Контрольна робота з теми "Безсполучникове складне речення"

А очі - як дві волошки, розквітлі на цілий світ.

Аби не впасти, тримайся рідної землі.

Жайворонки піднялися від землі й там високо під чистим небом видзвонювали свої пісні.

Поглянь у себе: море там вирує, міниться і грає.

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Я знаю певно: добрішає світ.

Чужих два слова в пісні буде - і пісня вся тоді чужа.

Стежка круто збігала на гору, губилася там серед кущів.

Гаснуть у плавнях летючі комети, тихо вмирає на заході ніч.

Дихає червневий вечір, линуть пахощі черемхи.

Зрубав одне дерево - посади два.

Знаю: сьогодні буде чудовий день.

Немає щастя вічного, немає, є вічний бій за щастя для усіх.

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм.

Пройшов дощ - дерева, рясно умиті веселими краплями, засяяли.

Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани.

Цвітуть яблуні, вишні ж уже одцвіли.

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Білі мухи налетіли - все подвір'я стало біле.

Віз ламається - чумак розуму набирається.

Засне натомлене місто - я знову побачу той дивний сон.

Коли хочеш щось сказати перш подумай.

Настане час все піде в архів.

Мороз посилюється вітер зриває з дерев останнє листя.

Осіннє сонце в шибку заглядає листок останній падає на стежку.

Здобудеш науку прийде хліб у руку.

Знаю розум теє зло переможе.

Я пам'ятаю йшла весна своїм походом смілим.

Обіймає ніч зорю за плечі синьо посміхається зоря.

Пролетіла зозуля великий клопіт птахи тепер мають.

Ранок був спокійний де-не-де пролітали клаптики снігу.

Не кидай іскри в солому і сама згорить і село спалить.

Повіяв вітер по долині пішла дібровою луна.

Грім гримить хліб буде родить.

На поле набігла велика хмара поле почорніло.

Як заздрю я тій білій хмарці вона пливе собі у далечінь.

І не треба долі дорікати всіх не зможе обігріть вона.

Ще раз постукав у вікно в господі нічого не зворухнулося.

Я знаю кожній дитині потрібна любов.

Зайде сонце Катерина по садочку ходить.

Вночі несподівано подув вітер, небо затяглося хмарами, пішов рясний дощ, мов з відра.

Берег наближався, ліс виростав, і ми радо стрибали в човні.

Розлука звила гніздо у серці, пам'ять відмовлялася зберігати картинки, смуток, огортаючи мене, тиснув і бентежив.

Тихо шелестіло листя верболозу, дика осока, зламана вітром, сичала під ногами.

кому

тире

двокрапку

крапку з комою

кому

тире

двокрапку

крапку з комою

Пан гуляв у себе в замку: у ярмі стогнали люди.

Пам'ятай: смак визначають не по шкарлупі, а по ядру.

Здалось на мить, пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм.

Війнув вітер - листя з клена жовте, золотаво-жовте полетіло.

Треті півні проспівають - я вернусь до хати.

Пахнуть росою гаї попелясті: легко шипшина достигла тремтить.

Битим шляхом стелиться туман: з півночі холодний вітер мчить.

Я знаю - правда переможе.