Розділові знаки у безсполучниковому реченні

пахнуть білі гречки.

прийшов травень.

значить справжня весна.

вишні ж уже відцвіли.

розносяться пахощі навколо.

На Оболоні осінь золота пливе в повітрі сива павутина.

Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.

Віз ламається чумак розуму набирається.

Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.

Усе ясно великого бажання вчитися ти не маєш.

Дощ упав на жито будем краще жити.

І причувається десь пісня за горою лине.

Волосся вигоріло ходив без шапки довго.

Поступово багрянці лісу згасають сідає сонце.

Самотність як обірвана струна вона ніколи не буває в парі.

Весна іде красу несе.

Я знаю мова мамина свята.

Боятися вовків у ліс не ходити.

Не штука ганьбити штука ліпше зробити.

Будеш сіяти з сумом вродить печаль.

1 - Д, 2 - А, 3 - Г, 4 - Б

1 - Б, 2 - А, 3 - Г, 4- В

1 - Д, 2 - А, 3 - Г, 4 - В

1 - Б, 2 - В, 3- Г, 4 - Д

завжди є

залежить від змісту речення

немає

Осінній вечір морозом дихав, у небі місяць немов п’ятак.

Я знаю: мова мамина — свята, в ній вічний, незнищенний дух свободи.

Що швидше наближався час закінчення школи, то більше було в учнів тривожних розмов про майбутній фах.

Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темніє просо.

 А ти трошки мене обійми, і я не змерзну (У. Самчук)

Безмірно жаль, що ніжність вже не в моді (Л. Костенко).

Свіча затріпотіла – й світло, мов голуба, пустила в лет… (В. Стус).

Така собі, всього у ній потроху (Л. Костенко).

Впаде мороз на яблуневий цвіт залишимося без врожаю.

Натужно шуміли ялиці потріскували на морозі стовбури.

І диво дивне сталося із ним совість заговорила.

Сумно місяць поглядає в нього братика немає.

Прийде осінь у засіках буде хліб золотий.

Осінній вечір морозом дихав у небі місяць немов п’ятак.

Продержало з тиждень морозом земля заклякла як кістка.

Вечорами вже не співали дівчата не витинали гопака гармоністи

Пробачайте поетам дивацтва незлі небагато поетів живе на землі.

Раптом вовк настрожився : йому почулися постріли.

Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б"є

Зрубав дерево - посади два.

 Всякому місту - звичай і права