Контрольна робота. Складносурядні речення. Складнопідрядні речення.

2

1

3

5

4

6

як сто, і тисячі, і мільйони років тому. 

щоб зазипати поля, і ліси, і дороги.

який засипле поля, і ліси, і дороги.

тому що не час.

наче навколо не зима.

Під холодним вітром тремтять кущі, мерзнуть дерева.

Вони вже давно стоять голі, і скоро зима подарує їм новий одяг але дерев ще немає. 

Пожовкла трава, почорніло опале побивше першою памороззю листя. 

До речі, саме в листопаді зазвичай найменше сонячних днів, тому майже кожен осінній день схожий на сутінки.

Сніг уже декілька раз укривав землю ковдрою але була вона білосніжною зовсім мало та швидко танула. 

Його творча спадщина величезна, його ідеї, що зазнали критики раніше тільки тепер знайдуть розуміння в українському суспільстві.

Адже цілком очевидно, що мрію Костомарова і його однодумців з Крило-Мефодіївського товариства про незалежність і самобутній розвиток української нації підтримає зараз кожен кому не байдужа доля України.

Немає також сумніву і в тому, що теорія класової злагоди Костомарова вигладає в наш час привабливішою...

Історик, письменник і етнограф Микола Костомаров, залишив у кожній з цих галузей інтелектуальної діяльності дуже помітний слід не зважаючи на те, що просидів рік у Петропавловській фортеці та 9 літ пробув на засланні...

Але це була людина, що в усьому йшла наперекір долі.

Ще високо над обрієм стояло сонце, коли гребці закінчили згрібати сіно. (Ю. Збанацький)

На серці було так легко, як часом у малої дитини гарного погідного ранку. (М. Коцюбинський)

Косарі затягли пісню так, що аж луна пішла понад ставом. (І. Нечуй-Левицький)

Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син. (В.Сосюра)

Все має пору, для всього приходить свій час. (М. Коцюбинський)

Перед ним лежав шляї курний, уже хоч була рання весна. (М. Коцюбинський)

Час летів, немов на крилах, і, мов сон, життя минало. (Леся Українка)

У самій глибині яру, де сади сходяться з лісом, стоїть хата. (І. Нечуй-Левицький)

Тепла все ще не було, дарма що минуло кілька днів березня. (П.Тичина)

Тихе море задвигтіло під човном, неначе хтось торкнув море з дна. (За І. Нечуй-Левицьким)

У печі, де яскраво палав вогонь, щось свистіло й гуло.

В тих місцях, де були болота, тепер зеленіє ліс.

Увечері, тільки люди повернулись з поля, ударив дзвін. (С. Скляренко)

Аж там ген-ген, де небо сходиться зморем, плив якийсь пароплав. (Ю. Збанацький)

Де я бачив розлогі Карпати, небо було покрито густими хмарами.

Там за горма давно вже день і сяє сонце а тут на дні міжгір'я ще ніч. (М. Коцюбинський)

У повітрі пахло весною і дув ласкавий теплий вітерець.

Зліва кінчалися пшеничні поля і розкішні луки.

Кругом була сніжна пустиня і на чорному небі яскраво сяяли зорі. (С.Меч)

За хвилину хмала зсунулася кудись убік і їх осліпило сонце. (За тв. Ю. Мушкетика)

 З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут. (М. Коцюбинський)

Ще високо над обрієм стояло сонце, коли гребці закінчили згрібати сіно. (Ю. Збанацький)

Раптом вітер зняв хмару пилу, яка закрила все. (М. Коцюбинський)

Пташки, що влітку так співали, ірій вже поодлітали. (Є.Гребінка)

 На серці було так легко, як часом у малої дитини гарного погідного ранку. (М. Коцюбинський)

і, й, та, ні-ні, ані-ані, та, також, а, але, та, проте

хоч-хоч, чи то - чи то, зате, однак

бо, через те що, тому що, затим що, тим що, оскільки

і, та, якщо, як, коли, але, проте, аби, раз, чи то-чи то

або-або, чи-чи, для того щоб, затим щоб, аби, ані-ані

підрядне означальне

підрядне часу

підрядне міри і ступеню

підрядне умови

підрядне порівняльне

Ще не прийшла весна, хоч вже гримлять потоки.   (О. Олесь)

Ми рушили до будинку, що виднівся на околиці села.

Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева  (В. Сосюра).

Джерела живуть доти, доки над ними нахиляються попечені жагою губи (І.Драч)

Небо, яке сьогодні тихе, синє й глибоке, наливає море блакиттю  (М. Коцюбинський)