Контрольна робота №1. Повторення вивченого в 8 класі. Пряма й непряма мова (тестування).

А німецька

Б голландська

В литовська

Г угорська

Д українська

А З Києва болгарська книжність пішла на далекий північний край.

Б Багато будеш знати, швидко постарієш.

В Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору про трудяще село…, як «Кайдашева сім’я» Нечуя. 

Г Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник.

А По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Б Навколо запахло чебрецем і м’ятою.

В Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.

Г Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Д Батьківщину і матір не вибирають.

А У тихім сквері серед віт мармурова Венера.

Б У синіх відрах листя лопушине.

В Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.

Г Твої спогади світлі, але щемливі.

Д За вікном жоржини й чорнобривці.

  А Бережи честь змолоду.

Б Ночвами моря не перепливеш.

В Лупайте сю скалу!

Г Поспішайте творити добро!

Д Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.

А Батьків не вибирають.

Б Нарешті ремонтують магістраль.

В Правди не сховаєш.

Г Коней на переправі не міняють.

Д З двох бід вибирають меншу.

А Спокійні очі, сива голова, жорстка кирея кольору нічного.

Б По радіо повідомляють про нельотну погоду.

В Семеро одного не ждуть.

Г Дарованому коневі в зуби не дивляться.

Д Незабаром має світати.

А Визволені не можуть забути своїх визволителів,

Б Усмішкою дитячої фортуни було для нас потрапити в той дім.

В І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.

Г Буде змушений упасти мертвим хижий птах.

Д Починає світати за лісом червоною барвою.

А Море було безбарвне, аж чорне.

Б Гірські печери ще затоплені водою.

В Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

Г Щире кохання не вкрите серпанками.

Д Осінні дерева стоять золоті.

А Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

Б Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

В На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.

Г Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос.

Д Осінню, веселим падолистом дихнув на нас вітер.

А «Денисе, відтепер кажи: пройшов Крим, Рим і будапештські труби» — не втримався Хаєцький.

Б «Гриміла наша мінометна і гриміти буде!», — запевнили товариші Васю на прощання.

В Прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати: «Вийди, вийди, господарю, подивися на кошару».

Г Котився віночок по полю, просився у женчиків додому — «Возьміте мене, женчики, з собою та занесіть мене до господаря в стодолу»,

Д «О Лавріне, ти переміг мене, — сказав схвильовано Крауз: — Я хотів просити тебе про дочку».

А Подивився на чисту пелену снігу, а тоді написав пальцем великими літерами: «Судив і присуд виконав я — Григорій Многогрішний. А за що — цей пес сам знає».

Б «Ти, Михайле, — кажу, — хоч би разочок на неї глянув, Бач. як вона до тебе світиться».

В Мама довго мовчить, потім зітхає і каже: «Вона любила твою тата. А ти на нього схожий…»

Г «Цирк? .. перепитав Оверко, — Рід наш великий, голови не щитані, крім нас двох, ще троє рід носять».

Д Нема Січі: очерети у Дніпра питають: «Де-то наші діти ділись, де вони гуляють?»