Складнопідрядні речення

Цілий день лелеки тільки те й робили, що товклись на хаті.

Коли човен стукнувся боком об чийсь дерев’яний хлів, Орчик, звівшись, кинув курку на стріху.

 Існують джерела, у яких перші згадки про Кам’янець-Подільську фортецю датуються ще XІ-XІІ століттям.

Підведися і йди скоріш додому, щоб ніхто тебе не помітив у цьому кутку.

Хлопці із запорозьких паланок і Гетьманщини охоче йшли на Січ, щоб стати справжніми козаками-лицарями.

Українська нація зобов’язана жінкам-козачкам тим, що виробився яскравий національний жіночий характер.

Скляна прозорість тужавіє поміж деревами молоденького гаю, що вже опушився листям.

Нарешті лелеки обліпили хату так, що вона побіліла й зверху.

Тигрицею, яку печуть тавром, ревла земля під кінським копитом.

Нарешті лелеки обліпили хату так, що вона побіліла й зверху.

Скоро з холодної неволі на світ появилось багато стебел усіляких квіток, на яких позоставалось чимало насіння.

Сірий заєць любив весну за те, що з настанням теплих днів для нього рідною хатою ставав увесь білий світ.

Остап одійшов од хати далі, щоб не привертати уваги птахів, примостився під хлівцем і, гріючись на сонці, дивився на них.

Цілий день лелеки тільки те й робили, що товклись на хаті.

Втікай швидесенько від того, що с серці тугу породжає.

Скляна прозорість тужавіє поміж деревами молоденького гаю, що вже опушився листям.

Українська нація зобов’язана жінкам-козачкам тим, що виробився яскравий національний жіночий характер.

Скоро з холодної неволі на світ появилось багато стебел усіляких квіток, на яких позоставалось чимало насіння.

Якщо лелька літала на торфовисько чи на річку, то на гнізді залишався лелека.

Сірий заєць любив весну за те, що з настанням теплих днів для нього рідною хатою ставав увесь білий світ.

Не говори печальними очима те, що бояться вимовить слова.

Нам з тобою, видно, іти теба по тій дорозі, де дерева густо ростуть.

Моєму серцю снишся ти такою, якою бачив я тебе колись давно.

Нам з тобою легко так, неначе вітер нам підказує слова.