Складне речення

А Сторожа ходить по міському валу, і сови сплять в западинах бійниць.

Б Ще нехай зацвіте ромашка, і всміхнеться засмучена мати.

В І на хуторі, і в гаю все змовкло, все заснуло.

Г Усе в ній біліло: і стеля, і вишиті рушники на стінах.

А Вечоріло і тіні від висот уже закривали міжгір'я.

Б Я дивлюсь на небо а воно глибоке-глибоке.

В Життя приносить іноді дуже приємні подарунки хоч заних доводиться дорого платити.

Г Ми знали велике озеро де щороку гуси восени спинялися.

А Вона відчуває ті місця, з яких сила земна переходить в людину.

Б На дуба-велета, що ріс віки, накинулись вітри шалені з бору.

В Люблю, коли виводить літо останні грози на парад.

Г Від того земля не схолоне у надрах, що вкрита буває густими туманами.

А Щасливий майстер, що з тяжкої брили прекрасну постать висікає вміло.

Б Мороз і вітер були такі пекучі, що люди виходили з хат тільки у невідкладних справах.

В Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

Г З'ясовано, що бджола не бачить червоного кольору.

А Нехай над світом тіні хмурі на зло їм ставимо життя.

Б Там де мало горіхів і шишок білка заготовляє вдосталь грибів.

В В погожий день коли цвіте калина гуркоче в небі благодатний грім.

Г Виявляється що дорослі ведмеді дуже пристрасні математики.

А Лиш до гілки ніжно доторкнись і пилок підніметься увись.

Б Туман вже піднявся і небо стало сірим.

В Заніміли, поникли ліси і людські, і пташині мовчать голоси.

Г Світилися їх очі і були високими й святими їх стремління.

А Я ніколи не стомлюся жити і життя мене не розлюбить.

Б Як тільки вона побачила чоловіка втома миттю зникла з її обличчя.

В І летять гуси, і летять журавлі, і літа мої листом осипаються.

Г Неспокій і боротьбу я бачив скрізь.