однорідні члени речення

А.Традиційна українська хата – це колиска нашого народу, де творилася його журлива і оптимістична доля, жеврів і вибухав його гнів, напиналися буденними клопотами, кохалися, народжувалися і вмирали, щоб поступитися місцем прийдешнім поколінням.

Б. З неї пішли у світ велетні думки і духу – князь Кий і літописець Нестор, філософ Сковорода і гетьман Б.Хмельницький, поети Т.Шевченко і І.Франко, конструктор космічних апаратів Ю.Кондратюк і письменник О.Довженко.

В. На Святий вечір Іван був завжди в дивнім настрої. Наче переповнений чимось таємничим і священним, він все робив поважно, неначе службу Божу служив.

Г. Божественне походження вогню зумовлює і віру у священну суть домашнього вогнища – талісмана роду.  

А. Вдосвіта

Б. По-троху

В. Цибулину

Г. Дочекаєшся.

 А. Першому

Б.Другому

В. Третьому

Г. Четвертому

А. Перше, друге.

Б. Друге, третє.

В. Третє, четверте.

   Г. Четверте, п’яте.

А. Першому

 Б.Другому

 В. Третьому

  Г. Четвертому

 А. Перше

Б.Друге

 В. Третє

 Г. П’яте

А. Першому

Б.Другому

В. Третьому

 Г. Четвертому

А. Хай на своїм віку кожен посадить дерево в полі чи садку.

Б. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна.

 В. Сірі султани пилюки, звихрені конем, осідали на скошеній  траві.

   Г. У полях диміла місячна курява і тихим посвистом бриніли  жита.

А.Шепотіли тихо жита, і жайворонок  вився у небі.

Б. Одна з кращих людських якостей – мужність, без якої людина не могла б вирощувати свій хліб, захищати від ворогів свій рідний дім.

В. І сяють, і сміються, і квіти, й хвилі, й зорі.

Г. Синє море , мов звірюка, то стогне, то виє.

А. На зустріч із князем виходило населення й уклінно вітало відважного витязя.

Б. Тягнуться до сонця і квіти і трави кучеряві, гори голубі.

В. Старезні дерева стоять обіч дороги і пахнуть хлібом, вощиною і медами.

Г. Не тільки будівельники, але й селяни з довколишніх сіл ще вночі збирались на берег.

А. На просторому, батьком змайстрованому столі їх чекає: і святий хліб, і картопля, і варена кукурудза.

Б. У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне.

В. І хата, і тин, і груша серед двору , все згадує себе в свою найкращу пору.

Г. І чути дзвони угорі : беріз вітрів, небес.

А. Барвистий килим: з трави, пролісків, рясту, фіалок – вкрив землю.

Б. В моїм серці : і бурі, і грози, й рокотання-ридання бандур.

В. І хліб, і першу радість, і сльозу – ми все по-братськи порівну поділим.

Г. По воді: то мерехтіли срібні персні,то котилися смугами, то пропадали в прибережнім ситняку.