Складне речення. СПР

1А;2Б;3В

1Б;2А;3В

1Б;2В;3А

1А;2В;3Б

по молодому, з-поміж , мерехтіння,повязується, кольори 

по-молодому, зпоміж , мерехтіння,повязується, кольори 

по-молодому, з-поміж , мерехтіння,пов*язується, кольори 

по-молодому, з-поміж , мерехтіння,повязуєця, кольори 

Для місцевих мешканців базар – це  ще й привід зустрітися з односельцями, які також неквапом сходяться до центру. Сало, гумові чоботи, коробки з рибою,розсада, ящики з курчатами – чого тут тільки немає!                            

   Для місцевих мешканців базар це  ще й привід зустрітися з односельцями, які також неквапом сходяться до центру.    Сало , гумові чоботи, коробки з рибою,розсада, ящики з курчатами – чого тут тільки немає!                                                                                   

     Для місцевих мешканців базар – це  ще й привід зустрітися з односельцями, які також неквапом сходяться до центру.       Сало , гумові чоботи, коробки з рибою,розсада, ящики з курчатами чого тут тільки немає!                                                                                   

      Для місцевих мешканців базар – це  ще й привід зустрітися з односельцями, які також неквапом сходяться до центру.      Сало гумові чоботи коробки з рибою,розсада, ящики з курчатами – чого тут тільки немає!                                                                                   

Нерозуміє , масштаб, на призволяще, насіня, не квапом, кольоритний.

Нерозуміє ,маштаб, на призволяще, насіння, не квапом, кольоритний.

Не розуміє ,масштаб, на призволяще, насіня, не квапом, кольоритний.

Не розуміє ,масштаб, напризволяще, насіння, неквапом, колоритний.

Авіценна у своїй книжці «Канони лікарської науки» писав: «Якщо хочеш зберегти молодість, обов’язково їж мед.

Авіценна у своїй книжці: «Канони лікарської науки» писав: «Якщо хочеш зберегти молодість, обов’язково їж мед».

Авіценна у своїй книжці «Канони лікарської науки» писав - «Якщо хочеш зберегти молодість, обов’язково їж мед».

Авіценна у своїй книжці «Канони лікарської науки» писав: «Якщо хочеш зберегти молодість, обов’язково їж мед».

Ігор Шамо, «Як тебе не любити , Києве мій», Дмитро Луценко, Київ, день Києва, Ігор Наумович, Дмитро Омелянович, Тамара Іванівна, Юрій Гуляєв, Київський оперний театр. 

Ігор Шамо, «Як тебе не любити , Києве мій», Дмитро Луценко, Київ, День Києва, Ігор Наумович, Дмитро Омелянович, Тамара Іванівна, Юрій Гуляєв, Київський оперний театр. 

Ігор Шамо, «Як тебе не любити , Києве мій», Дмитро Луценко, Київ, День Києва, Ігор Наумович, Дмитро Омелянович, Тамара Іванівна, Юрій Гуляєв, київський оперний театр. 

Ігор Шамо, «Як тебе не любити , Києве мій», Дмитро Луценко, Київ, День Києва, Ігор Наумович, Дмитро Омелянович, Тамара Іванівна, Юрій Гуляєв, Київський Оперний Театр. 

За її поведінкою передбачають погоду - скрутилась бубликом – на мороз, ховає мордочку під живіт – буде погана погода, чхає – піде дощ.

За її поведінкою передбачають погоду: скрутилась бубликом – на мороз, ховає мордочку під живіт буде погана погода, чхає – піде дощ.

За її поведінкою передбачають погоду: скрутилась бубликом – на мороз, ховає мордочку під живіт – буде погана погода, чхає – піде дощ.

За її поведінкою передбачають погоду: скрутилась бубликом – на мороз, ховає мордочку під живіт – буде погана погода чхає – піде дощ.

Зображення, величезних, неодмінно, здобиччю, мисливці –художники, зображення, заглиблення, вважали, Стародавній Рим, середземноморські, равлики-багрянки, темно-синій, давньоєгипетські, кам’яновугільна. 

Зображення, величезних, неодмінно, здобиччю, мисливці –художники, зображеня, заглиблення, вважали, Стародавній Рим, середземноморські, равлики-багрянки, темно-синій, давньоєгипетські, кам’яно-вугільна. 

Зображення, величезних, неодмінно, здобичю, мисливці –художники, зображення, заглиблення, вважали, Стародавній Рим, середземноморські, равлики-багрянки, темно-синій, давньоєгипетські, кам’яновугільна. 

Зображення, величезних, неодмінно, здобиччю, мисливці –художники, зображення, заглиблення, вважали, Стародавній Рим, середземно-морські, равлики-багрянки, темно-синій, давньоєгипетські, кам’яновугільна. 

1 - кома при однорідних членах речення, 2 кома при відокремленому означенні

1 - кома при однорідних членах речення, 2 кома при відокремленій обставині

1 - кома при відокремлених членах речення, 2 кома при відокремленому означенні

1 - кома при однорідних членах речення, 2 кома при відокремленому додатку

1- кома при відокремленому означенні

3,4- кома при відокремленому означенні

2- кома при відокремленій обставині

5 -кома при однорідних членах речення

Якщо замість розваг ти вибереш навчання,

то в майбутньому втілиш у життя будь-яку мрію.

Соловей славний піснями, а людина — своїми знаннями.

Зусилля заради навчання —

тимчасовість,а мука незнання — вічна.

підмета і присудка;

підмета і обставини;

підмета і додатка;

лише підмета.

У неї запаморочилась голова вона крикнула і трохи не впала на місці (І. Нечуй-Левицький).

Варвара заворушила пальцями, повернула очима на їй убрання замаяло (І. Нечуй-Левицький).

У степу було тихо блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом сріблилася важка обвішана разочками роси  (Гр. Тютюнник).

Брязкали сталевими тарелями вагонні буфети перегукувалися дударі-стрілочники сюрчали у свої сюрчки й вимахували ліхтарями зчіплювачі вагонів видзвонювали молоточками по колесах обходчики поїздів... (Гр. Тютюнник).

Небо прорізали вогняні стріли ударив грім на пильних дорогах знявся вітер.

І пригадалося йому дитинство над водами хиляться лози лелека пливе в висоті

Люди кажуть пальцем торкнеш ластівяче гніздо птиця одразу покине ваш двір.

Скрізь де пройшов дощ свіжо нарешті дочекалися прохолоди.

Коли тебе в саду стрічаю сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає в твою розмову

На білу гречку впали роси веселі бджоли одгули замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли.

Здоровенний дуб розлігся і розширився своїм кострубатим гіллям так що аж темно під ним.

Там повен двір любистку цвітуть такі жоржини і вишні чорноокі стоять до холодів.

Проте маленька пташина, ця пухнаста кулька життя, що майже цілком уміщалася в моїй жмені, виявилась завзятою і не хотіла без бою віддаватись.

Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце.

Кияни, що зі своїх валів спостерігали за цим дикунським розгулом розбою та грабіжництва, здригнулися від думки, що й сам Київ може одного дня поділити долю Нижнього міста.

По горбах та долинах темніли юрти, горіли вогні, вешталися воїни, чали гінці, ревли верблюди, іржали коні – і від усього цього у киян ставало тужно на душі.

Мудрість, кажуть, приходить з роками.

Пісня – голос душі українця.

Засівайся щастям, земле, і квітчайся для століть.

Я відкриваю світ собі щодня, хоч, може, він стократ уже відкритий.

Катерина Білокур ніби розповідала світові, який талановитий її народ.

Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань.

Вже листячко прокинулося де-не-де, хоч сніг у лісі сріблиться повсюди.

1А, 2В, 3Г, 4Д

1Д, 2Б, 3А, 4В

1Б, 2В, 3А, 4Г

1В, 2А, 3Б, 4Г

Левко один час починав цікавитися врятованою дівчиною, але вона перший рік не ходила й не розмовляла, а лайливий інспектор кого завгодно міг віднадити від своєї хати.

Потім, коли висохнуть сльози, я таки втягаю солому і заходжуюсь топити.

В основу роману покладено чимало фактичного матеріалу, але називати цю річ документом не можна.

Коли ми ще тільки збиралися в дорогу, до нас підбігали дівчата-студентки з гуртожитку і, посвічуючи гоструватими сяйливими очима, просили, щоб привезли маленьку ялинку для їхньої кімнати.

З того, як раптом стихло все в яру, як ближчі бійці кинули і затоптали ногами цигарки, Злотін зрозумів, що загін очолив полковник.

Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає.

Діти не знали, скільки минуло часу відтоді, як вони полізли в підземний хід.

Він бачив, що Оксана мучиться, і знав, що вона йому в цьому ніколи не признається.

Лесі теж кортіло вибігти, погратися з дітворою, з котрою через погану погоду давно не стрічалася, або просто стати і дивитись, як кружляють у повітрі й нечутно падають на землю, на дахи будинків, на луг і річку легенькі зірчасті сніжинки.

 Благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас малими босими ногами.

Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми.

Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці.

Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине, а справжнє літо.

Править хтось маленьким човенцем, стиха весла підіймає (Леся Українка)

Навіть на Спаса, коли, здається, з квітами просинаєшся, з квітами сідаєш за стіл і їси яблука, груші, а свіжовипечений хліб умочаєш у мед і несеш до рота, вона не могла відцуратись од свого святого ставлення до цвіту (Є. Гуцало).

Де живуть наші батьки й матері, там живуть і вітри, які нас обдували в дитинстві (О. Сизоненко).

Коли Мину вивели в темні сіни, де було чимало італійських солдат з кулеметами і різною амуніцією, він раптом випав з жандармських рук додолу, як клунок проса (О. Довженко).

Він пішов туди, де непокоїлась вода, де глухо стогнали припнуті човни і де з чийогось весла скапували чи то краплини води, чи то краплини часу (М. Стельмах).

Пройшовши по небу, тепла, тиха червнева ніч стала оволодівати й землею: безмежний степ став ущухати, корився, ніжнішав.

До самого виру під’їжджати небезпечно; підмиває лід.

Я підбіг до чайки, узяв її за крило: пташка була ще тепла, між білим пір’ячком на грудях чорніла ранка.

Дощик перестав: усе навколо запахло, посвіжішало, заблищало.