Контрольна робота з теми: «Звертання. Вставні слова»

Поклін тобі моя зів’яла квітко      

 На Ласочка мила це ти спіймала.

Йдіть собі чорні вітри у вічність   

Діду чом дятел шишки їсть?

Не тривожся, моя пташино   

Мене, ти, дубе отінив, як хмара.

А ти голубе, співай  на калині          

 Ні, не бійся Тоню, гроза вже минає 

Учора сину подарували  смартфон

До рідного краю подумки лину

Доню моя іди вже до хати  

Ой у лузі червона калина похилилася

А я, правду кажучи, люблю поміркувати з ким-небудь у парі

А там, дивись, яєчко знайшов у гнізді – теж моє

Чи, може, в цьому якраз і є сила людини, без цього не знала б вона нічого?

Гей, джуро, глянь! Та їх там ціла сотня!

Ми з батьком тут бувало рибалили  

І знову все здавалося принишклим навіки

Тут не раз мені сумно бувало          

Ой не світи місяченьку нікому

Нікого, звичайно ж не було на цьому військовому судні

Аж тоді Климко зрозумів, що цей солдат очевидно боїться партизанів

А капітан, виявляється, не тільки останнім покидає палубу корабля, він останнім покидає й домівку

Тільки на жаль, мамо, я не встиг на потяг

Маріє, Марко, дубе

Бабусе, Федоре, пенале

веже, Аню, Василю

річко, полю, дощу

парто, Іллє, Миколе

Павле, клене, Віталію

любове, жовче, пісне

вовче, Софіє, Віталію

У променях вечірнього сонця сніг здається рожевим

Здається ми з вами десь зустрічалися

Здається вічністю буття маленька мить

І вечір осінній здається ще теплим

Видно, борсук знав, що вже достигли плоди яблунь

В калині, кажуть, материна любов і мудрість

Я знову міг зустрітися з тобою, що, до речі, і зробив.

Отже, після виконання досліду слід закрити препарати

Привітай же, моя ненько моя Україно, моїх діток нерозумних

Ой, ти травко-муравко, зеленій, радуй мої очі

Розкажи ж тепер, друже, Степане, про свою недолю

Поглянь, Остапе, Федько щось надзвичайне виробляє на річці

Віталію Степановичу

Віталію Степановиче

Віталіє Степановичу

Віталіє Степановиче