Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених однорідними членами речення

А Залежать від одного слова у реченні.

Б Відповідають на одне питання.

В Однорідні члени речення та узагальнювальне слово виконують одну синтаксичну функцію.

Г  Однорідні члени речення обов’язково виражаються однією частиною мови.

А  Я маю великий, чорний, шкіряний портфель.

Б Споконвіку люди вважали землю матір’ю, яка завжди зігріє своєю ласкою, нагодує, підтримає і захистить у лиху годину (За Г. Тарасенко).

В День, і ніч стережуть, чекають слушної хвилини… (За С.Плачиндою).

Г  3 північного заходу повільно напливала широким півколом низька кучерява хмара (В.Бабляк).

А Був гарний, літній день, і все навколишнє здавалось прекрасним сад, город, соняшники, й мак, і ниви за городом (За О. Довженком).

Б Засинаючи я ще чув, як увійшла мати, як укропом, соняшником і росою запахли її одіж і руки (За М. Стельмахом).

В Старезний, густий, предковічний ліс на Волині (Леся Українка).

Г Луки, гори, пишні сади – все зелене й принишкле (За О. Гончаром).

«Молюсь і вірю» 

«Бджола та Шершень» 

«Наталка Полтавка» 

«Червоне і чорне» 

«Всякому місту — звичай і права» 

Працею людина сильна і красива.

3 добра й любові приходить щастя.

Шукаю вже не щастя а поради.

Ми маємо право на сум і любов.

Ні вдень ні вночі не було йому спокою.

До берега наближався Тихон із рябим мисливським собакою.

Без коня навіть шовкова дорога муляє

Сидіти без діла − також важкий труд

Ще звечора на обрії стояла важка сива хмара, сріблився вгорі місяць, мовчазливо дрімав ліс, ніби до чогось прислухаючись.

Сірий припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь. 

Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди.

І ранкові, й вечірні дороги таять у собі таємницю, сподівання, жаль.

Синь гаїв, поля, світання, пісня солов’їна, ніжний шепіт і зітхання – моя Україна.

Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.

Прикро було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем.

Люблю читати детективи і фентезі. 

Про це говорять усі лікарі та стоматологи. 

Повітря пахне полуницями та дощем. 

За вікном то дощ, то спека. 

Дерева і трави вітають весну. 

Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези і схиляється над Лукашем.

Знов стелиться переді мною шлях через терни, байраки, дике поле. 

Над селами, над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.

Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопили Петрове серце.

Розмови, погляди, пісні це наймиліші спогади.

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

пішов густий літній дощ.

другому

третьому

п’ятому

сьомому

восьмому

будь-які члени речення

лише другорядні члени

лише підмети

лише присудки

присудки

підмети

додатки

означення

розведене пастухами ще зранку

перетворюючись на чорне попелище.

що залишили недолугі туристи.

і залишає по собі пустку

Ми стали збиратися додому.

Ні риба ні м’ясо!

Каштани в ранок сивий, попелястий шуміли над твоїм вікном.

І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом .

Узимку калина вабить нас червоними гронами. 

Ялинами й соснами милуюся взимку

Срібно-білий сніг весело порипує під ногами

Кущі глоду на галявині й у лузі вкрилися пухнастим снігом.

Велика Китайська стіна, руїни Колізею у Римі чи давньогрецький Парфенон в Афінах варті уваги і пошани.

І навіть базар побачив той футбол на стадіоні.

Страшні війни, лихоліття понищили в Україні дуже багато чудових витворів людського духу і прекрасних споруд

Культура західноєвропейського середньовіччя мала три смислотворчих вузли — церкву, замок та місто.

Спокійне слово, погляд, увага так полегшують і помагають жити! (За М. Вінграновським).

Тужлива пісня зринає з сопілки, та не розважа сумного серця…        (М. Коцюбинський)

Я рідне слово люблю і шаную не лише тому і не тільки через те, що давно вже працюю на письменницькій ниві (За А. Бортняком).

Усе, що оточує нас і біля нас тече і росте, літає і ходить, — вода і повітря, гори і степ, птахи і звірі (За М. Вінграновським).

Повторювані слова також є однорідними членами речення.

Однорідні члени функціонально рівноправні і граматично не залежать один від одного.

Однорідними можуть бути тільки підмети і присудки.

Однорідними можуть бути тільки додатки, означення, обставини.

То ливарі і ковалі в січневі ночі, в ранки маю могутній плуг кують землі для дружби, щастя і врожаю (В. Сосюра).

Сьогодні українська мова разом з політичним та духовним відновленням самостійної України здіймається на потужних розмахах відроджених крил національної свідомості (За А. Бортняком).

Сходились усі кияни до капища, де гордо і мовчазно височіли золотовусий Перун, вогненний Хорс, добрий і щедрий Дажбог                    (За С. Плачиндою).

Підсніжник випростався, розправив пелюстки й попросив захисту в Сонця (Т. Видайко).