Неузгоджені та узгоджені означення

A Нам треба голосу Тараса (П. Тичина).

Б Видатні композитори намагалися відобразити в музичних творах солов’їні пісні (П. Кальченко).

Г Людина цінує солов’я не тільки за гарний спів (П. Кальченко).

A Під спів неньчиної пісні виростали поети і композитори, захисники рідної землі (В. Скуратівський).

Б Догоряв короткий осінній день, схиляв свою жовтогарячу голову на повитий серпанком обрій (І. Цюпа).

B Зійшов над хатою місяць уповні (М. Стельмах).

A Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень (Ф. Мамчур).

Б Найпершою ознакою освіченості є знання своєї історії (В. Скуратівський).

B Стогне парк у місячнім убранні, мов лишилось жить йому гак мало (В. Сосюра).

A Людина — найскладніша і найтонша система (І. Павлов).

Б Погляд дівчинки зупинився на ляльці.

Д У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т. Шевченко).

Е Нарешті настав час розлучатись (О. Довженко).

A Картинками старих дитячих книг здається далеч (М. Рильський).

Б Вік звікувати — не в гостях побувати (Народна творчість).

Г І нехай наше життя буде чудесною піснею (І. Цюпа).

Д Сьогодні сніг іти вже поривавсь (Л. Костенко).

A І квіткою, й калиною цвісти над ним буду (Т. Шевченко).

Б Схід уже червонів малиново, заливав небо яскравими променями (З газети).

B Не треба правду говорить цвітасто (Л. Костенко).

Д Лискуче срібло роси починає тремтіти синім туманцем (М. Стельмах).

А  Сонце вже ховалось за гори.

Б  Узгір’я хмариною спускалось в море.

В  Повіяв ранковий вітер.

Д  А ми ту червону калину підіймемо.

Е  Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

А Кожен народ по-своєму заселяв небо (М. Славинський).

Б Зірки групуються в химерні фігури (М. Славинський).

В Повітря пахло густим духом землі (Є. Гречанюк).