Складне речення. Складносурядне речення.

Труби мінометів уже розпеклись так, що не можна було торкнутись рукою.

Привчав мене батько трудитись до поту, а мати- любити пісні.

Мати- це вічне одкровення, вічна радість природи, сталь і ніжність поезії життя.

Краю мій рідний, краю! Багато по тобі пройшло-потопталося літ і віків.

Чи доводилось вам чути, як чайка кигиче?

Вода ума не мутить та й голови не смутить.

Про землю піклуйся-золотим зерном милуйся.

Тарас Шевченко ще змалку купався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх народними піснями.

Прожектор небо розсікає, і золоті аерозграї в його промінні мерехтять.

Усім найкращим, що є в моїй душі, завдячую рідній батьківській хаті.

тому що була хвора.

вона нездужала.

і ми занепокоїлись.

образившись.

тому ми гралися самі.

заводячи в гаю пісню веселу.

вітер заводить в гаю пісню журливу.

тому вітер заводить в гаю пісню журливу.

і вітер заводить в гаю пісню журливу.

хоч вітер заводить в гаю пісню журливу.

і мама нас насварила.

і пішли гуляти.

захопившись грою.

тому боялися іти до школи.

тому що забули записати домашнє завдання.

тому люди застібнули пальта.

і пішов дощ.

піднялася курява.

закружлявши листя.

холодний і неприємний.

і жита.

і красується.

красуючись.

високе красується жито.

і високе красується жито.

Зрідка пробіжить тут заєць (?) або спиниться на кручі вовк.

Ще мить (?) і Дорогичинська битва загримить.

Тільки коники сюрчать (?) та перепел іноді підпадьомкає.

Тепло було (?) й вишні цвіли рясно.

Сиві роси зблискували на травах (?) і сонце купалось в левадах.

Уже давно стояла ніч над землею(?) і зорі виблискували з темного неба.

Річка широка та глибока (?) а вода синя та чиста.

Пропав день (?) і собаки не брехали.

Повз вікно ішла морська ніч (?) і десь торохтіли підводи.

В хаті в неї як у віночку (?) і сама сидить, як квіточка.

Дощ пройшов (?) і Київ зеленіє.

Підбилися в зеніт Волосожари (?) і каже казку зірка до зорі.

На лугах вже скошено траву (?) і літо буйне в береги ввійшло.

Людина створила культуру (?) а культура - людину.

Слова- полова (?) але огонь в одежі слова-безсмертна, чудотворна фея, правдива іскра Прометея.

Субота- не робота (?) і в неділю нема діла.

Так по зимі приходять весни (?) і по грозі сіяє синь.

І Гнат не винуват (?) і Килина не винна.

А літо йде полями і гаями (?) і вітер віє (?) і цвіте блакить.

Осінній вечір тихо догорає (?) і золото спадає з ясенів.

На клумбах горіли маки (?) а ранні левкої тільки що розпускалися.

На хвилину раптом стихли голоси (?) і спинилися тіні.

Ось уже й сонце золотою пучкою постукало в моє вікно (?) а за вікном на тепло заворкували голуби.

Вітру на морі не було (?) проте клекотав сильний прибій.

Хвилина ще (?) і схід розпише в сліпучі барви небосхил.