Складнопідрядні речення з підрядним означальним та з'ясувальним.

 Добрими вважалися дні, коли на небі повний місяць.

Майже повсюди на Гуцульщині, було поширеним вірування в те, що в передноворічний вечір худоба розмовляє між собою

Якщо парубків пускали до хати, вони розігрували різні жартівливі сценки.

 Адже під руку київського державця має перейти земля Подніпров`я, що віднині поєдналась із великими просторами інших племен слов`янських

 Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача з атласною шкуркою.

Мабуть,тому, що в юні роки не був таким щасливим, як нині,то й не помічав усіх приваб земної краси…

 Василь глибоко віддихається, бо попереду рубає валок Яків Кузло.

 Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.

 Ви знаєте, як пахне хліб диханням сівача, вогнем безсонних діб? 

 Внизу коло самої греблі, що прилягала до мосту, росли густі очерети. 

 Доріжка була така вузька, що зелене гілля вгорі сходилось докупи й закривало

небо.

 А я люблю, як в вечірній час сопілка заспіває переливна. 

 А навкруги так тихо, що росинка з листа не скотиться. 

. 

 Зорею станьмо для людей отих, яких на світі вже нема. в живих.

 Все, що відбувається в світі природи, має свій смисл. 

Коли вже народився ти поетом, – за все відповідай у цім житті. 

 Місяць повис над ставом, нитку сріблясту в’яже, щоб таємниці неба і землю

людей з’єднати.

  У досвітньому небі сизіли далекі пера непорушних хмар, наче над цією землею

летіло з усіх усюдів безліч перелітних птахів.

  Як одступиш од гармат на аршин, то вона од тебе на сажень. 

  У досвітньому небі сизіли далекі пера непорушних хмар, наче над цією землею

летіло з усіх усюдів безліч перелітних птахів.

 Під тихе рипіння морозу я пригадаю казку стару, як тихо шепочуться лози весною в подільському краю.

 Хто ж не знає, що в кожному українському обійсті має рости ружа й шавлія,

любисток і м’ята, чорнобривці й нагідки.

На Україні вірили, що поле після битви навесні вкривається маками.

Мабуть, ніколи не зможемо довідатися, хто і коли вперше здогадався втілити

в узорах красу рідної природи свої переживання та відчуття.

Навесні 1904 року Соломія Крушельницька блискуче виступила при

тріумфальному відродженні „Мадам Баттерфляй” Пуччіні в Італії, хоча кількома місяцями раніше ця опера зазнала гучного провалу.

  Пуччіні до кінця життя пам’ятав, як Соломія Крушельницька захистила й

відстояла в артистичному світі його оперу, знехтувану вимогливою й безкомпромісною італійською публікою.