Підрядні сполучники та сполучні слова.

Не писав я до тебе в останні дні через те, що був у дорозі.

О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розвиток суспільства.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в духмяних пахощах.

Мовби, проте, але, як

щоб, ніби, коли б, оскільки

якщо, чи, що, то...то

ледве, також, або, хоча

зате, дарма що, коли

Вона знала, хто був у парку.

Вона сказала, що була вдома.

Грицунь сказав, що він іде найматись.

Сонечко сміється, і радіє небо.

Як не буде птахів, то й людське серце стане черствим.

Як нема чого їсти, то й святий збунтує.

Як вибирати між красою і правдою, я вибираю красу.

Розкажи мені, зоре, як правильно жити.

Де є страждання, там нема краси.

Та не злічить віків, що встигли вже пройти.

Не знав, що любов може розтопити найчерствіше серце.

Література, яка мала Тичину й Довженка, не має права здрібніти.

Я певен, що кожен творитиме добро.

Тим загибелі нема, кому світять ідеали.

Щоб дух двокрилля не схолов, у мені живуть і гнів, і радість.

Здається, що вже не вмістить людського стогону земля.

Коли в похід виходила батава, її піснями плакала Полтава.

Як не буде птахів, то й людське серце стане черствим.

Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив.

Коли б мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра у місто.

Твій дух не став приниженим і плоским , хоч слала доля чорні килими.

Там, де сонце торкнулося вершечків дерев, загорілося листя багрянцем.

Де є страждання, там нема краси.

Я знову згадую хвилини, коли кохав тебе.

Коли б оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила арфу золоту.

підмет

означення

додаток

обставина

Тобі я віддала усе, що мала (Сполучне слово). 

І шкода, що осінь моя минає в полях, у дібровах, а не в школі. (Підрядний сполучник.) 

Дізнавшись, що Добриня зник, Янка втратила спокій і сон. (Підрядний сполучник.) 

Тільки з переказів глухий гомін доходить, що копали цей колодязь колись чумаки. (Сполучне слово.) 

обставина

підмет

додаток

означення

підмет

означення

додаток

обставина

підмет

означення

додаток

обставина

підмет

означення

додаток

обставина

Щасливий, хто сни має милі.

Скільки голів, стільки й умів.

Виспівує та щебече, поки місяць зійде.

Немає такого дерева, щоб на нього птиці не сідали.

Нещасна нація, котра не вміє цінувати свої таланти.

Хоча була північ, спати не хотілося.

Де кров текла козацька, трава зеленіє.

Куди серце летить, туди й око глядить. 

Де є страждання, там нема краси.

Звідки ласка, звідти й казка.

Та не злічить віків, що встигли вже пройти.

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.

Не писав я до тебе в останні два дні через те, що був у дорозі.

О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Беруть на кпини молоді міста пращурів, що вийшли з неоліту.

Де молодий вогонь, що серце пік? (Д. Павличко).

У карих очах було стільки щастя, що Оксані за цілий вік не вичерпати його (Я. Качура).

Збратав нас труд, що творить чудеса (М. Рильський).

Історія, що сколихнула душу, здається мені дуже значу­щою (Ч. Айтматов).