Однорідні члени речення

Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі.

Теслярі робили мости на Дніпрі і Дінці, і на тихому Збручі.

Теслярі робили мости на Дніпрі - і Дінці, і на тихому Збручі.

Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці і на тихому Збручі.

Дивні риби, і хмари, і тіні биків бетонних все пливе наді мною.

Дивні риби і хмари, і тіні биків бетонних все пливе наді мною.

Дивні риби, і хмари, і тіні биків бетонних - все пливе наді мною.

Дивні риби, і хмари, і тіні биків бетонних: все пливе наді мною.

До аудиторії прийшли всі присутні, а саме ректор, декани, студенти.

Дивні риби, і хмари, і тіні биків бетонних все пливе наді мною.

Я вивчаю науки, які згодяться в майбутньому.

Дніпро краса України.

На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.

Осінню, веселим падолистом дихнув на нас вітер.

Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос.

Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

З хати виходять люди і дівчата і молодиці і чоловіки.

Почали стигнути плоди черешнi вишнi абрикоси персики яблунi грушi.

Бере все живе в сонця огонь золотий i живиться ним.

Все зникло наче в казцi i мiсто i гори iполе i гай.

Тому-то всi такi нiжнi до мене i батько iмати i дiд.

І зелений гай, і Лаврін, і його очі все щезло.

Тиша була наповнена звуками дзвінкою піснею жайворонка, дзижчанням польових мух, тихим шелестом стиглого жита

Лукаш дуже молодий хлопець гарний чорнобривий, стрункий.

І земля, і вода, і повітря - все поснуло.

То тут, то там на осонні прокльовуються пагінці картоплі, моркви, гарбузів, квасолі, динь.

Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожирає тіні на землі, заганяє їх під дерева, кущі й гущину.

Як мати любила робити і в городі, і в полі, і в лузі, і в лісі і тихо втішалася зробленим.

І коли доля раптом так жартує, що світло заступає чорна хмара, лише надія крила нам дарує і до життя у віру повертає.

І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом.

1

2

3

4

5

І квіт зорі і спалахи півонії космічний гул і мовчазний туман усе довкруг в довершеній гармонії звучить урочим ладом як орган.

Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь у дубовій вербовій корі у старих пеньках у дуплах у болотній воді.

Згадка про рідну землю завжди і в щасті і в горі і в хвилини сумнівів супроводить нас.

Голос духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах ремісницьких по місцях недолі й сліз

Наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листів і в вітрі і в стежках.

розведене пастухами ще зранку

що залишили недолугі туристи

і ховається за ліс сонце

і залишає по собі пустку

перетворюючись на чорне попелище

За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

У лісі в полі чи в городі розчиняюсь я в природі.

Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами

Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском

Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле.

Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях і на горі;

І будинки і дороги, і ліси все видно навкруги;