9 клас Контрольна робота № 4 (тест) Речення з різними видами зв’язку. Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності

а) Соломія не знала, як і коли це сталося,– втома і шум комишу приспали її.

б) Остап подавсь на розвідки і скоро вернувся, щоб заспокоїти Соломію: скрізь тихо, спокійно, днина тепла й ясна.

в) Гості почали прощатись, але тут Тетяна Степанівна згадала, чого вона, властиве, прийшла.

г) Кілька разів Остап ускакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалася на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знову мчали вперед, добуваючи останні сили.

а) Признаюсь – заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі.

б) Пропасниця тіпала, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що Остап на превелику силу діставав собі воду.

в) Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.

г) Сон раптом щезає, як змитий водою, і баба чує своє маленьке тіло, якому твердо і зимно лежати долі, на тоненькій ряднині, у вогкім кутку.

а) Три частини.

б) Чотири частини

в) П’ять частин.

г) Шість частин.

а) Зростала певність, що все скінчиться добре, – і Соломія зазнає ще щасливого життя.

б) Глибока ніч цілою вагою налягала на груди та не давала дихати, а думки несміло знов мацали мозок, ворушились і розгортались.

в) По чорній річці поміж білими берегами прудко пливе човен, тане вдалині й обертається в цятку; за ним несе вода другий, порожній, хлюпає в його білі боки і фарбує їх у чорний колір.

г) Гарний сильний голос співав на воді, все наближаючись, все зміцнюючись, і турки заслухались.

а) Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу, і коли хлопець зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької луки, далека смужка. лісу.

б) Покірливо дав я себе забрати і, поки залізо тряслось та лящало, я ще раз, востаннє, вбирав у себе спокій рівнини, синю дрімоту далеких просторів.

в) Квартири Чубинських гості добре не знають, бо вони недавно переїхали сюди, а коли побачать замкнені віконниці, 

то подума-ють, що дім порожній.

г) У вікна било полудневе проміння і видно було, як цілим морем пливли кудись ще зелені ниви, дев’ятсот десятин панського поля, що спускалося часом у балку, а потім здіймалося знову, як хвиля.

а) Сурядний і підрядний зв’язок.

б) Безсполучниковий і підрядний зв’язок.

в) Безсполучниковий і 

сурядний зв’язок.

г) Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.

а) група слів, словосполучень та речень;

б) кілька речень;

в) група речень, об'єднаних темою та головною думкою;

г) кілька мікротем.

а) те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує;

б) його зміст, те, про що в ньому розповідається;

в) висновок, що робить автор;

г) головна мікротема.

а) тип мовлення;

б) тему та головну думку тексту;

в) “відоме” та “нове”;

г) стиль мовлення.

а) те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує;

б) його зміст, те, про що в ньому розповідається;

в) оцінка предмета чи явища;

г) “відоме” і “нове”.

а) Соломію крізь серпанок диму опік лютий погляд чорних очей, і їй здавалося, що вона стріляє безперестанку, хоч могла вистрілити лише раз.

б) Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки.

в) Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й недочекається, коли злучиться з нею...

г) Соломія не знала, чого вона ходить туди, але щось несвідомо тягло її в той бік.

а) Коли світло згасили й обляглись, думки Остапа забились по хаті, ліниві, спутані, темні, як клубок хмар, і лиш інколи щось ясне їх розривало.

б) Тричі Соломія помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання.

в) Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо вже повзли й повзли в тому напрямку, як ішла Соломія, і їй треба було особливо уважати, щоб не наступити на слизьке й холодне гадюче тіло.

г) Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали, і очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети.

а) Три частини.

б) Чотири частини.

в) П’ять частин.

г) Шість частин

а) Остап не міг спати од того галасу: він лежав із розплющеними очима, в гарячці, і уявляв, що попав у пекло.

б) Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров.

в) На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витягає цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слухає.

г) Яким щохвилі виходив на двір, вдивлявся в темряву, прислухався, як виє хуртовина, недаремне сподіваючись побачити Василька, почути його голос...

а) Спільний сніданок і можливість перекинутися щирим словом із близькою людиною до решти помирили Остапа з несподіваним випадком; його значно заспокоїли Соломіїні доводи і обидва товариші твердо поснули сном молодості.

б) Часто серед ночі, перериваючи спокійний сон хатинки, розлягався раптовий грюкіт у віконце, і хату сповняла ціла банда якогось непевного люду, що кричав, блискав жадними очима і сварився.

в) Виходило так, що всі були вдома, а, коли хто й забіг на ґуральню, то тільки на те, щоб подивитись.

г) Гафійка гриміла ложками, а Маланка, заклавши руки, побожно слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й чому забраковано дерево, що прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не було б діла.

а) Сурядний і підрядний зв’язок.

б) Безсполучниковий і підрядний зв’язок.

в) Безсполучниковий і сурядний зв’язок.

г) Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.

а) те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує;

б) його зміст, те, про що в ньому розповідається;

в) оцінка предмета чи явища;

г) “відоме” і “нове”.

а) група слів, словосполучень та речень;

б) висловлювання, що складається з кількох речень;

в) група речень, об'єднаних темою та головною думкою;

г) кілька мікротем.

а) те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує;

б) його зміст, те, про що в ньому розповідається;

в) висновок, що робить автор;

г) головна мікротема.

а) тип мовлення;

б) тему та головну думку тексту;

в) “відоме” та “нове”;

г) стиль мовлення.