Підрядні сполучники й сполучні слова у складнопідрядних реченнях

Щасливий, хто сни має милі.

Скільки голів, стільки й умів.

Виспівує та щебече, поки місяць зійде.

Немає такого дерева, щоб на ньому птиці не сідали.

Нещасна нація, котра не вміє цінувати свої таланти.

Звідки ласка, звідти й казка.

Хоча була північ, спати не хотілося.

Куди серце летить, туди й око глядить.

Де є страждання, там нема краси.

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.

Не писав я тобі у останні два дні, через те, що був у дорозі.

Потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Та незлічить віків, що встигли вже пройти.

Це був тільки сон, що ледь торкнувся пам'яті вустами.

А знаєш буває, що світ забуває слова.

Минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє.

Буває так, що в лютому весною пахне сніг.

Мені завжди здавалося, що у Греції навіть статуї теплі.

Коли в похід виходила батава, її піснями плакала Полтава.

Як не буде птахів, то й людське серце стане черствим.

Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра у місто.

Ця подорож нежданна, як грім на сніжній рівнині.

А може, то така правда, як на вербі груші.

Тепер я скрізь, де світло і любов.

Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити.