Безсполучникове складне речення

Осінній вітер одгуляв, затих (М.Коцюбинський).

У верховіттях вітер колобродить, сумує стежка дичками внатрус (Л.Костенко).

Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожирає тіні на землі (Л.Костенко).

Вже листопад підкрався з-за дубів, і гай знімає золоту перуку (Л.Костенко).

даруючи красу

несе сяйво в кожну хату

 і освітлює все навкруги

ним милується кожна родина

двокрапка

тире

кома

тире

двокрапка

кома

тире

двокрапку

кому

Замовкла пісня поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати.

Поволі чвалали курними степовими шляхами сірі воли рипіли вози погейкували погоничі.

Гуде ліс сухо подзвонюють мідним листом дуби співають сосни у високості під ногами тугі мов литі жолуді.

Частина саду являє собою крутий рельєф вона найменш упорядкована й справляє враження екзотичного лісу.

Осінній вечір морозом дихав, у небі місяць немов п’ятак.

 Я знаю: мова мамина — свята, в ній вічний, незнищенний дух свободи.

Що швидше наближався час закінчення школи, то більше було в учнів тривожних розмов про майбутній фах.

Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темніє просо.

Моє лишиться при мені … загубиться лиш зайве (І. Жиленко).

Хапаймося за день ... не втрачаймо вічності (В. Кикоть).

 І знову сам воюю проти себе … два чорти схарапудились в мені (В. Симоненко).

Мені снилось ... я мельник старого млина (М. Рильський).

 потім він натиснув на дзвінок

двері відхилилися

й почав прислухатися

Я знаю, правда переможе.

Ми стали тренуватися більше: у нас сильні суперники.

Солов'ї затихли: почався дощ.

Кажуть: вогонь печі дає дзвінкість, вогонь душі дає красу. 

організм протягом доби зневоднюється

 спати не менше 7 годин

споживати овочі та фрукти

подує легкий вітерець

у небі жодної хмаринки

сади буяють ароматом

вечір доволі холодний