Безсполучникове речення

Тож третій вітер летить, співає, до всіх із ласкою та по-рідному промовляє... (П.Тичина)

Відскрипіла возами осінь, на санях від’їхала зима, і вербовим човником до їхніх бродів прибилась весна (М.Стельмах)

На узбіччі горбилася верба, по її гіллю збігав безшелесним потоком примарний блиск (Є.Гуцало).

Живі землі живої, згадайте ви весну, блакитно-ясні бурі, і цвітно-травний шум (П.Тичина)

Я знаю: у призначений долею вечір три зозулі мені напророчать дорогу в саду.

По латках пізнають скупого, по сміху – дурного.

А там той дах із просвітком аршинним, підперлась хата ветхими дверми, обтулена потрухлим кияшинням іще з позаминулої зими.

А на Купала дві зорі підбито впали, заридав у глухомані сич…

У житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку (М.Коцюбинський)

Ось рипнули двері, з хати вийшла жінка, начепила на ключку журавля відро (М.Стельмах)

Бувають дивні на землі діла – серед зими черешня зацвіла (Д.Павличко)

Не візьмешся за роботу – робота сама не зробиться (Нар. тв.)

… з лісу доносилось стукотіння дятла

… густі кущі ліщини й глоду заплели дніпровські схили

… дітям довелося йти навпростець

… ми втратили орієнтир

… вони прагнули весняного цвітіння.

… пташки весело щебетали.

… травичка ледь-ледь пробивалася крізь землю.

… над ним кружляли сонні джмелі.

Пам’ятайте серцем: наша мова – пісня (Л.Кисельов)

Троянда не розквітне: її спалило сонце непривітне (В.Чумак)

Я чую: пульсують соки у тіло моє з землі (В.Симоненко)

Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі (Леся Українка)

Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман (Л.Костенко)

Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить (Нар. тв.)

Щаслива голубка: високо літає (Т.Шевченко)

Уже скотилось із неба сонце, заглянув місяць в моє віконце (Леся Українка).

кома

крапка з комою

двокрапка

тире

Налагодь струни золоті: бенкет весна справляє (О. Олесь). 

Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна.

Не раз кажу: змагайся і шукай!

Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди.

Не русалонька блукає – то дівчина ходить (Т.Шевченко).

Защебетав соловейко – пішла луна гаєм! (Т.Шевченко)

Зійшла вода – колеса стали (Л.Глібов)

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі (Нар.тв.).

1

2

3

4

подуває легкий вітерець.

у небі жодної хмаринки.

вечір доволі холодний.

сади буяють ароматами.