Контрольна робота. Повторення. Пряма мова. Цитата. Діалог. 9 клас

Підмет і присудок

Означення і присудок

Присудок і обставина

мамо, родино, тату

Маріє Іванівно, Ілля Васильовичу

Рідний краю, земле, родюча земля

Лапками

береться у дужки

Комами

Кожне окреме висловлення учасників діалогу

Слово, яке називає особу, яка бере участь у діалозі

Це мова двох осіб

Чуже мовлення, яке передають не дослівно, а лише зі збереженням основного змісту

Це чуже мовлення передено дослівно

Це пряма мова, що передає розмову двох осіб

Дослівний уривок із чийого-небуть висловлення або тексту, що наводиться для підтвердження чи пояснення певної думки

Це слова, які властиві мовленню людей певної професії

Це короткий влучний вислів

Сахно запитав, як здоров’я Степаниди Петрівни, як живеться Семенові, чи не думають вони заводити садок...

«Люди, що створили цю живу красу, мабуть, у душі ─ поети»,- подумав я, оглядаючи все навколо.

Дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки

В. Сухомлинський говорив, що «любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова».

Я прощаюся з літом, і воно мені каже: "Прощавай !"

Добрий вечір,- заспівав позаду дівочий голос.

"Журавлі курличуть- летімо у вирій"

Щасти тобі в усьому Лідіє!

Не беріть від баби гостинця крикнула Мотря зі своєї хати.

Ви говоріть а ми будемо слухати.

Плачинда стверджує що мова об’єднує згуртовує людей у націю.

Он бачиш там питає дика рожа Чи я хороша?

Майстро десь зірвався сказав Оверко Половець й оглянув степ.

Одчини перше ворота озвався Шрам а потім біжи собі куди хочеш.

Що ж іди Іванку покірно обзивалася Марічка Така нам доля судилася.

«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

«Ні, — сказав сам собі Василько — щуки я не піймаю, бо вона прудка».

«Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».

«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

"П, - а, - П".

"П, - а: - п".

"П, - а: - П".

"П, - А, - П".

Якщо цитата наводиться як пряма мова.

Якщо цитата є частиною авторського речення.

Якщо цитата наводиться не повністю.

Якщо цитата подається у формі вірша.

... це точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені.

 ...це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання.

  ... це розмова двох осіб.

  ...це дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки

«Чого зажурився, мій любий козаче» - питає дівчина вродлива.

«Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива.– Ти думав, що для тебе я забуду родину?»

«А це ти, Максиме?, - зрадів Карпо, дивлячись у вікно.– Заходь, заходь!»

«Ніщо так не красить людину, як натхнення» - подумала Ярославна.

Батько сказав дітям, що час збиратися в дорогу.

Карпо запитав про те, чи будемо ми ставити паркан, чи без паркану обійдемося.

Олена Петрівна запитала, хто купив Ользі таке гарне намисто.

Сам до себе говорив Тимофій, земля пахне свіжим духом.

Мати повідомила донечці, що в табір та поїде в серпні.

Софійка міркувала, що найяскравішим козаком є Кирило Тур.

Мій друг повторює, ви одійдіть за хату, а ми виліземо.

Марія Олексіївна запитала в нас, хто не виконав домашнє завдання.

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова - це дух народу.

З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».

Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте?

«Щось воно недобре»: подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

«Може, я міг би вам допомогти?» – довірливо запитав незнайомець.

«М’ята», – прошепотіла Настя. – «Зійшла холодна м’ята».

а) підмета;

б) присудка;

в) означення;

г) додатка;

То як вам земляки живеться? (В.Дворецька)

 Будьте з рідними ніжні й ласкаві. (М.Луків)

Місяць козацьке сонце .(Народна творчість)

 Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться. (Н.Забіла)

підмет

додаток

не член речення

обставина

дослівно відтворена розмова двох і більше осіб

кожна репліка починається з нового рядка

перед реплікою ставиться тире

при репліках обов'язкові слова автора

чуже мовлення передане не дослівно

зберігає зміст висловлюваної думки

в кінці речення із запитанням ставиться знак питання

це складне речення