Складне речення

Долиною полилась річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву.

Де прикрили солдати цю землю грудьми, розквітають травневі сади.

Од квіту вишень стало в світі біло так і чисто так, хоч вікно – навстіжень.

Народ захоплений танцем і все звужує коло, так що танцюри мов у криниці.

Вже листопад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку (Л. Костенко).

Сіявся дрібний дощ і зразу замерзав на кущах, на траві, на деревах (О. Донченко).

На річці бухикнуло весло і злякано пискнув кулик (М. Стельмах).

У полях диміла місячна курява і тихим посвистом бриніли жита й пшеничні ожереди (М. Стельмах).

Коні бігали без вершників і Половці не впізнавали один одного (Ю. Яновський).

1-Д, 2-Б, 3-А, 4-Г

1-В, 2-Г, 3-А, 4-Б

1-А, 2-В, 3-Г, 4-Б

1-Г, 2-Д, 3-А, 4-В

Складним називають речення, утворене з двох або більше простих речень, об’єднаних в одне ціле змістом, інтонацією, за допомогою сполучників і без них.

Частини складного речення умовно називають простими реченнями, але вони не є самостійними.

Складні речення можуть утворюватися як із двоскладних, так і з односкладних простих речень.

Художні твори важко уявити без складних речень, бо вони дають можливість якнайкраще передати емоції, враження, причиново-наслідкові зв’язки тощо.

Відчиняю двері — і в кімнату вливається музика.

Хоча вона й стихає, але в душі залишається надовго.

Невдовзі вона стихає, але в душі залишається надовго. 

Коли відчиняю двері, у кімнату вливається музика. 

І садила квіти біля вікон мама, щоб краси у світі не було замало.

Ніяка держава не буде сильною, якщо не виконуються її закони.

У заяві, як і в будь-якому іншому документі, не можна вживати емоційно забарвленої лексики.

Заява — це документ, у якому викладено повідомлення громадянина або організації з приводу реалізації своїх прав чи захисту інтересів.

Підрядна означальна частина пояснює в головній частині головний або другорядний член, виражений іменником, займенником або іншою частиною мови в значенні іменника.

Підрядна з’ясувальна частина, яка здебільшого стоїть після головної,  відповідає на питання підмета або додатка й роз’яснює зміст одного зі слів головної частини.

Екскурсоводи завжди розповідають, що в будь-якому замку живуть привиди.

Екскурсоводи, що цікаво розповідають легенди, надовго залишаються в пам’яті мандрівників.

Та є й такі дороги, що їх самі ми вибираємо собі на щастя або на лихо 

Ігоря взяли в полон і Всеволода, що відчайдушно бився біля води 

Екскурсоводи, що цікаво розповідають легенди, надовго залишаються в пам’яті мандрівників.

. Хто ж то бачив, щоб наука йшла до голови без бука?

Не лінуйся рано встати а змолоду вчитись.

Якщо дитини не навчиш у пелюшках то не навчиш і у подушках.

Великий син України Тарас Шевченко все своє життя поклав на олтар служіння Батьківщині.

 Материнська наука робить серце золотим.

він вабив жовто-багряною осінньою красою.

осяяний жовто-багряною осінньою красою.

і сховалася  серед жовто-багряної осінньої краси.

що вабив жовто-багряною осінньою красою.

але згодом сховалася  серед жовто-багряної осінньої краси

Мудрого не зламає лихо і не зіпсує нещастя.

Слово, мовлене часто, викликає спротив залежного від того, хто, як і коли мовить.

Вода має велику силу, що її виявляє особливо весною.

Мати вірила, що земля усе знає.

Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто.

Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.

Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих.

 Дерево благають, щоб парості розпустило в їхнім біднім краї.

прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядними сполучниками

 прості речення об’єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників чи сполучних слів

одне речення підпорядковується другому і з’єднується з ним лише за допомогою  інтонації.

одне речення підпорядковується другому і з’єднується з ним сполучником підрядності або сполучним словом та інтонацією

перше речення є головним, а решта - послідовно залежать одне від одного

Відомо, що саме сила волі і бажання виграти часто дають змогу слабшим перемагати сильніших.

Людині треба, щоб її робота залишалася після неї жити.

Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина.

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу.

Скільки людського щастя розбилося тільки від того, що одне з двох

своєчасно не вимовило слівця "пробач".

Пам’ятай, що книги — це тисячолітня мудрість людини. 

Як добре знати, що тебе веде твій власний шлях — єдиний із можливих. 

 Народу, що втратив мову, більше нічого вже втрачати. 

Учені стверджують, що загальний книжковий фонд Київської Русі складався з 130-140 тис. томів.

А Хоч була ще зима, але в газетах все частіше писали про підготовку до посівної.

Б Коли я смуток свій на струни клала, з’явилась ціла зграя красних мрій.

В Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту.

Г На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара.

Д Все важче знаходити квіти, мед яких обіцяє бути цілюшим.

А коли сонце заховалося за хмару.

Б хоч негоди прогноз не обіцяв.

В так що птахи вмить розлетілися.

Г що аж шибки затряс лися в домі.

Д якого ой як чекали в таку посуху.

А коли настане слушна мить.

Б якщо наполягатимуть друзі.

В як велить чисте сумління.

Г про що мовчить більшість.

Д хоч на творчість немає часу.

А Здавна відомо, що заборонений плід найсолодший.

Б Минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє.

В А наше діло — все це прополоти, аби хоч крихту істини знайти.

Г Доки людина не втратила здатності червоніти, вона ще людина.

Д Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу.

А Щасливий,  хто  сни має милі.

Б  Скільки  голів, стільки й умів.

В Виспівує та щебече,  поки  місяць зійде.

Г Немає такого дерева,  щоб  на нього птиці не сідали.

Д Нещасна нація,  котра  не вміє цінувати свої таланти.