складносурядне речення

A) На світі вже давно ведеться, що вищий перед нижчим гнеться (Л. Глібов).

Б) Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені (В. Сосюра).

B) Праця садівника неспокійна, але почесна і самою своєю суттю мирна (О. Гончар).

Г) Не лише сльози проливала Леся, а й заклик був у віршах до борні (В. Гуртовенко).

A) Море велике, та вода не годиться (Народна творчість).

Б) Минулася буря – і сонце засіяло (М. Рильський).

B) Хай вітер знамена колише, й співають в садах солов’ї (В. Сосюра).

Г) Хутенько казка мовиться, та не так-то хутко діло робиться (Марко Вовчок).

A) Дунув вітер понад ставом і сліду не стало (Т. Шевченко).

Б) У кожного чоло життя і жаль порили і в оці кожного горить любові жар (І. Франко).

B) Місяць зійшов над морем і скелі ближчими стали (М. Коцюбинський).

 Г) В очереті кахкала дика качка і сплескувала велика риба (Ю. Мушкетик).

A) Жде спрагла земля плодотворної зливи і вітер над нею гуляє бурхливий (І. Франко).

Б) Грає сонце в горщиках і весело виблискують гори гончарського добра (М. Хвильовий).

B) На галявину зрідка навідуються зграї птахів або інколи загляне лисиця (Остап Вишня).

Г) Улітку в містечку збирали вишні, сливи, яблука і тоді пахло на базарах забутою старовиною (М. Хвильовий).

А. Чимось зарадиш людині і на душі легко весь день.

Б.  Озвався постріл над рікою і на коня схиливсь козак.

Пройшла гроза і ніч промчала.

Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа!

 і, та, але, хоч, то, бо, хай, мов, й;

або...або, то...то, хоч...хоч, не тільки...а й, не тільки...але й.

 ні...ні, і, та, й, проте, зате, але, аби; чи

щоб, і. адже, то....то. коли...

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

пішов густий літній дощ.

і випромінюють веселковий розмай.

милуючи око веселим сяйвом.

але сонце вже осяяло виднокрай.

бо тільки займається на день.

ранок холодить оксамитові трави.

Я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

Дітям здавалося що вже вечір і що вже невдовзі прийде мама.

Крізь темну ніч шумів весняний дощ і в унісон із ним шуміли сосни.

Коли він торкався смичком до струн скрипки все на світі зникало і залишалася тільки музика.

1

2

3

4

5

Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах.

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.

Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття

Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив

Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі

Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду