Складне речення з різними видами зв'язку

Життя - це шлях, що переходить в шлях: кінця не має ні одна дорога (Д.Павличко).

Я думкою лину, мій батьку, до тебе, щоб розвіяв ти тугу, додав мені сил! (В.Куликов).

Тече вода в синє море, та не витікає, шука козак свою долю, а долі немає (Т.Шевченко).

На світі законів чимало, я нагадаю один: щоб море не висихало, потрібно багато краплин (В.Симоненко).

Струмок дзюрчить, роса блищить, і вогнище палає, і ліс гілками верховіть у небесах витає (М.Луків).

Сказано мудрецями: не годиться вважати під час суду на особу підсудного (З Біблії).

Цей собачка лагідний: як будете добре годувати, то не почуєте, як він гавка (Нар.творчість).

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою, пливе човен по Дунаю один за водою (Т.Шевченко).

У нашому народі кажуть: сім'я міцна ладом (Нар.творчість).

А правду каже приказка стара: тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха, а під чужою не шукай добра (Б.Грінченко).

Ми не святі, у нас були гріхи, але боролись ми за правду сміло (Д.Луценко).

Море тому й велике, що не нехтує малими річками: воно раде будь-якій воді (Японське прислів'я).

[ ], й [ ], ( ).

[ ], [ ], [ ].

[, ( ), ], й [ ].

[ ], ( ), й [ ].

Між лісом та струмком простелилась долонька лугу, й , коли йти по траві, то з-під ніг весь час вискакують прозорокрилі коники.

У хаті, куди зайшли усі, було тепло: від обкладеної кахлями груби пашіло приемним духом.

Ось і наша сіножать, вона тулиться до річечки, за якою починаються луги сусіднього села, отого, що у війну було спалене вщент

А малі хлопці йшли з рукавицею, в якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороха.

Не зневірься, не впади у відчай: вир не вкрутить, хвиля не знесе.

Вже вечір тіні склав у стоси, за обрій котиться курай, і дальні пахнуть сінокоси, і дальні пахне рідний край.

Ріка налітала на камінні зубці поміж яких застряв дуб-велет, а потік спадав униз, де також стриміли каменні.

Йду, дивлюсь:- мій край, моя земля, сміються в небі золотому річки, і села, і поля.