Безсполучникове складне речення

Коли на Юр’їв день мороз, то і під кущем овес.

Що за літо заробить Мотря, те за зиму і проживуть.

Будеш сіяти з сумом — вродить печаль.

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк.

Тепло було, й вишні цвіли рясно.

При світлі волі всі краї хороші, всі води гідні відбивати небо, усі гаї подібні до Едему!

Мабуть, батько ще більше посивів і мати ще дужче зігнулась.

Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає?

Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї.

На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли.

Що перед Юрієм виросте, то після Якова висохне.

Дивиться так, немов тільки він усе розуміє і знає ціну всьому

Як працюватимеш вволю, то матимеш долю.

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Дерево стояло ще голе, однак на вітах його вже починалось пташине життя.

Хтось шарпонув двері, і вони розчинилися навстіж.

Учися як слід, то добро буде.

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Говорили ті книжки про право кожного й про волю те право здобувати.

Щойно полуниці відходять, а вже буріють вишні-петринівочки.

Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак, але миритись не було бажання.

Іван розказував, як зустрів у вагоні друга.

Юрій з водою, а Микола з травою.

Все море зараз спузирило, водою мов в ключі забило, Еней тут крикнув як на пуп.

Усі обличчя повернулися до Олександри (?) усі очі втупилися в неї

Гаї шумлять (?) я слухаю.

Микола впізнавав і не впізнавав дівчину (?) вона була не вербівська.

Місяць на небі (?) зіроньки сяють.

Струмки полощуть срібло тиші (?) в росі купається трава.

У товаристві лад (?) усяк тому радіє.

Порозтають тії білії сніги (?) покриються травицею всі луги.

Гули бджоли (?) щебетало птаство.

У всякого своя доля і свій шлях широкий (?) той мурує, той руйнує...

Нема без втрати перемоги (?) без горя радості нема.

3 усього відчувала (?) сьогодні має статися щось важливе.

Нема без втрати перемоги (?) без горя радості нема.

Танцюють зорі (?) на мороз чималий показують.

Небо все яснішає (?) з-за видноколу показується повний місяць

У гаю, гаю вітру немає (?) місяць високо (?) зіроньки сяють.

Я в давню істину увірував глибоко (?) найвища мудрість в простоті високій.

Душевна людина як гарне дерево (?) дає затінок, годує, зогріває.

Пора до двора (?) сходить місяць і зоря.

Вже купол на Аскольдовій Могилі зійшов хрестом (?) розцвів золотоквіт!        

В осінній час сім погод у нас (?) сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.

Не вчи плавати щуку (?) щука знає цю науку.

Так вже склалось (?) все життя плямисте.       

Прокидалось усе та цвіло навкруги (?) синій пролісок вився з-під снігу.

А вгорі вже блідли зорі (?) западала пізня осіння ніч.

Любов і надія не в зорях, не в морі(?) між людьми поради питати!   

Ще сонячні промені сплять (?) досвітні огні вже горять. 

Вся природа радіє сонцю (?) сміються поля, дзвенять у повітрі бджоли, птахи розспівалися в діброві.        

Літо дбає (?) зима поїдає.

Вітри вщухли (?) розп’ялися хрестами вітряки на вигоні.        

Вечір в срібній млі розтанув (?) ніч спустилася на землю.

Бери до серця і затям (?) душа творця не переквітне

Гляне (?) холодною водою обіллє.        

Защебетав соловейко (?) пішла луна гаєм.

Подивилась ясно (?) заспівали скрипки

Засієш вчасно вродить рясно.

Дмухнув вітер понад ставом (?) сліду не стало.

Злітає листя з осокора (?) летять листки з календаря.

Журиться жайворон-серпень (?) літня пора промина.

Садок вишневий коло хати (?) хрущі над вишнями гудуть

Поети йдуть за горизонт (?) поезія зостається віч-на-віч з вічністю.  

Багато снігу (?) багато хліба

Диригент змахнув паличкою (?) у музикантів надулись щоки.

Січень без снігу (?) літо без хліба.

Март з водою (?) квітень з травою.

Бери до серця і затям (?) душа творця не переквітне.

Метушня слабким притаманна (?) безголосим властивий галас.

Спека та польові гарячі вітри пообпалювали дівчат (?) стали вони аж чорні.

Відчинила двері (?) вітер як дмухне, аж засвистів.

Не бійтесь заглядати у словник (?) це пишний яр, а не сумне провалля.

Зійде сонце (?) утру сльози, ніхто не побачить.