Складносурядне речення

А щоб, коли, оскільки

Б тому що, якби, але

В то...то, і, та

Г або...або, не то...не то, що

А зате

Б проте

В а

Г та (= але)

Д та (= і)

А Вона боялась осені холодної,

а я боялась шуму й суєти.

Б Над шляхом, при долині, біля старого граба,

де біла-біла хатка стоїть на самоті,

живе там дід та баба, і курочка в них ряба,

вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

В Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.

Г Сьогодні сніг іти вже поривавсь.

А Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій.

Б Ще назва є, а річки вже немає.

В Усохли верби - і дика качка тоскно обминає

рудиментарні залишки багви.

Г Барвистих лук не знають твої весни

і світить спека ребрами моста.

А Луги цвітуть у придорожній смузі І царственний цибатий чорногуз

поважно ходить в ранній кукурудзі.

Б Ходить мати в городі і лащиться плюшевий песик і ніхто ще не вбитий, не вбитий ніхто на війні.

В Ще літо спить а вранці осінь встане.

Г Мене ізмалку люблять всі дерева і розуміє бузиновий Пан.

Д Ще мить і Дрогичинська битва загримить.

А Старенька жінка вносила соломки і, вся залита сяйвом золотим, чогось палила у печі іконки, поцілувавши кожну перед тим.

Б Дорога зіп’ялась на невисокий перевал і круто збігла вниз по вапнистому білому схилу.

В То наближаючись, то віддаляючись, але не стихаючи зовсім, гуркотіло і гуркотіло два трактори в полі.

Г Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягся у вічність.

Д Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

А Запрягайте коні в шори, коні воронії, та й поїдем доганяти літа молодії.

Б Темне небо лежало, і хмара ходила навкісна, та шуміли тополі.

В Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.

Г Ялинка затремтіла від низу до вершечка, та кілька глиць упало на сніг.

Д Лиш коники в стерні сюрчали та марево хилилось до землі.

А Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.

Б Раптом заблискотів заколихав вогнями весь правий берег і стало видно скіфські могили над Дніпром і лівобережні піски.

В Біла стежка в далечі губилась а мені у безтурботні дні назавжди навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.

Г Одна хвилинка темного горя і вмить усміхнулось направо усміхнулось наліво і золоте поле махнуло крилами аж до країв синього неба.

Д Ще лише хвилинка-друга і гарячі коні порівняються з маврійським дубом.

А коли ми повернулися з екскурсії.

Б хоча за прогнозом і обіцяли буйного.

В як і очікуваного кілька днів сонця.

Г проте клекотав сильний прибій.

Д штиль радував матерів із дітьми.

А Удосвіта знов загули на морозі сосни  і  закричали півні на горищах.

Б Тут кажуть уночі горять вогні болотні  чи  світяться корчі зотлілі до трухи.

В Зрідка тут пробіжить заєць  або  спиниться на кручі вовк.

Г В одну мить розсунувся простір  і  стали ближчими зорі.

Д На сизих луках скошено траву  і  літо буйне в береги ввійшло.

А Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

Б І журиться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

В Лиш храм збудуй а люди в нього прийдуть,

Г Танула сиза мла й у первісній величі сходило сонце.

Д Гроза пройшла і грім ударив десь збоку.

А 1

Б 2

В З

Г 4

Д 5