"Розділові знаки в простому і складному реченнях"

тире

двокрапка

кома

крапка з комою

А

Б

В

Г

А

Б

В

Г

1

2

3

1. А 2. Б

1. Б 2. Д

1. В 2. Г

1. Г 2. А

А 2 Б 1 Г 3 Д 4

А 4 Б 1 В 2 Д 3

А 1 Б 2 Г 4 Д 3

А 4 Б 3 В 2 Д 1

1. Усе було, все кануло у Лету: розлуки, зустрічі, прощання і жалі.

2. Ось вони, рідні озера та луки, в синім добрі солов’їних ночей  

1. Усе було, все кануло у Лету розлуки, зустрічі, прощання і жалі.

2. Ось вони рідні озера та луки в синім, добрі солов’їних ночей  

1. Усе було, все кануло у Лету: розлуки зустрічі, прощання і жалі.

2. Ось вони, рідні озера та луки в синім добрі солов’їних ночей

1. Усе було, все кануло у Лету розлуки зустрічі, прощання і жалі.

2. Ось вони - рідні озера та луки - в синім, добрі солов’їних ночей

коли сонце заховалося за хмару.

хоч негоди прогноз не обіцяв

так що птахи вмить розлетілися.

що аж шибки затряслися в домі.

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спилила.

Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.

Так літував Іван у полонині, аж доки вона не спустіла.

Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

У схемі складнопідрядного речення на позначення головної частини використовують квадратні дужки [ ], а на позначення підрядної — круглі ( ).

Від головної частини до залежної (підрядної) можна поставити питання,яке дає можливість з’ясувати змістові відношення між ними.

Підрядну частину, що стоїть у середині головної, відокремлюють комами з обох боків.

Сполучник (сполучне слово) треба записувати в круглих дужках, бо він (воно) є невід’ємним складником підрядної частини.

прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядними сполучниками

прості речення об’єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників чи сполучних слів

одне речення підпорядковується другому і з’єднується з ним лише за допомогою  інтонації.

одне речення підпорядковується другому і з’єднується з ним сполучником підрядності або сполучним словом та інтонацією

перше речення є головним, а решта - послідовно залежать одне від одного

Навесні, коли з високих гір сходить сніг і наповнює своїм холодом ріки, у карпатських лісах з’являється Чугайстер.

Повій вітре на Вкраїну, де покинув я дівчину.

У метушні людській не помічаю, як проминають і роки і дні.

Особливо популярним був і залишається «Щедрик», дивовижна за красою, досконала за мелодією мініатюра, яка вважається одним із найвищих досягнень Миколи Леонтовича.

тому що була хвора.

і ми занепокоїлись.

але ми з нетерпінням чекали на неї.

вона нездужала.

Минулася буря і сонце засяяло.

Ще мить і Дорогичинська битва загримить.

Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкає.

Скільки дозорців з нудьги полювало за лисом, а жодному не вдалося влучити.

Дівчата пряли починки, вишивали, готували сорочки на придане.

Служки носили безліч страв: тетереви, гуси, журавлі, голуби, кури; всілякі напої: вино, мед, чистий і варений з корінням, квас. 

Тугі, кошлаті гриви хлюпали в груди, повивали ноги, хапали за високо зведені копита й тягли в глибінь. 

Складні речення поділяються на сполучникові і безсполучникові.

У складносурядному реченні одна частина головна, а друга — підрядна. 

Складне речення має дві або більше граматичні основи. 

Розрізняють три види складносурядних речень: зі сполучниками єднальними, протиставними та розділовими. 

На іржання білого коня коротким клекотом обізвався лелека — клекіт захлинувся в урочистій задумі. 

Знову там і сям сяйнули зморені голоси повзиків, скупо озвались пищухи. 

На городі — картопля і соняшники, а просто над самою річечкою — якась комірчина. 

Удень сонце пече немилосердно козацьке тіло, а вночі холодна вільгість пронизує до кісток. 

Ще дивен дим, і хата ще казкова, і ще ніяк нічого ще не звуть. 

На грядках червоно виблискують скиби, а в борознах біліє опалий цвіт. 

Город копати було ще рано, але Миколка наточив рашпілем лопату, набив на граблі нового держака та й пішов згрібати під яблунями торішнє листя. 

Блискають тільки гострі, колючі згуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. 

Палить сонце, і весь простір завуальовано інеєм. 

Небо над степом чисте і літак, як рибина, пішов угору, крізь прозору океанну блакить. 

Посієш вчасно уродить рясно.

Пан гуляв у себе в замку у ярмі стогнали люди.

Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?

Продержало з тиждень морозом земля заклякла як кістка.

Над ними зумлили комарі, біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка, а над усім світом протікала зоряна імла.

Гусак випірнув і сперся забитим крилом на воду, крило заболіло, запекло наче сперся він ним не на воду а на вогонь.

Обережні й лякливі, сарни належали лісовій гущавині, належали таємниці і я звідав таке відчуття, наче ця заказана таємниця постала переді мною на яву, тепер я зможу приглянутися до неї пильніше.

Загадка- це чарівний світ поетичної таємниці і в цьому світі мороз поєднаний з весною, що виступає прекрасною руйначкою всіх його мистецьких та господарських звершень.

Олеся дивилася в степ де шуліки здіймалися над нивами де сонце золотило простори. 

Запала тиша у якій здається зріло очікування сплеску нової радості. 

Здавалось, морські буруни застигли саме в ту мить, коли буря піднесла їх з дна, щоб кинуть на землю та заллять світ.

Двокрапка в безсполучниковому складному реченні ставиться, якщо частини виражають одночасність чи послідовність дій.

Двокрапка в безсполучниковому складному реченні ставиться, якщо друга частина доповнює, пояснює, розкриває зміст першої або вказує на причину того, про що йдеться в першій

Двокрапка в безсполучниковому складному реченні ставиться, якщо перша частина вказує на час або умову того, про що йдеться в другій.

Двокрапка в безсполучниковому складному реченні ставиться, якщо частини його ускладнені своїми розділовими знаками.

Ліс темнів за яром і коли наблизились то помітили що зблизька він світліший бо листя на березах та осиках жовтіло

Ліс темнів за яром, і коли наблизились, то помітили ,що зблизька він світліший ,бо листя на березах та осиках жовтіло

Ліс темнів за яром, і ,коли наблизились, то помітили що зблизька він світліший бо листя на березах та осиках жовтіло