"Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами"

Чумак іде, подивиться та й голову схилить.

На, Ласочко, це ти спіймала! 

У садочку в холодочку гарна мати молода возить донечку в візочку.

Літа орел, літа сизий попід небесами.

Не збавляй собі сну, не дивись у той бік, моя пташко!

Та ти, мене дубе, отінив, як хмара.

А ти голубонько, ти кралечко моя поки співаєш на калині, то й весело мені!

Бач Оксана, я жартую, а ти й справді плачеш.

основна функція звертання – привернути увагу співрозмовника

звертання, що стоїть на початку речення, виділяється комою або знаком оклику

звертання, що стоїть у середині речення, виділяється тире

у фольклорі, в художніх творах звертаннями можуть бути назви тварин та неживих предметів

Неси ж мене коню по чистому полю!

Біла чайко що кружляєш над водою?

Чого ж спіткнувся сивий коню?

Зоре моя вечірняя зійди над горою.

Де ти Лесю?

Ой як же далеко ти завтра.

Ви йдіть сюди!

Учітеся брати мої думайте, читайте.

У променях вечірнього сонця сніг здається рожевим.

Здається ми з вами десь зустрічались.

Здається вічністю буття маленька мить.

На світанку вода в озері здається бузковою.

На щастя  злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

На щастя  потяг було затримано через технічні проблеми.

Усі іспити сестра  на щастя  склала на високі бали.

Відчиняли люди широко ворота поливали  на щастя  дорогу.

Наш тренер… Дніпро перепливти.

… весна вже настала?

Кожен … мріяти про велике

… орел здійнятись вище хмар?

Україна … знову перемогти.

навіть

мабуть

отже

може

Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.

Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-художника.

Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний.

Вже, сказати правду, і я немолода, але ж і дячиха красуня — нічого сказати!

Олена Левківна вибрала собі книжечку (вчора тільки прийшла, ще навіть штампа бібліотечного на ній не встигли поставити) про новинки селекції.

Ми повертаємось додому лісом, мимо страшного дуба-громовиці, в нього колись грім ударив і висушив, а тоді продираємось ліщиною, і мені хочеться намацати в пітьмі хоч один кім’яшок горіхів.

І хоч життя тут було ще неспокійніше, були такі дні, що їм і зовсім треба було виселятися за межі полігону, проте Галя й до цього всього призвичаїлась, обвиклася.

У затінках попід ліщиною, рибалки тут щоосені вудлища собі ріжуть, зелені шпичаки конвалій.

звертання ставиться у називному відмінку

вставними називаються конструкції, які виражають ставлення мовця до висловленого ним повідомлення

звертання виконують синтаксичну роль членів речення

вставні слова у реченні бувають додатком