Безсполучникове складне речення

А Говорять думи і діброви говорять гори луг, ріка говорять птиці вечорові розмова точиться струнка.

Б Знову цвітуть каштани хвиля дніпровська б’є.

В Небо прорізали вогняні стріли ударив грім на пильних дорогах знявся вихор

закрутився клубком і помчав у жита.

Г Спріває Маланці колос сміється лука ранніми росами дзвоном коси кличуть

городи синім листом тучна земля диха на неї теплом.

Д Весла прибрали човен поволі плив за течією.

А На схід сонця квітнуть рожі будуть дні погожі.

Б Глянь моя мила зорі повисли над Дніпром.

В Знову осінь над гаями жовтий лист сади встеля.

Г Дерево міцне корінням людина трудовим горінням.

Д Дощ давно вже перестав хмари розійшлися виплив ясний місяць заглянув у

вікна а на долівці й по стінах розмалював чудні якісь виводи-узори.

А Вночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

Б Грім гримить хліб буде родить.

В Миколі схотілося їсти а потім пити в нього посохло в горлі в роті.

Г Сонце шукаючи броду сторожко зупинилося посеред ріки на моторному

човнику зі сміхом пропливали дівчата у вінках.

Д Мотори гули все далі голоси все глибшали десь у степу клекіт ворожих кулеметів

долітав усе глухіше.

А але ніхто не відчиняв добре замкнуті двері. 

 Б нікого не було вдома.

В і луна йшла від тих звуків.    

   Г щоб хтось відчинив.

Д незважаючи на те, що ніхто не відчиняв

Не кидай іскри в солому сама згорить і село спалить.

Закон життя один служити своїй державі.

На поле набігла тінь ділянка темніє

Не забувай про рідних вчителів вони тебе із отчих рук приймають

Йти йому з лісу не хочеться звик тут за літо.

А.Дерева розправляють сонні віти, над ними угорі - пташиний спів.

Б.Стеле м'якенько - лиш твердо спати.

В.Чудовий краєвид послався над ним - стави, лисніючи у сяєві нічнім, один до одного горнулися пестливо.

Г.Я тягнусь догори і сам собі не вірю: від річки знову над нашою хатою пролітають лебеді.