Контрольна робота з теми "Складносурядне речення"

 одне просте речення за змістом граматично залежить від іншого й з'єднується  з  ним  за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова

прості речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядним сполучником;

наявний лише один головний член;

три головні члени.

у простих реченнях, які входять у складносурядне, гово­риться про швидку зміну  подій, явищ

друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення

у складносурядному реченні є спільний другорядний член, що стосується обох простих речень

прості речення з'єднані підрядними сполучниками

Вона встала і виявилась зовсім не такою низенькою, як спер­шу здалося Луці

Неподалеку від гаю проходила дорога на Миргород, стоптана копитами коней, ліворуч - глинища, занесені снігом

У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми

Під гаєм хтось огонь покинув, чи подорожній там, чи косарі були, чи, може, вівчарі картопельку пекли

Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу

Гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинах

Посієм коло хижки мак-відюк, терлич посадимо коло порога, та й не приступиться ніяка сила

Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею

Ракета пливла в небі, і пливли тіні між високими торосами

І сяють радістю обличчя, і сонце весниться в очах

На хуторі вмирає день - і гасне перестигла бронза пшениць

Розумний біля вогню нагріється, а дурний спалиться

То заблищить самотня зірка, то срібним сяйвом вкриваються контури сизуватої хмари

Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі

В залі спалахнуло світло, і впала дивна тиша

Аж раптом грім - і яблуня – надвоє

Минуло чимало років, і крила поважчали: не зносять так уже легенько на хмари

Сонце пече неймовірно, але в густому вільшанику волого, приємно пахне кропивою

Край берега, у затишку, прив'язані човни; а три верби схили­лися, мов  журяться вони

 Зміясті вигинаються дороги, і сонце коням падає під ноги 

Вже червоніють помідори, і ходить осінь по траві

На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше борони­тись

Язик має й коняка, та не балака

Палали в гущавині квіти гранати, а в серці мойому палали пісні

Подвір'я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там

Сонце вже над самісіньким обрієм виглянуло з білорибиці- хмари і море знову заграло золотаво і весело

Ще синій ліс не взеленів, але квіток проріст уже підняв і розрізнив торішній злеглий лист

Поникли береги осінні, дерева гаснуть мов свічки та в ясно- сивім павутинні летять маленькі павучки

Минуло кілька недовгих хвилин, і вони сиділи поруч над во­дою, в гущавині дикого терника на камені

Був час обідньої перерви - і все живе поховалося в затінки, вщухло, принишкло

 Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть

Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться паху­чий чебрець

[ ], та [ ], ще [ ]

[ ], до [ ]

 [ ], та [ ] [ ]

[ ], та [ ]

щоб, чи, який, що, проте    

але, а, та, чи... чи, і, й

через те що, бо, тому що 

зате, як, наче, ніби, хто