Безсполучникове складне речення

У густій мряці, білій як молоко, усе пропадало: небо, гори, ліси, пастухи.

Та всі голоси: і зяблика, і вівсянки, і зеленушки, і навіть одуда – заглушувало кування зозулі.

Зелений яр сьогодні незвичайний: хисткий туман хитається на дні.

Тихо було навкруги: і над широким плесом лиману внизу, і позаду над урвищами гори.

Ще пам'ятаю угорі над нами ходили дикі кози табунами.

Дощ ішов цілу ніч зранку він також сіється надворі сіро.

Я пройду ти прощально поглянеш услід.

Прийшов Спас держи рукавиці про запас.

...птахи заспівали, сонце сіло

...кіт, навпаки, став на диби.

...почувши запах господаря.

...нарешті його нагодували.

подуває легкий вітерець.

у небі жодної хмаринки.

море виграє хвилями.

вечір доволі холодний.

сади буяють ароматами.

Весна іде красу несе.

Я знаю мова мамина свята.

Боятися вовків у ліс не ходити.

Не штука ганьбити штука ліпше зробити.

Будеш сіяти із розумом вродить печаль.

пахнуть білі гречки.

прийшов травень.

значить справжня весна.

вишні ж уже відцвіли.

розносяться пахощі навколо.

Недавно відбулася знакова подія націоналістичні сили пішли на об'єднання.

Бабциних подруг я пам'ятаю дуже добре всі вони були схожі між собою.

До того ж пам'ятаймо літератор як і будь-хто інший дитина свого часу.

Промчався вершник по німій Полтаві у серці міста громом віддалось.

Один лиш у долоні плеще Ірод Месію вбити мислив ще дитям.

Відтворити подробиці сну не вдалося він складався із самих лише відчуттів.

Світ загалом жорстокий переможців носять на руках забуваючи переможених.

Високо в небі спалахнула зірка світло її пульсувало не повільніше биття мого серця.

[ ], [ ]. одночасність 

[  ]: [висновок]. 

[ умова ] — [  ]. 

[ ]: [причина].

На квартирі було затишно топилася піч горіла лампа на підлозі лежала ціла купа свіжої соломи (І. Багмут).

Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно

(М. Олійник).

І диво дивне сталося з ним совість заговорила! (А. Іщук).

Брязне клинок об залізо кайданів піде луна по твердинях тира­нів (Леся Українка).