Сполучники та сполучні слова в СПР

Не писав я до тебе в останні дні через те, що був у дорозі.

Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розвиток суспільства.

 О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в духмяних пахощах.

Я певен, що кожен творитиме добро.

Щоб дух двокрилля не схолов, у мені живуть і гнів, і радість.

Тим загибелі нема, кому світять ідеали.

Здається, що вже не вмістить людського стогону земля.

Тобі я віддала усе, що мала. (Сполучне слово.) 

Дізнавшись, що Добриня зник, Янка втратила спокій і сон. (Підрядний сполучник.) 

 І шкода, що осінь моя минає в полях, у дібровах, а не в школі. (Підрядний сполучник.) 

Тільки з переказів глухий гомін доходить, що копали цей колодязь колись чумаки. (Сполучне слово.) 

Мовби, проте, але, як

якщо, чи, що, то...то

 зате, дарма що, коли

щоб, ніби, коли б, оскільки

ледве, також, або, хоча

 Вона знала, хто був у парку.

 Грицунь сказав, що він іде найматись .

Вона сказала, що була вдома.

Сонечко сміється, і радіє небо.

У слові рідному велика сила є, що розбива граніт і золото кує.

Пахне хлібом земля, що дала мені сонце й крила.

Розум без книжки, як птах без крил.