Контрольна робота "Складне речення з різними видами зв’язку. Текст як одиниця мовлення"

 Групу слів, словосполучень, речень.

 Зв'язані за змістом речення.

Окремі слова, окремі речення.

розповіддю;

описом;

міркуванням.

прочитати текст

послідовно переказати події

дібрати тему тексту

заголовок

риму

колір тексту

зачину, опису, кінцівки

міркування, основна частина, кінцівка

зачину, основної частини, кінцівки

Абзац - це одне або кілька речень.

Абзаци не пов'язані між собою за змістом.

Кожен абзац пишуть з нового рядка та з відступом.

Речення в тексті зв'язані між собою.

Заголовок може бути тільки у ормі розповідного речення.

абзаци;

рядки;

стовпчики;

скільки речень в тексті.;  

коли закінчиться текст;

про що піде мова в тексті.

текст-міркування, текст-опис, текст-повідомлення

текст-розповідь, текст-міркування, текст-опис

текст-розповідь, текст-творення, текст-міркування

Жива ватра — це вогонь, здобутий предвічним способом тертя дерева об дерево (Г. Хоткевич).

Попід тинами вже де-не-де лежало блякле листя, солома, гудина — минало літо (В. Шевчук).

Іржа їсть залізо, а горе — серце (н. тв.).

Мине десяток хвилин — і від снігу не лишиться й сліду (А. Дімаров).

Дерева, трави, квіти — усе тяглося до сонця, аж шелестіло (В. Шевчук).

Жива ватра — це вогонь, здобутий предвічним способом тертя дерева об дерево (Г. Хоткевич).

Попід тинами вже де-не-де лежало блякле листя, солома, гудина — минало літо (В. Шевчук).

Іржа їсть залізо, а горе — серце (н. тв.).

Мине десяток хвилин — і від снігу не лишиться й сліду (А. Дімаров).

Дерева, трави, квіти — усе тяглося до сонця, аж шелестіло (В. Шевчук).

з однорідною підрядністю

з неоднорідною підрядністю

з послідовною підрядністю

змішаного типу

із сурядним і підрядним зв’язком

із сурядним і безсполучниковим зв’язком

із підрядним і безсполучниковим зв’язком

із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком

із сурядним і сполучниковим зв’язком

І видно аж-аж ген до того ліска, куди око дістає дорогою вози потяглися… (Остап Вишня).

Де на круті й високі хвилі ударять звечора дощі, там ходять хмари посивілі і глоду хмуряться кущі (А. Малишко).

Весняне сонце ще не було пекучим воно лише приємно пригрівало живим теплом, і степ дихав вільготно (О. Гончар).

Над вечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим що було далеко видно голі дерева понад шляхом (Г. Тютюнник).

З дерев щедро сипалось срібне намисто, а та сторона, звідкіля прийшла сива дощова хмара, вже заблищала дзеркально, осяяна невидимим сонцем

(Ю. Збанацький).

Сон літньої ночі колись мені снився, коротка та літня нічка була, і сон був короткий, — він хутко змінився і зник, як на сході зоря розцвіла

(Леся Українка).

Спадає сонце за лісисті гори, спалахує червоно небокрай: але пташині не змовкають — хори (С. Жуковський).

Мати вірила: земля усе знає, що думає чоловік, вона може гніватись і бути доброю (М. Стельмах).

Він іще щось говорить, але я нічого не чую своє думаю (І. Муратов).

Містечко типово південне, із світлого черепашнику, вдень воно аж очі сліпить і все засипане цвітом акацій виногради в’ються над самими вікнами бо тінню тут дорожать (О. Гончар).

Роки ще нас у спину не женуть нам ще не чуть зимових наших дзвонів, хоча й весняних дзвонів вже не чуть (М. Вінграновський).

Ми туди часто бігали, щоб з вітряка глянути навколо: нас вабили левади, серед яких проступали білі хатки (Петро Панч). 

послідовний

сурядний

підрядний

безсполучниковий

доповнювальний

Сонце й повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна, одягнена в білі шати

(М. Коцюбинський).

На все впливає мови чистота: зір глибшає і кращають уста, стає точнішим слух (Д. Павличко).

Сон літньої ночі колись мені снився, коротка та літня нічка була, і сон був короткий, — він хутко змінився і зник, як на сході зоря розцвіла (Леся Українка).

Мати вірила: земля усе знає, що думає чоловік, вона може гніватись і бути доброю (М. Стельмах).

Юність вчать – наука їй не шкодить, але рветься зойк у мене з вуст хай до неї близько не підходить із своєю міркою Прокруст! (В. Симоненко).

Виявляється, коли їм скрута, птахи просто горнуться до людини вони зовсім довіряються їй (О. Гончар).

Розвалювалася темрява коли з-під неї виходила земля і вилітав жайворонок (М. Стельмах).

На світі у кожного сонце своє; любенько живеться, як сонечко є

(В. Александров).

Значна частина птахів видає своєрідні мелодійні звуки, які ми традиційно називаємо співом.

Для кожного виду характерна особлива пісня, і за допомогою цих звуків птахи спілкуються між собою.

Учені з’ясували: для певних ситуацій той самий птах використовує різні звукові сигнали.

Звуками птах повідомляє, що шукає пару, попереджає про небезпеку, і, навіть ізольований від свого виду, він усе одно співатиме, як і його родичі.

Деякі пернаті навчилися наслідувати окремі штучні звуки, пісні інших видів птахів, а іноді й звуки людської мови.

Стояла ніч, красива, мов Кармен, червоні й чорні міряла троянди.

Іронія – це блискавка ума, яка освітить всі глибини смислу.

Візьми від життя все, що зможеш, і воно засяє всіма барвами.

Зіграй мені мелодію любові і обернеться хай на щастя розпач!

Завалились мости кам’яні – подорожні шукають веселку.

1

2

3

4

5

1,2,3

3,2,1

2,3,1

2,1,3

текст-розповідь

текст-міркування

текст-опис

Було шкода розлучатися з калиновим гаєм до якого нема доступу майже

цілий рік, бо вода не підпускає (Є. Гуцало).

Тарас обіцяв, що приїде в гості до своєї тітки щоб відсвяткувати її день

народження (О. Торська)

Дід Захарко був коваль, хоч я ніколи не бачив аби він щось кував

(О. Довженко).

Ждан відчував, як терпнуть у нього ноги і щось болюче давить

угрудях (В. Малик)

Утішився Ігор невимовно, що знайшов те чого шукав (В.Королів-Старий).