Складні речення з різними видами зв'язку. Текст

 А) Мати з Нимидорою порались у хаті, готували вечерю.

 Б) Вона – це гармонійний спів, дух злагоди і миру.

 В) Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом у яблуневім цвіті.

 Г) Уночі несподівано знявся північний вітер, небо скоро затяглося хмарами.

А) Двері тихо скрипнули й розчинилися, хоч він і не штовхнув їх.

 Б) Грали два водевілі – один російський, другий український.

В) Уже сонце скотилось до заходу, уже степова трава лисніла червоним одлиском.

  Г) Я бреду далі серед високих кущів, напоєних дощем, і вони зрошують мене все знову й знову.

А. А потім підійшла молода поросль, якій уже було байдуже, якому Богові молитися (Р. Іваничук).

  Б. На зголоднілий грунт дитячої душі впали слова чужої віри, та віра дала їй спокій, перші дитячі радощі й хліб (Р. Іваничук).

  В.А чужа віра й мова так міцно запали у свідомість дитини, вона не вміє навіть думати матерньою мовою, хоч і розуміє її (Р. Іваничук).

  Г. Корови розкошували соковитою травою, хрумкотіли й форкали коні, пастухи, погейкуючи, віддалялися, а хліб солодко пах і ніде так не смакував, як тут – на степовій волі (Р. Іваничук).

А. То був статечний довговусий козарлюга в синьому жупані, з шаблею при боці; гості звали його  паном сотником (Р. Іваничук).

  Б. Потім було багато людей, які ридали, голосили (Р. Іваничук).

 В. Нині ж молодому чорбаджієві випало особливе щастя: вітати від яничарів нового султана, щоб записати його до свого полку (Р. Іваничук).

   Г. Бачив, як субаші волочать жінку через вулицю, б’ючи й штовхаючи її, і не зморгнув оком    (Р. Іваничук).

 А) Павлові не сказала навіть, щоб не тривожити зайве, не додавати муки (Л.Тараненко).

Б) Обабіч дороги болото давнє, очеретом густим заросле…  (Л. Тараненко).  

В) Уже сонце скотилось до заходу, уже степова трава лисніла червоним одлиском.

Г) Я бреду далі серед високих кущів, напоєних дощем, і вони зрошують мене все знову й знову.

  А) у простих реченнях, які входять у складносурядне, говориться про швидку зміну подій;

 Б) друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення;

  В) перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є   спільний другорядний член, що стосується обох простих речень;

 Г) прості речення з’єднані підрядними сполучниками.

  А . Набір речень;

  Б. зв’язне висловлювання;

 В. Декілька словосполучень.

Г. Це повідомлення

А. Зв’язність;цілісність;авторська мета;

Б. Велика кількість слів, розповідь;

В. Інформативність;ситуативність (зв’язок із контекстом); наявність смислових частин та їх єдність;розгорнутість;

Г. Послідовність; завершеність; динамізм зображуваного.

А. […], […], а […], (що…), та […].

Б. […], […], а […], (що…), та (…).

В. […], […], а […], (що…).

 Г. Немає правильної відповіді.

А. Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег.

Б. Часом, коли сонце добре припече, він аж синів увесь від кашлю і ревів, як вовк чи лев, хапаючись обома руками за штани, де була та грижа, і закарлючуючи догори ноги, зовсім як маленький (О.Довженко).

В. Тільки арештант, тільки той, хто має надлюдське терпіння і надзвичайну волю, може проробити таку роботу (Іван Багряний).

Г. — Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало.

А. В таку добу під горою, біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає.

Б. Обрій почала огортати все густіша і густіша темрява, і небо стало схожим на

синьку, густо розведену в воді.

В. Подихав свіжий вітерець; по ставку плигали маленькі хвильки і сріблом

блищали на сонці.

Г. Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям

А.Розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень.

 Б.Розділ науки про мову, який вивчає будову та значення речень.

В.Розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень та речень.

 Г.Розділ науки про мову, який вивчає частини мови.