Контрольна робота № 5 з теми: " Речення зі звертаннями, вставними словами, відокремленими членами"

Указує на ввічливість    

  Виражає невпевненість 

 Виражає послідовність викладу  

Указує на джерело повідомлення  

  прикладка;

 додаток;

 обставина;

 уточнюючі члени речення.

прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником i не має додаткового обставинного значення;

одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, й не мають інтонаційного, стилістичного навантаження;

означення за змістом стосується не так підмета, як присудка;

 означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним.

відокремлюються (комами);

не відокремлюються.

 одиничним дієприслівником, який означає спосіб дії;

дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу;

 дієприслівниковим зворотом, перед яким стоїть підсилювальна частка i;

дієприслівниковим зворотом, який тісно пов'язаний із дієсловом-присудком;

дієприслівниковим зворотом, який виступає в ролі однорідного члена з невідокремленим іншим членом речення;

дієприслівниковим зворотом, що утворений дієприслівником i сполучним словом який i знаходиться в складі підрядного речення;

сполученням іменників з прийменниками залежно від, відповідно до, завдяки, з причини тощо, яке інтонаційно та стилістично не виділяється.

поширена прикладка стоїть перед означуваним іменником i не має обставинного значення;

виражена власною назвою й не має уточнюючого значення;

  зі сполучником як характеризує предмет з одного боку або має значення «у ролі кого, чого», тобто не має значення причини.

підмет, присудок, обставина;    

 додаток, означення, обставина;

  підмет, присудок, означення;     

 підмет, додаток, обставина.

Звертання — це слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення.

Звертання — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін.

  Звертання — це слово, що називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням.

 Звертання — слово або сполучення слів, речення, що містить у собі додаткове повідомлення.

 Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ

 О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив

 Добрий день, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх

До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься

 Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса

 Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів

До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань

Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік

Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості

 Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі

 Увечері, справді, пішов дощ

На щастя українці дарують гостю вишиваний рушник.

 Жахіть війни на щастя ви не знали.

Лише працьовитий може сподіватися на щастя.

 На щастя і печаль я маю право.