Складнопідрядні речення з підрядними обставинними

 Здоровий садок слався зеленими хвилями за домом на гору, скільки можна було скинути оком.

Як тільки займеться десь небо з другого боку, встає зараз червоний туман і

розгортає крила.

Твій мужній голос музикою лине, як плескіт хвиль і сяйво без зірок.

Пташки, що влітку так співали, у ірій вже повідлітали.

Щасливий я тоді, коли ріс на Дніпрі, перетинав його бистрінь глибоку.

Посеред ріки, де протікала бистрінь, зашипів, увігнувся і тріснув кількома

сліпучими промінцями ясний лід.

Щоб я бачив падаючі зорі, намалюй мені ніч.

Десь високо в небі, під самими зорями, що вже меркли і гасли, погуркував літак.

Доки колона з розвідників була на виду, вони скакали уперед впевнено і безтурботно.

Де б у світі я не мандрував, завжди прохолодою сріблиться в пахощах густих

калин і трав дзвонкова одстояна криниця.

Ми розвіяли хмари похмурі, щоб над нами сіяла блакить.

Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не

вміщалися в ньому.

Пахне, кажуть, ромен гіркотою, наче пізня дівоча любов.

Сторінки мої нерівні й незграбно зверстані рядки, бо в книгу життя дні мої мандрівні вписано од руки.

Мені чогось сумно і боязно так, що аж серце моє мре.

Клянусь боротись до загину, так як боролися батьки.

 На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу.

Жнива найменше схожі на народ, хоч і вінчають битви переможні.

Наговорив стільки, що й у шапку не вбереш.

Бджолина сім’я над гречками гула, щоб медом іскрилися сота.

Принишкли хати, наче присіли до землі.

Дерева благають, щоб парості розпустило в їхнім біднім краї.

Я нічого не вартий, якщо не в спромозі комусь допомогти.

Якщо ви любите пісні, запрошуйте у гості птаство.

Всі слова на світі замалі, щоб дзвеніти з краю в край.

Дарма що стояло тихе сонячне безвіття, листя тріпотіло на деревах вздовж

шляху.

Якщо взявся іти, кінця ти доходжай.

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька

Коли болять ноги, ... .

..., адже мій дім знаходиться далеко.

... хоча я знаю, що це корисно.

Якщо немає бажання, ... .

бо вчора вирішив усі справи одним махом.

тому, що грайливе сонечко заглянуло у віконечко.

незважаючи на те, що на вулиці розгулялася непогода.

 що молодіти хочу знов.

Ми підем, де трави похилі, де сонця ясна далина.

Украй стривожилась земля, коли в похід послали атом.

 По скляному поверху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо,

тихо плив білою хмарою туман.

Я так люблю мою Україну убогу, що прокляну самого Бога.

Щоб вволю всього мати, треба чесно працювати.

Людину прив’язує до певного місця на землі дім, де вона народилася.

 Наближалась весна, так що вже не тільки вдень, а й вночі капало зі стріх.

Ніщо мені так не пахне, як наш степ.

 А вітер в степу припадає, як вершник до гриви.

Стали спускатись в темний яр, щоб сховатися від пекучого сонця.

Певне, в кожного є заповітні пороги, звідки нас проводжали в житті матері.

Благословенна та ясна година, коли дитя читає „Кобзаря”.

Кома

  Розділовий знак відсутній

  Крапка з комою

  Тире

Кома

Розділовий знак відсутній

Крапка з комою

Тире

Кома

Розділовий знак відсутній

Крапка з комою

  Тире

 Гори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царинка, хмурився ліс.

 Сонце наче заснуло, а вітер затих і перенісся з землі на небо.

 Небо розквітало неквапно, наче стягнуто було з нього мережану заслону.

 По чорній річці пливе човен, тане в далині й обертається в цятку; за ним несе вода другий, порожній, хлюпає його білі боки і фарбує їх у чорний колір.

 Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді! 

 Футбольний матч відбудеться, незважаючи на те що періщить рясний дощ.

Бійці не кривдили старого, тому коли сідали їсти, кожний закликав його до свого казанка.

 Яхта уповільнила хід перед тим, як пристати до берега.

 Тепер усе зрозуміло; я назавжди покидаю рідний дім, родину, найрідніших мені людей.

 Лісника завело в лісосмугу, він обійшов галавину, заглянув під кожний кущик, але тваринки там не було.

 Я зачудовано і вражено слухала, як ти говорив мені якісь дивні слова.

 Ранішній сон солодкий, а тому страшенно хочеться спати.

 Уявіть ситуацію, що ви стали учасником бесіди з кореспондентом молодіжної радіопередачі, але співрозмовник ставить незрозумілі запитання.

Спориш зворушливо зеленів дрібнесенькими листочками,червонясті язички кінського щавлю ловили тепле проміння, а на оболоні, залитій водою, походжали лелеки.

  Я пригадую, з яким особливим нетерпінням чекав, коли прилетять лелеки до нашого села.

 Складнопідрядне речення з однорідною підрядністю;

 Складнопідрядне речення з паралельною підрядністю;

 Складнопідрядне речення з послідовною підрядністю;

Складнопідрядне речення з однорідною і послідовною підрядністю.

Там, де старе річище Дніпра сходилося з новим праворуч ішов рукав, замикаючи водяне оточення.

Не надивлюсь, не намилуюсь, як гай зимовий занімів.

 Осінь схожа на теплі долоні жінки, що лежать, притомившися, на колінах.

 Хай слово мовлене інакше - та суть в нім наша зостається.

 У складносурядному реченні одна частина головна, а інша – підрядна.

Розрізняють три види складносурядних речень: єднальні, протиставні, розділові.

Складні речення поділяються на сполучникові, безсполучникові та речення з різними видами зв’язку.

 Складнопідрядні речення поділяються на складнопідрядні означальні, з’ясувальні, обставининні речення.

 Все густіші на душі тумани, все лютіша на душі зима (Т. Мельничук).

  Ніч запропонувала дивну забаву – змусила мільйон зірок шукати собі на землі люстерко (Люко Дашвар).

  Насправді ж людина неповторна в усьому: і в найвищому щасті, і в горі, і в біді, навіть у дурощах своїх (П. Загребельний).

  Зорі крізь щілини в клуню дивились поглядом тихим, далеким, глибоким: холодно вночі усім одиноким (Л. Костенко).