Самостійна работа. Складнопідрядне речення.

Щасливий,  хто  сни має милі.

Скільки  голів, стільки й умів.

Немає такого дерева,  щоб  на нього птиці не сідали.

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спилила.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами.

коли настане слушна мить.

якщо наполягатимуть друзі.

про що мовчить більшість.

Література, яка мала Тичину й Довженка, не має права здрібніти.

Спинюсь я і довго буду слухать, як бродять серпень по землі моїй.

І як за сонцем повертає сонях, гак довго вслід чомусь дивились ми.

У гаю, …, свято весни вповні.

Чекай мене біля ставу, … .

Біля ставка, де ми прощалися, нам випало зустрітися після довгої розлуки.

А там, де березина витісняла сосну, все залите було бенгальським вогнем.

А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.

Я дуже люблю день, … .

Відчуття свята посилюється, … .

Речення … неускладнене.

Добре, коли чоловік з характером, з переконанням і хмелем неспокою.

Які б то звуки розітнулись, коли б ви дивних струн торкнулись!

Нас оточує воркування струмків, коли ми опиняємося в долинці.

Коли наступає темна ніч… .

… адже Муза від мене далеко.

… у яких немає душі й ритму.

Хоч була ще зима, але в газетах все частіше писали про підготовку до посівної.

Коли я смуток свій на струни клала, з’явилась ціла зграя красних мрій.

На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара.

неначе накочувалися величезні хвилі

бо сильний вітер їх щодуху підганяв.

так що треба очікувати грозу.