші явори.

На гіллі рясному цвіт немов сніжинки.

По всій Україні справжні коралі ще й тепер під назвою "доброго намиста" вважаються великою цінністю.

У великому творчому процесі народжується мова людини.

Жаль розлучатися з прозорим весняним лісом.

Ось уже понад 15 століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ.

З прадавніх часів небо вабило до себе допитливу людську думку.

На півдні густою порошею курить угорі біла дорога.

Сходять ароматом сади.

А ще любила мати пісню.

Щоночі перед нами відкривається небесна книга Всесвіту.

Свята вечеря - це спільна вечеря всього роду.

Благовіщення пов'язане з багатьма прикметами і різними заборонами.

Розквітали проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава.

Від Благовіщення все починало рости.

Скрутно доводиться зимою Романові.

Митько поволі пішов з подвір'я.

Над хатою зійшла вечірня зоря.

У голові від хвилювання пульсувала тільки одна думка.

За хмарами стояло сонце.

Під час навчання в гімназії через конфлікт з керівництвом Михайла Драгоманова мало не виключили зі складу учнів.

Дівчата-полонянки жили тут не дуже давно.

Спали спокійно містечка і села.

Цього чижика він сказав Федьковій матері віддати йому.

Толя одійшов од вікна, перекрутивсь на одній нозі й побіг гратися з чижиком.

Толі теж хотілось заверещати, і побігти, і навіть фицнути так само ногою.

Учні почали майструвати шпаківні.

Для мене стара людина є ніби дзеркалом помилок, страждань, мудрості.

Мистецтво жити як культурне явище має духовне, моральне наповнення.

Широкі поля заколишуться зеленим збіжжям наче море.

Життєтворчість як спосіб самопрограмування та творчого здійснення особистістю свого життя є унікальним надбанням людини як зрілої особистості.

Мріли рожеві мов спалахи багать крейдяні гори.

За садком на городі наче аж кипіла картопля.

На високих місцях поріс високий як джунглі полин.

Ніби хвилі розіллються голоси трембіт.