16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Пробне ЗНО

Додано: 22 травня
Предмет: Українська мова, 11 клас
Тест виконано: 288 разів
33 запитання
Запитання 1

Лексичну помилку допущено в рядку


варіанти відповідей

порушити питання

слідуючий учасник

музикальний слух

воєнний час

Запитання 2

Фразеологічний зворот ужито в реченні

варіанти відповідей

На синю синь води лягла від хмари тінь, просумувала хмара за собою.

Місяць в хмарах заблудився та й за гору закотився.

Додому ніч собі на небо йшла, і на зорю дивилася мурашка...

Котляревський давав чосу і в хвіст і в гриву не тільки богам, а й панам, підпанкам і слугам.

Запитання 3

Складним є речення

варіанти відповідей

На кручі стоять липи, дуби, а внизу повниться озеро. 

Скочив з сідла запорожець і повів коня у долину.

В усьому порядок і лад.  

Увечері в хаті ледве блимав каганець.

Запитання 4

Частку вжито в рядку

варіанти відповідей

Вже третю зиму ходив я до школи.  

Брехати — не ціпом махати.

Я лягаю на землю біля кринички.

Він став випитувати про все Степана.

Запитання 5

Літеру С на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

варіанти відповідей

...лагода, ...фотографувати, ...бити, ...чистити

...берегти, ...компрометувати, ...цементувати, ...сох

...творити, ...прямувати, ...писати, ...підлоба 

...чесати, ...цідити, ...хотіти, ...мочити

Запитання 6

Літеру Е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

варіанти відповідей

л...вада, к..рувати, вит...рати, шел...стіти  

ат...стат, ас...міляція, пл...ту, ч...кати

л...міш, ст...рпіти, реш...то, кл..котати  

др...гати, зач...пити, п...кти, п...ріг

Запитання 7

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Зеленим лісом вкриті схили Чернечої, могутньою буйною зеленню виповнено, здається, усі ярки та приярки, урочища вікові. (2) Дерева дужі, круті, гіллясті кущі не пролазні все якесь первісне все мовби самим своїм виглядом хоче показати людині, яка земля ця плодюча, які надпотужні сили таяться в ній. (3) Глянеш униз — ніби з літака бачиш суцільні верховіття дубів, глянеш угору — на схилах живе коріння м’ясисто випинається із землі. (4) А ще вище насупилась хмара, і чути, як дол у ній шумить. (5) Хмара помітно більшає, росте, сутінь від неї лягає на зелену діброву.

Орфографічну помилку допущено в слові -

варіанти відповідей

зеленню

урочища

не пролазні

надпотужні 

Запитання 8

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Зеленим лісом вкриті схили Чернечої, могутньою буйною зеленню виповнено, здається, усі ярки та приярки, урочища вікові. (2) Дерева дужі, круті, гіллясті кущі не пролазні все якесь первісне все мовби самим своїм виглядом хоче показати людині, яка земля ця плодюча, які надпотужні сили таяться в ній. (3) Глянеш униз — ніби з літака бачиш суцільні верховіття дубів, глянеш угору — на схилах живе коріння м’ясисто випинається із землі. (4) А ще вище насупилась хмара, і чути, як дол у ній шумить. (5) Хмара помітно більшає, росте, сутінь від неї лягає на зелену діброву.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні - 

варіанти відповідей

1

2

3

4

Запитання 9

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Зеленим лісом вкриті схили Чернечої, могутньою буйною зеленню виповнено, здається, усі ярки та приярки, урочища вікові. (2) Дерева дужі, круті, гіллясті кущі не пролазні все якесь первісне все мовби самим своїм виглядом хоче показати людині, яка земля ця плодюча, які надпотужні сили таяться в ній. (3) Глянеш униз — ніби з літака бачиш суцільні верховіття дубів, глянеш угору — на схилах живе коріння м’ясисто випинається із землі. (4) А ще вище насупилась хмара, і чути, як дол у ній шумить. (5) Хмара помітно більшає, росте, сутінь від неї лягає на зелену діброву.

Вставне слово є в реченні - 

варіанти відповідей

1

2

3

4

Запитання 10

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Зеленим лісом вкриті схили Чернечої, могутньою буйною зеленню виповнено, здається, усі ярки та приярки, урочища вікові. (2) Дерева дужі, круті, гіллясті кущі не пролазні все якесь первісне все мовби самим своїм виглядом хоче показати людині, яка земля ця плодюча, які надпотужні сили таяться в ній. (3) Глянеш униз — ніби з літака бачиш суцільні верховіття дубів, глянеш угору — на схилах живе коріння м’ясисто випинається із землі. (4) А ще вище насупилась хмара, і чути, як дол у ній шумить. (5) Хмара помітно більшає, росте, сутінь від неї лягає на зелену діброву.

Вищий ступінь порівняння прислівника вжито в реченні - 

варіанти відповідей

1

2

3

4

Запитання 11

Помилку в утворенні відмінкової форми числівника допущено в рядку

варіанти відповідей

дванадцяти, дванадцятьом, дванадцятьох, дванадцятьма

п’ятдесятьох, п’ятдесятьом, п’ятдесятьома, п’ятдесяти

сімдесяти, сімдесятьом, семидесятьма, сімдесятьох

десять, десяти, десятьох, десятьом

триста, трьохсот, трьомстам, трьомастами

Запитання 12

Знак м’якшення треба писати в усіх словах рядка

варіанти відповідей

л..ох, середн...ого, тр...ох, кров..., зол...ото, осінн...ого

с...омий, мол...одий, у лан...ці, Вас..чин, на ручен...ці

на таріл...ці, на голівон...ці, трет...ого, молодец..., на вишен...ці

милуєт...ся, л...отчик, намал...ований, козац...кий, калинон...ка

Хар...ків, читаєш..., повір...те, по-німец...ки, ткац...кий

Запитання 13

Правильно написано всі слова в рядку

варіанти відповідей

обличчя, Поволжжя, наллються, військкомат

барокко, священник, голландець, шаленний

статтею, блаженний, заввідділом, козаччина

Галиччина, аллегорія, статтей, Андорра

Ахіллес, Марокко, піцца, Вінничина

Запитання 14

Закінчення у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку

варіанти відповідей

чан, оракул, грам, багатокутник   

римейк, прес-реліз, багнет, вулкан

привид, вуличник, злив, корвет 

шабаш, конюх, маяк, медовар   

Сибір, резервуар, рейтинг, рекорд

Запитання 15

Помилку допущено в рядку

варіанти відповідей

виконати згідно розпорядження

діяти відповідно до постанови

навчатися впродовж року 

працювати за схемою  

помилитися через неуважність

Запитання 16

Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні

варіанти відповідей

Як/би  я тепер хотіла у мале човенце сісти і далеко на схід сонця золотим шляхом поплисти!

Ледве-ледве від власного картання захищаюсь і ледве стримую докори свого серця за/те, що завинила без вини.

І тільки люди зморщили чоло: — Не може бути що/б таке було.

Все одно, що/б не сталось, ми не розлучимось.

Вони говорили про/те, чого не варт робити.

Запитання 17

Через дефіс треба писати всі слова в рядку

варіанти відповідей

дельта/план, організаційно/профілактичний, професійно/кулінарний

пружно/пластичний, прямо/протилежний, прусько/австрійський

спірально/зігнутий, спірально/конусний, функціонально/протилежний

дельта/промені, ядерно/ракетний, суспільно/політичний

південно/африканський, південно/східний, нормативно/правовий

Запитання 18

Правильно утворено форму наказового способу дієслова в рядку

варіанти відповідей

з’ясуємо

не мовчімо

подякуємо

дозволимо

намалюємо

Запитання 19

Кому перед І треба ставити в реченні (коми пропущено)

варіанти відповідей

Івась і Грицько ішли по боках і доглядали овечат.

Дідусь дуже любив маленького Павлика і завжди йому розповідав про зайців, про вовків, про лисичок.

А він уявіть собі і вухом не веде.

Ви життя давали колоскові, щоб наливався соком і зерном.

Вона (гуска) вважала себе довголітньою, бо прожила вже три літа і три зими.

Запитання 20

Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

варіанти відповідей

запорожець, сльоза, борода, мова   

здоров’я, діло, вітерець, пил

бадилля, надія, птах, життя  

колосок, сік, зерно, табунець 

голуб, щось, неслухняний, якість

Запитання 21

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

варіанти відповідей

Був дощ м’який, і гречка пахне душно.

І хліб зійшов, як гімн весні і літу.

Темрява з кутків давно вже вийшла та й обступила нас, немов облога.

Осінь, увійшовши у свої права повелась спочатку суворо, все чогось хмурилась, сльозилась, а потім пом’якшала.

Хлопець не спав, думаючи про райську квітку щастя.

Запитання 22

Простим є речення

варіанти відповідей

Після вечері Микола взяв свиту й ліг спати на току, на соломі, але його не брав сон.

Це була весела зелена галявина, і на ній росли квіти.

Ростіть скоріш, хлоп’ята, на підмогу татусеві.

Минуло літо, тільки бабине горить ще, спадає листя на траву, неначе кров, і баня неба молитовно пнеться вище, темнішає немов.

Весь світ стоїть, мов храм, розписаний модерно, весь Божий світ яріє барвами яси.

Запитання 23

Поширеним є речення

варіанти відповідей

Батько був щасливим.

Хай він принесе.

Світає...

Минула тривожна година.

Двоє друзів бігали-дріботіли.

Запитання 24

Установіть відповідність між видом односкладного речення і прикладом

1 означено-особове                        

2 неозначено-особове                   

3 узагальнено-особове                  

4 безособове                                     


А Портрети його друкуватимуть у столичних газетах.

Б Вовка пастухом не ставлять.

В Вогонь! Червоний, веселий, чистий.

Г Не забудьте пом’янути незлим, тихим словом.

Д До самого села не зустрілося жодної живої душі.

варіанти відповідей

1Г 2А 3Б 4Д

1А 2Г 3Б 4Д

1Г 2Б 3А 4Д

1Г 2А 3Д 4Б

1Г 2В 3Б 4Д

Запитання 25

Установіть відповідність між видом підрядного речення і прикладом.

1 означальне 2 з’ясувальне 3 причини 4 місця


А Оскільки ми істоти енерготворчі, то висилаємо чи приймаємо свою й чужу енергію.

Б Богдан припав до землі, що плакала ранковою сльозою.

В Так літував Іван у полонині, аж поки вона не спустіла.

Г Говорять, що матері сльози гарячі і міцнеє каміння проймають.

Д Не плач і не ходи туди вечорами, де стежки тернами втикані і де гаряча земля.

варіанти відповідей

1Б 2Г 3А 4Д

1Г 2Б 3А 4Д

1Б 2А 3Г 4Д

1Б 2Г 3Д 4А

1Б 2Г 3В 4Д

Запитання 26

Установіть відповідність між відокремленим членом речення і прикладом.

1 означення   2 прикладка    3 обставина     4 додаток                           


А Ось приходить і другий підпасич — Грицько, Чупринів син.

Б Низькі хмари пропливають над деревами то брудно-чорні, то темно-сизі, зрідка з-під них сполоханим птахом зірветься вітрець, зітхаючи.

В Скелі, омиті морськими хвилями, здавалися богатирями з казок.

Г Мужай, прекрасна наша мово, живи, народу віще слово, цвіти над нами веселково, як мир, як щас­тя, як любов!

Д Всі учні, крім тих, хто захворів, писали пробні тести з української мови.

варіанти відповідей

1В 2А 3Б 4Д

1А 2В 3Б 4Д

1В 2Б 3А 4Д

1В 2А 3Д 4Б

1В 2А 3Г 4Д

Запитання 27

Визначте правильне тлумачення фразеологізмів.

Фразеологізм                     Тлумачення

1 спіймати на вудочку    А перехитрити, ошукати кого-небудь

2 влучати в саме око     Б влучати всередину

3 показати клас                В зробити, виконати що-небудь з майстерністю

4 передати куті меду       Г зробити страву занадто солодкою

Д перевищувати норму в чомусь

варіанти відповідей

1А 2Б 3В 4Д

1В 2Б 3А 4Д

1Б 2В 3А 4Д

1Б 2В 3Г 4Д

1Б 2В 3А 4Г

Запитання 28

З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

— А кому вже (1) не гидко, (2) той, виходить, (3) непомітно сам уже погидшав, — сказав спокійно Леї навіть не (4) глянувши в бік Галая.

1            А займенник

2            Б дієприкметник (як форма дієслова)

3            В дієприслівник (як форма дієслова)

4            Г прислівник

Д частка


варіанти відповідей

1Д 2А 3Г 4В

1А 2Д 3Г 4В

1Д 2Г 3А 4В

1Д 2А 3В 4Г

1Д 2А 3Г 4Б

Запитання 29

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Шевченко вовіки насущний

(1-8) Кожна доба заново прочитує Шевченка. І кожен достойний український письменник, праців­ник культури, громадянин, кожен, хто відчуває себе українцем, шукаючи натхнення, визначаючи своє місце в житті, свій обов'язок перед рідним народом, незмінно відчував потребу осмислити Шевченка для себе, для своєї особистої долі. І всякий ворог українського народу, коли хотів розтлити його душу, оволодіти його серцем, незмінно стикався з Шевченком і намагався накласти на нього свою руку, пере­фарбувати його, спотворити, зробити «своїм». Боротьба за Шевченка й триває так довго, тому й була такою гострою, що це — боротьба за душу українського народу.

(9-11) Бувши кров’ю від крові і плоттю від плоті свого багатостраждального народу, безмежно люблячи його і належачи йому всією своєю істотою, він ненавидів у ньому те, що було виховане сто­літтями поневолення і національного розтління.

(12-22) Узявши від народу все краще і життєдайне, він відринув гірше, ветхе. Та він не лише взяв від народу — він йому сторицею віддячився. Він присвятився гуманістичній освіті, демократичному вихованню мас. Велика його заслуга перед українським народом насамперед, а потім і перед іншими народами — в тому, що він уперто втеплював у його свідомість ідеї демократизму, народного само­врядування, ідеї соціальної та національної справедливості, правди і свободи. Поняття правди і волі, що проймають всю його поезію, дуже широкі, дуже конкретні, дуже людяні. Велика заслуга його в тому, що, доклавши стільки зусиль до пробудження національного самоусвідомлення українського народу та виховання національної гідності, він спрямував їх не в бік національної замкненості, а в бік взаємопізнання.та взаємоповаги, рівноправного спілкування, дружби та братерства народів.

(23-24) Та Шевченко належить не лише Україні — всьому людству, хоч кожне його слово — про Україну.

(25-28) Тут відбувається нечасте в історії літератури, але підвладне генієві, щасливе перетворення: поезія, породжена злобою дня, живе вічно. Поезія, зміст, характер, призначення якої безпосередньо національні, набуває загальнолюдського значення, виростає до світових масштабів, стає «родовим» явищем людського духу.

(29-39) Загальнолюдське значення поезії Шевченка не тільки в тому, що він, як і кожен геній, збагатив духовний потенціал людства, зробивши доступним для всіх народів те, що пережив, передумав, скристалізував у слово народ український і чого він досягнув у царстві думки і духу. Загальнолюдське значення Шевченкової поезії в тому, що вона самому українському народові дала розуміння його долі, його потреб та його завдань перед лицем майбутнього — з погляду загальнолюдської історії та боротьби, загальнолюдських завоювань розуму й духу, світового прогресу, з висоти найпередовіших ідеалів та уявлень свого часу. Давши людству краще з українського народного, він водночас дав українському народові краще із загальнолюдського. Говоримо, звичайно, не тільки про самого Шевченка, а про весь той рух духовного відродження і піднесення, що сконцентрувався навколо його імені, подвигу, творчості, пам’яті.

(40-43) У поезії Шевченка відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Те, що він пережив і передумав, вищою мірою виявляє сутність людини взагалі і водночас позначене печаттю могутньої і неповторної індивідуальності, засвідчуючи невичерпну багатоманітність людського духу.

(44-55) Поезія Шевченка глибоко психологічна: багато його віршів — це не просто розвиток його думки, образу, настрою, як звичайно буває в ліриці. Це закінчена психологічна картина, психологічна повість, де втілено не частку людини, не якусь її рису, не якийсь момент її життя, а всю людину, все її життя. У Шевченка багато таких творів, де він живе не якимсь одним душевним актом, а весь цілком, сповна, всією своєю істотою, створюючи закінчений, всеоб’ємний, вичерпний людський образ, являючи цілий світ. Здається, тут уже все сказано, більше вже поет нічого не зможе повідати людям. Та новий вірш — і новий світ, такий же закінчений і вичерпний. Ця безкрайність суб’єктивного — теж великий внесок Шевченків у збагачення й розвиток духовності народу, у скарбницю загальнолюдських цінностей культури. Водночас поет сам щедро черпав з цієї скарбниці, на його творчості лежить печать щасливого прилучення до світової культури, і сама вона — одна з вершин цієї культури.

(56-61) Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко — це не тільки те, що вивчають, а й ге, чим живуть. У чому черпають сили й надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої.непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:

...Свою Україну любіть, Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Синонімом до слова насущний, ужитого в заголовку, є

варіанти відповідей

злободенний

актуальний

болючий

пекучий

Запитання 30

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Шевченко вовіки насущний

(1-8) Кожна доба заново прочитує Шевченка. І кожен достойний український письменник, праців­ник культури, громадянин, кожен, хто відчуває себе українцем, шукаючи натхнення, визначаючи своє місце в житті, свій обов'язок перед рідним народом, незмінно відчував потребу осмислити Шевченка для себе, для своєї особистої долі. І всякий ворог українського народу, коли хотів розтлити його душу, оволодіти його серцем, незмінно стикався з Шевченком і намагався накласти на нього свою руку, пере­фарбувати його, спотворити, зробити «своїм». Боротьба за Шевченка й триває так довго, тому й була такою гострою, що це — боротьба за душу українського народу.

(9-11) Бувши кров’ю від крові і плоттю від плоті свого багатостраждального народу, безмежно люблячи його і належачи йому всією своєю істотою, він ненавидів у ньому те, що було виховане сто­літтями поневолення і національного розтління.

(12-22) Узявши від народу все краще і життєдайне, він відринув гірше, ветхе. Та він не лише взяв від народу — він йому сторицею віддячився. Він присвятився гуманістичній освіті, демократичному вихованню мас. Велика його заслуга перед українським народом насамперед, а потім і перед іншими народами — в тому, що він уперто втеплював у його свідомість ідеї демократизму, народного само­врядування, ідеї соціальної та національної справедливості, правди і свободи. Поняття правди і волі, що проймають всю його поезію, дуже широкі, дуже конкретні, дуже людяні. Велика заслуга його в тому, що, доклавши стільки зусиль до пробудження національного самоусвідомлення українського народу та виховання національної гідності, він спрямував їх не в бік національної замкненості, а в бік взаємопізнання.та взаємоповаги, рівноправного спілкування, дружби та братерства народів.

(23-24) Та Шевченко належить не лише Україні — всьому людству, хоч кожне його слово — про Україну.

(25-28) Тут відбувається нечасте в історії літератури, але підвладне генієві, щасливе перетворення: поезія, породжена злобою дня, живе вічно. Поезія, зміст, характер, призначення якої безпосередньо національні, набуває загальнолюдського значення, виростає до світових масштабів, стає «родовим» явищем людського духу.

(29-39) Загальнолюдське значення поезії Шевченка не тільки в тому, що він, як і кожен геній, збагатив духовний потенціал людства, зробивши доступним для всіх народів те, що пережив, передумав, скристалізував у слово народ український і чого він досягнув у царстві думки і духу. Загальнолюдське значення Шевченкової поезії в тому, що вона самому українському народові дала розуміння його долі, його потреб та його завдань перед лицем майбутнього — з погляду загальнолюдської історії та боротьби, загальнолюдських завоювань розуму й духу, світового прогресу, з висоти найпередовіших ідеалів та уявлень свого часу. Давши людству краще з українського народного, він водночас дав українському народові краще із загальнолюдського. Говоримо, звичайно, не тільки про самого Шевченка, а про весь той рух духовного відродження і піднесення, що сконцентрувався навколо його імені, подвигу, творчості, пам’яті.

(40-43) У поезії Шевченка відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Те, що він пережив і передумав, вищою мірою виявляє сутність людини взагалі і водночас позначене печаттю могутньої і неповторної індивідуальності, засвідчуючи невичерпну багатоманітність людського духу.

(44-55) Поезія Шевченка глибоко психологічна: багато його віршів — це не просто розвиток його думки, образу, настрою, як звичайно буває в ліриці. Це закінчена психологічна картина, психологічна повість, де втілено не частку людини, не якусь її рису, не якийсь момент її життя, а всю людину, все її життя. У Шевченка багато таких творів, де він живе не якимсь одним душевним актом, а весь цілком, сповна, всією своєю істотою, створюючи закінчений, всеоб’ємний, вичерпний людський образ, являючи цілий світ. Здається, тут уже все сказано, більше вже поет нічого не зможе повідати людям. Та новий вірш — і новий світ, такий же закінчений і вичерпний. Ця безкрайність суб’єктивного — теж великий внесок Шевченків у збагачення й розвиток духовності народу, у скарбницю загальнолюдських цінностей культури. Водночас поет сам щедро черпав з цієї скарбниці, на його творчості лежить печать щасливого прилучення до світової культури, і сама вона — одна з вершин цієї культури.

(56-61) Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко — це не тільки те, що вивчають, а й ге, чим живуть. У чому черпають сили й надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої.непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:

...Свою Україну любіть, Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Загальним відносно інших є зміст висловлення

варіанти відповідей

Велика його заслуга перед українським народом ... в тому, що він уперто вщеплював у його свідомість ідеї демократизму, народного самоврядування, ... соціальної та національної справедливості, правди і свободи (рядки 14-17).

Він присвятився гуманістичній освіті, демократичному вихованню мас (рядки 13-14).

Та він не лише взяв від народу — він йому сторицею віддячився (рядки 12-13).

Доклавши стільки зусиль до пробудження національного самоусвідомлення українського народу та виховання національної гідності, він спрямував їх не в бік національної за­мкненості, а в бік взаємопізнання та взаємоповаги, рівноправного спілкування, дружби та братерства народів (рядки 19-22).

Запитання 31

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Шевченко вовіки насущний

(1-8) Кожна доба заново прочитує Шевченка. І кожен достойний український письменник, праців­ник культури, громадянин, кожен, хто відчуває себе українцем, шукаючи натхнення, визначаючи своє місце в житті, свій обов'язок перед рідним народом, незмінно відчував потребу осмислити Шевченка для себе, для своєї особистої долі. І всякий ворог українського народу, коли хотів розтлити його душу, оволодіти його серцем, незмінно стикався з Шевченком і намагався накласти на нього свою руку, пере­фарбувати його, спотворити, зробити «своїм». Боротьба за Шевченка й триває так довго, тому й була такою гострою, що це — боротьба за душу українського народу.

(9-11) Бувши кров’ю від крові і плоттю від плоті свого багатостраждального народу, безмежно люблячи його і належачи йому всією своєю істотою, він ненавидів у ньому те, що було виховане сто­літтями поневолення і національного розтління.

(12-22) Узявши від народу все краще і життєдайне, він відринув гірше, ветхе. Та він не лише взяв від народу — він йому сторицею віддячився. Він присвятився гуманістичній освіті, демократичному вихованню мас. Велика його заслуга перед українським народом насамперед, а потім і перед іншими народами — в тому, що він уперто втеплював у його свідомість ідеї демократизму, народного само­врядування, ідеї соціальної та національної справедливості, правди і свободи. Поняття правди і волі, що проймають всю його поезію, дуже широкі, дуже конкретні, дуже людяні. Велика заслуга його в тому, що, доклавши стільки зусиль до пробудження національного самоусвідомлення українського народу та виховання національної гідності, він спрямував їх не в бік національної замкненості, а в бік взаємопізнання.та взаємоповаги, рівноправного спілкування, дружби та братерства народів.

(23-24) Та Шевченко належить не лише Україні — всьому людству, хоч кожне його слово — про Україну.

(25-28) Тут відбувається нечасте в історії літератури, але підвладне генієві, щасливе перетворення: поезія, породжена злобою дня, живе вічно. Поезія, зміст, характер, призначення якої безпосередньо національні, набуває загальнолюдського значення, виростає до світових масштабів, стає «родовим» явищем людського духу.

(29-39) Загальнолюдське значення поезії Шевченка не тільки в тому, що він, як і кожен геній, збагатив духовний потенціал людства, зробивши доступним для всіх народів те, що пережив, передумав, скристалізував у слово народ український і чого він досягнув у царстві думки і духу. Загальнолюдське значення Шевченкової поезії в тому, що вона самому українському народові дала розуміння його долі, його потреб та його завдань перед лицем майбутнього — з погляду загальнолюдської історії та боротьби, загальнолюдських завоювань розуму й духу, світового прогресу, з висоти найпередовіших ідеалів та уявлень свого часу. Давши людству краще з українського народного, він водночас дав українському народові краще із загальнолюдського. Говоримо, звичайно, не тільки про самого Шевченка, а про весь той рух духовного відродження і піднесення, що сконцентрувався навколо його імені, подвигу, творчості, пам’яті.

(40-43) У поезії Шевченка відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Те, що він пережив і передумав, вищою мірою виявляє сутність людини взагалі і водночас позначене печаттю могутньої і неповторної індивідуальності, засвідчуючи невичерпну багатоманітність людського духу.

(44-55) Поезія Шевченка глибоко психологічна: багато його віршів — це не просто розвиток його думки, образу, настрою, як звичайно буває в ліриці. Це закінчена психологічна картина, психологічна повість, де втілено не частку людини, не якусь її рису, не якийсь момент її життя, а всю людину, все її життя. У Шевченка багато таких творів, де він живе не якимсь одним душевним актом, а весь цілком, сповна, всією своєю істотою, створюючи закінчений, всеоб’ємний, вичерпний людський образ, являючи цілий світ. Здається, тут уже все сказано, більше вже поет нічого не зможе повідати людям. Та новий вірш — і новий світ, такий же закінчений і вичерпний. Ця безкрайність суб’єктивного — теж великий внесок Шевченків у збагачення й розвиток духовності народу, у скарбницю загальнолюдських цінностей культури. Водночас поет сам щедро черпав з цієї скарбниці, на його творчості лежить печать щасливого прилучення до світової культури, і сама вона — одна з вершин цієї культури.

(56-61) Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко — це не тільки те, що вивчають, а й ге, чим живуть. У чому черпають сили й надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої.непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:

...Свою Україну любіть, Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Із твердженням «Боротьба за Шевченка й триває так довго, тому й була такою гострою, що це — боротьба за душу українського народу» (рядки 7-8) співвідноситься висновок

варіанти відповідей

Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу (рядки 55-56).

У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі (рядки 58-59).

Шевченко належить не лише Україні — всьому людству, хоч кожне його слово — про Україну (рядки 23-24).

Тут відбувається нечасте в історії літератури, але підвладне генієві, щасливе перетво­рення: поезія, породжена злобою дня, живе вічно (рядки 25-26).

Запитання 32

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Шевченко вовіки насущний

(1-8) Кожна доба заново прочитує Шевченка. І кожен достойний український письменник, праців­ник культури, громадянин, кожен, хто відчуває себе українцем, шукаючи натхнення, визначаючи своє місце в житті, свій обов'язок перед рідним народом, незмінно відчував потребу осмислити Шевченка для себе, для своєї особистої долі. І всякий ворог українського народу, коли хотів розтлити його душу, оволодіти його серцем, незмінно стикався з Шевченком і намагався накласти на нього свою руку, пере­фарбувати його, спотворити, зробити «своїм». Боротьба за Шевченка й триває так довго, тому й була такою гострою, що це — боротьба за душу українського народу.

(9-11) Бувши кров’ю від крові і плоттю від плоті свого багатостраждального народу, безмежно люблячи його і належачи йому всією своєю істотою, він ненавидів у ньому те, що було виховане сто­літтями поневолення і національного розтління.

(12-22) Узявши від народу все краще і життєдайне, він відринув гірше, ветхе. Та він не лише взяв від народу — він йому сторицею віддячився. Він присвятився гуманістичній освіті, демократичному вихованню мас. Велика його заслуга перед українським народом насамперед, а потім і перед іншими народами — в тому, що він уперто втеплював у його свідомість ідеї демократизму, народного само­врядування, ідеї соціальної та національної справедливості, правди і свободи. Поняття правди і волі, що проймають всю його поезію, дуже широкі, дуже конкретні, дуже людяні. Велика заслуга його в тому, що, доклавши стільки зусиль до пробудження національного самоусвідомлення українського народу та виховання національної гідності, він спрямував їх не в бік національної замкненості, а в бік взаємопізнання.та взаємоповаги, рівноправного спілкування, дружби та братерства народів.

(23-24) Та Шевченко належить не лише Україні — всьому людству, хоч кожне його слово — про Україну.

(25-28) Тут відбувається нечасте в історії літератури, але підвладне генієві, щасливе перетворення: поезія, породжена злобою дня, живе вічно. Поезія, зміст, характер, призначення якої безпосередньо національні, набуває загальнолюдського значення, виростає до світових масштабів, стає «родовим» явищем людського духу.

(29-39) Загальнолюдське значення поезії Шевченка не тільки в тому, що він, як і кожен геній, збагатив духовний потенціал людства, зробивши доступним для всіх народів те, що пережив, передумав, скристалізував у слово народ український і чого він досягнув у царстві думки і духу. Загальнолюдське значення Шевченкової поезії в тому, що вона самому українському народові дала розуміння його долі, його потреб та його завдань перед лицем майбутнього — з погляду загальнолюдської історії та боротьби, загальнолюдських завоювань розуму й духу, світового прогресу, з висоти найпередовіших ідеалів та уявлень свого часу. Давши людству краще з українського народного, він водночас дав українському народові краще із загальнолюдського. Говоримо, звичайно, не тільки про самого Шевченка, а про весь той рух духовного відродження і піднесення, що сконцентрувався навколо його імені, подвигу, творчості, пам’яті.

(40-43) У поезії Шевченка відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Те, що він пережив і передумав, вищою мірою виявляє сутність людини взагалі і водночас позначене печаттю могутньої і неповторної індивідуальності, засвідчуючи невичерпну багатоманітність людського духу.

(44-55) Поезія Шевченка глибоко психологічна: багато його віршів — це не просто розвиток його думки, образу, настрою, як звичайно буває в ліриці. Це закінчена психологічна картина, психологічна повість, де втілено не частку людини, не якусь її рису, не якийсь момент її життя, а всю людину, все її життя. У Шевченка багато таких творів, де він живе не якимсь одним душевним актом, а весь цілком, сповна, всією своєю істотою, створюючи закінчений, всеоб’ємний, вичерпний людський образ, являючи цілий світ. Здається, тут уже все сказано, більше вже поет нічого не зможе повідати людям. Та новий вірш — і новий світ, такий же закінчений і вичерпний. Ця безкрайність суб’єктивного — теж великий внесок Шевченків у збагачення й розвиток духовності народу, у скарбницю загальнолюдських цінностей культури. Водночас поет сам щедро черпав з цієї скарбниці, на його творчості лежить печать щасливого прилучення до світової культури, і сама вона — одна з вершин цієї культури.

(56-61) Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко — це не тільки те, що вивчають, а й ге, чим живуть. У чому черпають сили й надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої.непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:

...Свою Україну любіть, Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Серед наведених суджень, що підтверджують думку «Та Шевченко належить не лише Україні — всьому людству, хоч кожне його слово — про Україну» (рядки 23-24), зайвим є судження

варіанти відповідей

Бувши кров’ю від крові і плоттю від плоті свого багатостраждального народу, безмежно люблячи його і належачи йому всією своєю істотою, він ненавидів у ньому те, що було виховане століттями поневолення і національного розтління (рядки 9-11).

Поезія, зміст, характер, призначення якої безпосередньо національні, набуває загальнолюдського значення, виростає до світових масштабів, стає «родовим» явищем людського духу (рядки 26-28).

Він, як і кожен геній, збагатив духовний потенціал людства, зробивши доступним для всіх народів те, що пережив, передумав, скристалізував у слово народ український і чого він досягнув у царстві думки і духу (рядки 29-32).

Ця безкрайність суб’єктивного — теж великий внесок Шевченків у збагачення й роз­виток духовності народу, у скарбницю загальнолюдських цінностей культури (рядки 51-53).

Запитання 33

Прочитайте текст (цифри у дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання.

Шевченко вовіки насущний

(1-8) Кожна доба заново прочитує Шевченка. І кожен достойний український письменник, праців­ник культури, громадянин, кожен, хто відчуває себе українцем, шукаючи натхнення, визначаючи своє місце в житті, свій обов'язок перед рідним народом, незмінно відчував потребу осмислити Шевченка для себе, для своєї особистої долі. І всякий ворог українського народу, коли хотів розтлити його душу, оволодіти його серцем, незмінно стикався з Шевченком і намагався накласти на нього свою руку, пере­фарбувати його, спотворити, зробити «своїм». Боротьба за Шевченка й триває так довго, тому й була такою гострою, що це — боротьба за душу українського народу.

(9-11) Бувши кров’ю від крові і плоттю від плоті свого багатостраждального народу, безмежно люблячи його і належачи йому всією своєю істотою, він ненавидів у ньому те, що було виховане сто­літтями поневолення і національного розтління.

(12-22) Узявши від народу все краще і життєдайне, він відринув гірше, ветхе. Та він не лише взяв від народу — він йому сторицею віддячився. Він присвятився гуманістичній освіті, демократичному вихованню мас. Велика його заслуга перед українським народом насамперед, а потім і перед іншими народами — в тому, що він уперто втеплював у його свідомість ідеї демократизму, народного само­врядування, ідеї соціальної та національної справедливості, правди і свободи. Поняття правди і волі, що проймають всю його поезію, дуже широкі, дуже конкретні, дуже людяні. Велика заслуга його в тому, що, доклавши стільки зусиль до пробудження національного самоусвідомлення українського народу та виховання національної гідності, він спрямував їх не в бік національної замкненості, а в бік взаємопізнання.та взаємоповаги, рівноправного спілкування, дружби та братерства народів.

(23-24) Та Шевченко належить не лише Україні — всьому людству, хоч кожне його слово — про Україну.

(25-28) Тут відбувається нечасте в історії літератури, але підвладне генієві, щасливе перетворення: поезія, породжена злобою дня, живе вічно. Поезія, зміст, характер, призначення якої безпосередньо національні, набуває загальнолюдського значення, виростає до світових масштабів, стає «родовим» явищем людського духу.

(29-39) Загальнолюдське значення поезії Шевченка не тільки в тому, що він, як і кожен геній, збагатив духовний потенціал людства, зробивши доступним для всіх народів те, що пережив, передумав, скристалізував у слово народ український і чого він досягнув у царстві думки і духу. Загальнолюдське значення Шевченкової поезії в тому, що вона самому українському народові дала розуміння його долі, його потреб та його завдань перед лицем майбутнього — з погляду загальнолюдської історії та боротьби, загальнолюдських завоювань розуму й духу, світового прогресу, з висоти найпередовіших ідеалів та уявлень свого часу. Давши людству краще з українського народного, він водночас дав українському народові краще із загальнолюдського. Говоримо, звичайно, не тільки про самого Шевченка, а про весь той рух духовного відродження і піднесення, що сконцентрувався навколо його імені, подвигу, творчості, пам’яті.

(40-43) У поезії Шевченка відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Те, що він пережив і передумав, вищою мірою виявляє сутність людини взагалі і водночас позначене печаттю могутньої і неповторної індивідуальності, засвідчуючи невичерпну багатоманітність людського духу.

(44-55) Поезія Шевченка глибоко психологічна: багато його віршів — це не просто розвиток його думки, образу, настрою, як звичайно буває в ліриці. Це закінчена психологічна картина, психологічна повість, де втілено не частку людини, не якусь її рису, не якийсь момент її життя, а всю людину, все її життя. У Шевченка багато таких творів, де він живе не якимсь одним душевним актом, а весь цілком, сповна, всією своєю істотою, створюючи закінчений, всеоб’ємний, вичерпний людський образ, являючи цілий світ. Здається, тут уже все сказано, більше вже поет нічого не зможе повідати людям. Та новий вірш — і новий світ, такий же закінчений і вичерпний. Ця безкрайність суб’єктивного — теж великий внесок Шевченків у збагачення й розвиток духовності народу, у скарбницю загальнолюдських цінностей культури. Водночас поет сам щедро черпав з цієї скарбниці, на його творчості лежить печать щасливого прилучення до світової культури, і сама вона — одна з вершин цієї культури.

(56-61) Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко — це не тільки те, що вивчають, а й ге, чим живуть. У чому черпають сили й надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої.непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:

...Свою Україну любіть, Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Висловлення з тексту «Поезія Шевченка глибоко психологічна: багато його віршів — це не просто роз­виток його думки, образу, настрою, як звичайно буває в ліриці» (рядки 44-45) слід уважати

варіанти відповідей

висновком з попереднього роздуму автора

судженням, яке автор має підтвердити або спростувати

доказом, що підтверджує висловлене судження

формулюванням проблеми, суперечливого питання

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест