Складнопідрядне речення

Співаки носять теплий шарф, щоб уберегти горло від коливань температури.

Небо і вода поволі вкривалися позолотою, яка високо над головою і біля самого берега перетворювалась на прозору блакить 

Добре тобі, що мій пес не прив'язаний.

Зрозуміло, що всі слова придумували конкретні люди протягом тисячоліть.

Тоді тільки люди трохи забули про Хруща, як жнива настали.

Саме те місце, де вони жили, зробилося якимсь страшним, — стали його оббігати... 

Дід похвалив Чіпку — за те, що не побоявся вовка, одбив ягнятко.

Чіпка розказував, який йому вовк здався: "здоровий, а легкодухий"

Треба поспішати, щоб дов-гобородому Потаповичу превосходительна й спасибі сказала!

А пан знову вибив, щоб не топив кріпацької душі

На весну одібрав Грицько в дядька Христини землю, купив парку биків та корівчину за останні гроші, які заробив.

Грицько бачить, що за рудою й другі повертають з шляху, — пустився підтюпцем

Тільки один димар нагадував, що то не берлога звіряча.

Не знаю, за що я, властиво, люблю тебе.

Тоді він продав автомобіль і поштукатурив паркан, пофарбував у зелений колір, щоб наблизити виглядом до природи.

Візьмемо собі ще третього члена в компанію, бо двох замало і не можна ніякої програми, ні статутів уложити, і будемо жити.

Годуй діда на печі, бо й сам там будеш.

Місяць пірнає в хмару, так що видніється лише срібний край.

Мороз ударив так нагло, що побив геть усі чорнобривці в саду.

У січні бувають такі морози, що тріскаються дерева.

Розказували, що твоїй бабі старий пан хотів ласку зробити, та взяв та й приставив до свого сина твого батька...

День стояв душний, незважаючи на те що краплі учорашнього рясного дощу іскрились на траві.

Чіпка розказував, який йому вовк здався: "здоровий, а легкодухий".

Бджолина сім’я над гречками гула, щоб медом іскрилися соти.

До природи треба ставитись так, наче до природи.

Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина.

Весна торкається крихкого снігу, мов силу пробує свою вона.

Дід розповідав, ніби в нашому селі живе відьма.

А на плесі вода така темна, немов на чорному камені настояна.

Як закотилось сонце за гору, усі розсипались по хатах.

Мені було тоді літ з двадцять, як привели твого батька в горниці лакеєм до панича... 

Стежка, неначе лоза виноградна, пнеться по білій стіні гори.

Розкажу тобі вірш, ...

Ми вирушили туди ... назустріч долі.

Там ... згадую чудові моменти.

Чекатиму тебе біля стежки, ...

Людина прагне до щастя одвічно, як ріки в долини.

Ми часто ходили на ставок, дарма що вода була холодна.

Якщо добре організувати роботу, то можна досягнути високих результатів.

Аби на землі була правда та мир, то панував би кожен у своїй господі.