Складні речення з різними видами зв'язку.

Заголубів барвінок у садах, травневе небо теж заголубіло, вишнева гілка стала біла-біла - розквітла вся на голубих вітрах (В. Грінчак).

Маємо жити, звичайно, не хлібом єдиним, та довелось мені бачить в чаду і золі, як за одну зачерствілу на камінь хлібину згодні віддати все золото на землі (Б.Олійник).

Як заходить сонце за діброву, як поснуть на плесі сірі гуси, косарі вертаються доддому на вечерю, на розмову втішну (М. Рильський).

Голубіють сніги вдалині, в тиші іній гілки сповиває (В.Грінчак).

За гаєм гай у тиші мріє, тріпоче без листя на гілках (В.Грінчак).

Я розумів земну одвічну мову, з якої мудрість хлібороби п'ють (М.Сингаївський)

Я родом з отих країв, е пахне медом і весною, де, вилітаючи з гаїв, стрижі шугають над Десною (В. Гринько).

Сонце ще не пробивалося сюди, а під сірою скелею, що нависла над водою, разом з кажанами ховалися сутінки (В. Гжицький).

До Зінькова залишалося кілометрів десять, коли їх застав у степу вечір, і вони вирішили ночувати в полі (Гр.Тютюнник).

Вечірній вітер зеленим віттям колисав, а дівчатам завалося, що це Ладо головою хитає (Б.Лепкий).

Скрипнула хвіртка, а далі забриніли ворота - батько пішов у поле (М.Стельмах).

Забриніли бруньки на вишнях, заяснішали далині далі, і в гаю крізь траву торішню салахнули свічки конвалій (В.Соколов).

речення із сурядним і підрядним зв'язком, складається з 4 простих речень

речення із сурядним і підрядним зв'язком, складається з 5 простих речень

речення із безсполучниковим та сполучниковим сурядним зв'язком, складається з 4 простих речень

речення із безсполучниковим та сполучниковим підрядним зв'язком, складається з 5 простих речень

Мати сіяла сніг, щоб він м'яко - до ніг, а вродило зілля (Б.Олійник).

У довгій мові є недовгий зміст: люблю співать про те, про що співаю (М.Рильський).

Червоні калини цвітуть у лугах, як щастя дівоче на буйних вітрах, їм сонечко світить, і пестять вітри, їм пісню співають стрункі явори (Л. Забашта).

І вітер сурмив, і грім рокотав, коли я у світ вступив (Б.Олійник).

Наслідки вашої праці оцінять інші, дбайте тільки про те, щоб серце ваше було чисте й справедливе (Д. Рескін).

Упав мороз на листя посіріле, яри заслало сиве полотно, збирають ночі зорі у рядно, і сонце в хмарах ніжиться без діла (В. Симоненко).

Як хочеться, щоб всі на світі люди не забували: ти усе ж людина (Г. Дудка).

Зацвіли, забуяли вишні, забіліло кругом вночі, і кантату* весни одвічну замузичили знов дощі (В. Буденний).

А я додам: любити можна поезію в добу ракет, бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет (Рильський).

Золота порохівниця місяця порошила трави голубим пилом, і здавалось козакові, що в степу ворушиться щось, іржуть чиїсь коні, і не сиділося старому, свербіла рука до шаблюки.

Тільки що Марія розпалила в печі й приставила горщики, у вікнах замиготіла чорна смушева шапка й блиснули чорні брови (Нечуй-Левицький).

Жито посіяно сівалкою, і я не зводжу очей з міжрядь, які під зеленим дашком своїм біжать кудись в сутінь буйного травостою (Сенченко).

Закінчили обмолот пшениці, і, поки тік готували до обмолоту жита, Левко був вільний (О. Десняк).

В природі існує ніч того, щоб у тиші росло усяке зілля , і відпочивала людина  (М. Стельмах).

Коли він торкався смичком струни скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика (В.Собко).

Більшого горя я не знаю, коли нива горить і чорніє зернина, тліє земля, де ромашки цвіли, сохне навічно тонка тополина.

Стоїть гора високая, зелений гай шумить, пташки співають голосно, і річечка блищить.

Важчають ноги, важчає все тіло, тріскаються від спраги вуста, а в голову приходить шерех колосків, ніби там осипаються вони.

Я знаю, тут проходили бої і вороги ломились в ці ворота.