складносурядне речення

A) На світі вже давно ведеться, що вищий перед нижчим гнеться (Л. Глібов).

Б) Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені (В. Сосюра).

B) Праця садівника неспокійна, але почесна і самою своєю суттю мирна (О. Гончар).

Г) Не лише сльози проливала Леся, а й заклик був у віршах до борні (В. Гуртовенко).

A) Фронт мовчав, чи його чутно не було витряпицею (О. Гончар).

Б) Лиш небо гуде неокрає, та сім’я журавлина на крилах весну підіймає (А. Малишко).

B) Між нами ґрат нема, та ними і не можна троянду й солов’я навіки розлучить (Леся Українка).

Г) І марили айстри в саду восени про трави шовкові, про сонячні дні, і в мріях ввижалась їм казка ясна (О. Олесь).

A) Море велике, та вода не годиться (Народна творчість).

Б) Минулася буря – і сонце засіяло (М. Рильський).

B) Хай вітер знамена колише, й співають в садах солов’ї (В. Сосюра).

Г) Хутенько казка мовиться, та не так-то хутко діло робиться (Марко Вовчок).

A) Дунув вітер понад ставом і сліду не стало (Т. Шевченко).

Б) У кожного чоло життя і жаль порили і в оці кожного горить любові жар (І. Франко).

B) Місяць зійшов над морем і скелі ближчими стали (М. Коцюбинський).

 Г) В очереті кахкала дика качка і сплескувала велика риба (Ю. Мушкетик).

A) Жде спрагла земля плодотворної зливи і вітер над нею гуляє бурхливий (І. Франко).

Б) Грає сонце в горщиках і весело виблискують гори гончарського добра (М. Хвильовий).

B) На галявину зрідка навідуються зграї птахів або інколи загляне лисиця (Остап Вишня).

Г) Улітку в містечку збирали вишні, сливи, яблука і тоді пахло на базарах забутою старовиною (М. Хвильовий).

А. Чимось зарадиш людині і на душі легко весь день.

Б.  Озвався постріл над рікою і на коня схиливсь козак.

Пройшла гроза і ніч промчала.

Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа!

 і, та, але, хоч, то, бо, хай, мов, й;

або...або, то...то, хоч...хоч, не тільки...а й, не тільки...але й.

 ні...ні, і, та, й, проте, зате, але, аби; чи

щоб, і. адже, то....то. коли...

А. Колона машин мчить униз, і багряні гори розступаються, як живі, даючи дорогу.

Б.  Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.

В.  Не рад козак журитися, так серденько ниє.

Г. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати.

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

пішов густий літній дощ.

і випромінюють веселковий розмай.

милуючи око веселим сяйвом.

але сонце вже осяяло виднокрай.

бо тільки займається на день.

ранок холодить оксамитові трави.

Я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

Дітям здавалося що вже вечір і що вже невдовзі прийде мама.

Крізь темну ніч шумів весняний дощ і в унісон із ним шуміли сосни.

Коли він торкався смичком до струн скрипки все на світі зникало і залишалася тільки музика.

1

2

3

4

5

Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах.

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.

Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття

Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив

Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі

Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду